Озимі можуть не пережити погодних катаклізмів
У доброму стані 6 % посівів
За даними Мінагрополітики, станом на кінець грудня в Україні через засуху не зійшло 14 % посівів озимої культури. Найбільше площ без сходів – у Дніпропетровській, Полтавській і Харківській областях. Із 501 тис. га посівів озимої пшениці на Харківщині сходження сільгоспвиробники отримали лише на 254 тис. га (50,7 %). При цьому, як розповів заступник директора з наукової роботи з інноваційно-інвестиційного розвитку Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН доктор сільськогосподарських наук Сергій Попов, у доброму стані знаходяться 6 % посівів (15 тис. га), у задовільному 30 % (79 тис. га). Превалюють слабкі та зріджені посіви. Їх 64 %, або 160 тис. га.
– Тобто виходить, що половина озимини на Харківщини взагалі не зійшла, а та, що зійшла, переважно в поганому стані. Посіви не розпущені. Йде асинхронний розвиток, – сказав Сергій Попов. – Це й не дивно, адже продуктивного дощу восени не було півтора, а то й два місяці. Такої засухи синоптики не пам’ятають в останні 136 років.
Додають занепокоєння і сильні морози. Так, озима пшениця витримує температуру до 18–19 градусів морозу. Але якщо посіви восени не встигли розпуститися, то гранична температура підвищується до –14 °С. У такій ситуації рятує сніг. Як пояснив Сергій Попов, кожний сантиметр снігу – це +1 °С для посівів. Тобто, якщо сьогодні в середньому по області шар снігу сягає 5–7 см, а температура повітря –20 °С, а для пшениці це відповідно 13–15 °С, ті 6 % посівів, що в доброму стані, легко перенесуть холоди, а от слабкі сходи можуть вимерзнути. Найгірше буде сільгоспвиробникам з північних районів області. Наприклад, у Дергачівському районі шар снігу становить усього 2–4 см, а отже ризики, що озимі вимерзнуть, більші.
Дотримання сівозміни і морозостійкі сорти
Щоб попри примхи погоди отримати хороші сходи, науковці рекомендують аграріям дотримуватися сівозміни. Уже багато років успішно доводить справедливість такого підходу аграрій з Вовчанщини, доктор економічних наук, професор, заступник голови постійної комісії Харківської облради з аграрної політики Олег Супрун. За його словами, ідеальним є такий план посівів. У перший рік на полях використовують «чорний пар» – землю зорюють, але не засівають. На другий рік сіють озиму пшеницю, на третій – цукровий буряк, четвертий – ячмінь, п’ятий – багатолітні трави або кукурудзу на силос, шостий – знову щось із зернових (ячмінь чи пшеницю), сьомий – соняшник. Далі все повторюється по колу.
– В Україні сьогодні невигідно займатися цукром, тому посіви цукрового буряку скорочуються. Отже, ця культура випадає із сівозміни. Також недостатньо розвивається в Україні тваринництво. Наприклад, у нас на Вовчанщині всього три-чотири такі господарства. Оскільки тварин мало, немає сенсу вирощувати й багаторічні трави. Таким чином, із плану сівозміни залишається лише озима пшениця, ячмінь, соняшник і кукурудза, – розповів Олег Супрун.
При цьому, за словами аграрія, в останні роки на Харківщині намітилася тенденція пропускати «чорний пар» і сіяти озиму пшеницю після соняшника. Це може спрацювати лише в ті роки, коли немає засухи. Якщо ж дощів було мало, то врожай не врятує навіть внесення всіх необхідних добрив.
– Також люблять у нас сіяти пшеницю на пшеницю. На другий-третій рік у ґрунті вже не буде азоту, а отже, і врожаю, – пояснює Олег Супрун.
Сам аграрій у себе в господарстві цього року посіяв близько 800 га озимої пшениці. Сіяв після «чорного пару». Ще один секрет – використовувати морозостійкі сорти пшениці. Сільгоспвиробник зізнається: у нього майже 100 % посівів наразі у доброму стані, і пересівати навесні він точно нічого не буде.
Станіслав Сорока
