Харківські аграрії втрачають гроші через низьку якість урожаю
Якщо минулого року аграрії Харківщини зібрали 92 % продовольчого зерна, то цього року не доводиться розраховувати навіть наблизитися до таких результатів. У всьому винні дощі.
Так, за словами науковця, якщо пшеницю не зібрати у перші три – сім днів після того, як вона досягла повної стиглості, її якість втрачається. Відбувається стікання зерна.
– Якщо посіви перестоюють, втрати збільшуються за рахунок осипання зерна, обламування колосся. І головне – це стікання зерна через інші фактори. Запізнення зі збиранням, особливо в теплу й вологу погоду, призводить до значного виснаження зерна. Це пов’язано зі зменшенням сухої речовини, – пояснює заступник директора з наукової роботи з науково-інноваційного забезпечення Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва Сергій Попов. – А саме, білка та клейковини.
Читайте також: Два мільйони тонн зерна намолочено на Харківщині. Успіхи та проблеми з урожаєм
Як залучити на ринки Харкова підприємців. У міськраді знайшли вихід
Так, пшениця вважається продовольчою, якщо вміст клейковини в ній не нижчий за 19 %, а білка – 13 %. Зараз, за словами експерта, у зерні, яке господарства області везуть на дослідження до інституту, вміст білка нижчий за 10 % (на рівні 9–9,5 %), клейковини – від 16 до 18 %, хоча при цьому вона має високу якість.
– Вміст сухої речовини зменшується через перезволоження. Воно виникає або через дощі, які в області спостерігались до недавнього часу, або через холодні ночі, – пояснив Сергій Попов. – Для нормальної якості зерна середньодобова температура в період його дозрівання має сягати 20–25 градусів. А через те, що вночі температура нижча за 20 градусів, зерно сильно зволожується.
Так, за словами науковця, якщо раніше збирати урожай могли і до першої, і до другої години ночі, то зараз завершують о десятій вечора. Бо вже в цей час через перепад температур пшениця стає вологою.
За інформацією науковця, у тих районах, де вдалося зібрати пшеницю трохи раніше – наприклад, у Богодухівському, Золочівському районах, є і продовольче зерно, але його вкрай мало. Так, станом на 28 липня до інституту на дослідження надіслали зразки пшениці 30 господарств області. І лише у двох випадках була пшениця третього, тобто ще продовольчого, класу. Решта – п’ятого, шостого.
– Тому цей рік непростий для аграріїв. Урожай добрий, але з якістю отака от ситуація, – каже Сергій Попов.
Те, що врожай цього року низької якості, кажуть і самі аграрії. Як розповів «СК» голова фермерського господарства «Альфа», депутат Харківської обласної ради Віктор Бєлінський, через невчасні літні дощі пшениця насправді швидко перетворюється з продовольчої на фуражну.
– У нас уже стояла суха пшениця. Здається, що висохне від дощу – і буде нормальною. Але ні. Якість погіршується, – констатує він.
Через це, за словами Віктора Бєлінського, аграрії суттєво втрачають на продажу пшениці. Адже ціна першого класу разюче відрізняється від ціни на фуражне зерно. Якщо зараз пшениця найвищого класу коштує 1700–1800 грн за тонну, то третій клас продають приблизно за 1200 грн (фуражна ще дешевша). Таким чином, на тонні втрачається від 500 грн.
Інна Пирлик, матеріал з газети "Слобідський край" № 90 від 29.07.2014
