Дипломований рокер-хуліган

Прославившись на всю Україну, харків’янин Микита Рубченко вже мітить у двадцятку кращих музикантів світу.

Зробив батькові послугу
Цього березня в Інтернеті й на телебаченні з’явилося патріотичне відео з нечуваним досі виконанням українського Гімну. У ролику харизматичний музикант грає на п’ятьох інструментах: на барабанах, бас-гітарі та ще трьох гітарах, а темне полотно сцени підсвічується синьо-жовтими кольорами. На тлі торішніх подій відео здобуло шалену підтримку. У перший же день його передивилося чверть мільйона користувачів мережі, зараз їх кількість сягає позначки 6 млн.

Відомий музикант зняв кліп в замку на Харківщині (ВІДЕО)

Цим музикантом-патріотом виявився 25-річний харків’янин Микита Рубченко.
– Ми просто зняли любительське відео й одного вечора виклали його в Інтернеті. Але наступні два дні мій телефон просто розривався. Сотні повідомлень і дзвінків. Радіо просить надіслати аудіо, телебачення – відео, тиждень давав інтерв’ю, – пригадує Микита Рубченко.
Потім хлопцеві почали пропонували контракти мобільні компанії, аби взяти композицію для рингтонів. Але молодий музикант не горів заробляти на цьому  – здалося неетичним наживатися на патріотизмі.
Ідея надати головній мелодії нації рокову обгортку прийшла до Микити від батька Олександра. Той у вільний час грає в баскетбол, і якось на відкритті чергового змагання попросив сина заграти на гітарі Гімн. Микита давно мріяв це зробити, наслідуючи улюблених західних гітаристів. Від цього виступу посеред баскетбольного поля він отримав шалене задоволення, а публіку здивував такий неформат.
Після цієї спроби Микита з друзями-однодумцями рік потому зроблять повноцінну рок-версію. Музикант зізнається, що це була дуже відповідальна робота, адже з Гімном жарти лихі. Поліз навіть до Конституції України, щоб перевірити, чи не порушує законодавство.
– Головне було – не перегнути з рок-обробкою, – каже Микита Рубченко. – Хоч сам Гімн не дуже зручний для аранжування. Він у мене почав виходити з кінця. Важко було саме вхопити оцю легкість виконання, тим паче, коли граєш рок.

Подвійне життя
Загалом Микита з музичної родини. Тато Олександр бас-гітарист, мама Наталія також має музичну освіту. До музичної школи хлопець потрапив вже в 4-річому віці. Гітара, зі слів героя, йому взагалі ніколи не подобалася. Інтерес до неї з’явився в підлітковому віці. А до того сім років займався флейтою, потім кларнетом. Важко повірити, але нині професійний гітарист 10 років тому провалив би іспити в консерваторію. На гітарі він вмів виконувати лише те, що йому подобалося, а екзаменатори вимагали гами й сонати.
Микита все ж таки закінчив ХНУМ імені І. Котляревського, але по класу кларнета. Гітара й барабани в його житті з’явилися як альтернатива. Якось ще школярем він почув відомий американський рок-гурт і просто захотів навчитися робити те саме. Йому так хотілося заграти на гітарі, що навіть був готовий навчитися цьому за 14 днів. Ці два тижні тривають і по сьогодні. Загалом Микита володіє гітарою, бас-гітарою, барабанами, перкусією, клавішними, кларнетом і бас-кларнетом. Та найулюбленішими все ж таки залишаються барабани.
Згадуючи своє навчання в консерваторії, Микита каже, що вів подвійне життя. У виші вчили класиці, блюзу, джазу, там були гами та сольфеджіо. А в голові в енергійного студента сидів драйвовий рок. Тож зранку ходив на навчання, а ввечері грав у підвалах.

Найважче грати в АТО
Після шаленого успіху у 2014 році музиканту посипалися запрошення на різноманітні концерти й фестивалі. Микита з друзями дісталися навіть Олімпійського комітету. На боксерському бої вони підтримували нашого Олександра Усіка. Ну а найважнішими концертами для Микити Рубченка залишаються виступи перед українськими військовими.
– Розуміння того, що ось стоїть озброєне військо і слухає Гімн, який ти граєш, проймає до кісток. І це не марнославство, а велика відповідальність, – каже Микита. – Коли туди, на війну, привозиш мир, який вони захищають, це ціниться. Їм потрібно десь брати силу, відновлюватися, і музика допомагає їм у цьому.
Найважчим морально виявився концерт у Богодухові, де грати довелося для військових, яких затримали в зоні АТО на півроку.

Рок-дискотека в замку
Після успіху з Гімном Микиті вдалося записати композицію «Герої не вмирають» та відзняти кліп з відомою співачкою Анастасією Приходько. У цій співпраці харків’янин виступив гітаристом, аранжувальником і продюсером.
– До цього не робив нічого подібного. Це був реально кліп із зіркою! Було дуже відповідально, адже пісню ми присвятили Героям України. Це як музична пам’ять – віддзеркалення епохи й часу у країні, -каже Микита.
Після цього молодий музикант зрозумів, що хоче дати повноцінний сольний концерт з оркестром. Однак на двох композиціях шоу не побудуєш, тому треба напрацьовувати повноцінний авторський матеріал. Без продюсера, без інвесторів, втілювати свої творчі ідеї. Одна з них і вилилася в цикл «Castle session» – серію з чотирьох кліпів, які відзняли у пам’ятці культурної спадщини національного значення «Шарівка», що на Богодухівщині.

– Ми шукали красиву локацію для відео. Хотіли спочатку знімати в Харкові: вибирали між органним залом і Шарівським палацом. Знімали всередині в бальному залі, – розповідає Микита. – Там розсадили весь оркестр із 36 музикантів, розмістили купу барабанів, які потім смачно розтрощили.
Зйомки тривали два дні, почали роботу об одинадцятій вечора – й до ранку, усе заради втілення режисерської ідеї. У перерві між зйомками, аби відновити сили, просто танцювали в бальному залі під улюблені хіти.
Рокер запевнив, що старовинний палац після їх візиту вцілів. Команда Микити має надію, якщо відео стане популярним, можливо, воно посприяє збереженню цієї перлини Харківщини.

Добитися слави Queen
Кар’єра Микити Рубченка могла б і не будуватися в Україні, якби рік тому він не повернувся на Батьківщину. До того він навчався та набирався досвіду в музичних асів у Берліні та Парижі.
– Є стереотип, що якщо музикант повертається з-за кордону, то тут його хапатимуть з руками та ногами. Насправді ж, якщо ви у своїй країні не потрібні, то за кордоном ви точно не потрібні нікому. Це моя порада музикантам-початківцям, – каже Микита.
Те, що вітчизняні артисти намагаються скопіювати західне, вважає музикант, успіху не додасть, це їх одразу обмежує. Натомість потрібно створювати власний формат і стиль.

Молодий музикант мріє добитися світової слави: стати артистом рівня гуртів U2 і Queen, увійти в топ-20 гітаристів світу, отримати музичну нагороду Grammy. А ще – вести активну соціальну діяльність. Окрім того, Микита Рубченко має купу учнів. Викладати він обожнює, каже, хотілося б виховати покоління музикантів, яке не буде наступати на ті граблі, які попадалися йому на шляху.

Тетяна ВАСИЛЕЦЬ, власний кореспондент