Ада Роговцева у Харкові зізналася, що тут особлива публіка (ФОТО)
Невже їй 77 років? Таке питання виникло в багатьох із тих, хто прийшов на творчий вечір Ади Роговцевої в Харківський театр імені Т. Г. Шевченка.
Та вже скоро стало зрозуміло: дивовижним у житті цієї артистки є не тільки чудовий зовнішній вигляд.
«Я не визнаю слово «грати». Грати можна в карти, у шахи, на скачках. На сцені жити потрібно», – цей крилатий вислів належить незрівнянній Фаїні Раневській. Але, мабуть, із цими словами погодяться більшість справжніх акторів. Погодиться з ними й відома українська акторка театру та кіно, Герой України, народна артистка Української РСР, народна артистка СРСР Ада Роговцева. А інакше й бути не може, адже кожен з театрів та знімальних майданчиків актриса дуже добре пам’ятає. Тому Харків для неї – не чуже місто. 
– Мені пощастило в цьому театрі (Харківському державному академічному драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка. – Ред.) виступати у виставі «Вишневий сад» за режисурою заслуженого діяча мистецтв України Володимира Кучинського, – розповідає на своєму творчому вечорі в Харкові пані Роговцева. – І дивовижна річ: минуло стільки років, а я пам’ятаю кожну деталь – де, що і як я казала, те, що було в мене на харківській сцені, що в Харкові мешкає найтеатральніша публіка.
Тоді актриса відчула, що таке харківський театр, не тільки через оплески публіки, а й через випадок з декораціями. У складі реквізиту до вистави «Вишневий сад» передбачався гамак. Героїню Ади Роговцевої мала піднімати вгору спеціальна машина, і актриса мала котитися вниз по цьому гамаку. І от саме на харківській сцені Ада Миколаївна зачепилася своєю срібною каблучкою за сітку гамака. Чи помітив хтось із глядачів у залі цю «сцену» з гамаком, історія замовчує, проте виставу актриса тоді дограла блискуче, а палець лише трохи розпухнув. Цю історію актриса згадує як жарт, більш серйозні спогади в її пам’яті залишила саме харківська театральна публіка.
– У «Чайці» Антона Чехова героїня актриси Аркадіної промовляє такі слова: «Ах, як мене приймали в Харкові!» Я свого часу грала у цій виставі саме Аркадіну, і коли промовляла ці слова, я знала, про що кажу, – згадує Ада Роговцева.