Гарний апетит у міста
Сьогодні на вулицях Чугуєва – ремонтні риштування, як от біля будинку культури. Місцями покладений свіженький асфальт, як от біля садиби Іллі Рєпіна. Підіймаєш очі – перед тобою вражаючий багатометровий портрет митця на одному з фасадів багатоповерхівки. Стіни іншої – повністю утеплені.
А поряд на історичній пам’ятці – візитівці міста – інформативна табличка для туристів.
Та більше за все приємно здивували відеокамери в центрі (не Харкова, а невеличкого містечка області!). Остаточно «добив» дитячий розважальний куточок у холі міської ради Чугуєва. Кажуть, перед її головою Галиною Мінаєвою заборонено скаржитися, що на щось немає грошей. «Вони є, просто треба вміти шукати можливості, щоб їх отримати». Чугуїв – прекрасний здобувач.
Хто не ризикує, той не має ремонтів
Чугуїв – місто, у якому ОСББ ростуть, як гриби після дощу. Це, мабуть, єдине таке місто обласного значення, та й райцентр у Харківській області, де найбільша кількість об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Із 218 багатоповерхівок міста – 76 в ОСББ, що складає 47 %.
ОСББ – рідна тема для голови міської ради Чугуєва Галини Мінаєвої, бо нею вона займалася, ще працюючи спеціалістом у відділі ЖКГ. Пригадує, як з маленьким сином ходила подвір’ями міста й розповідала про переваги об’єднання: економію грошей і вибір послуг. Тоді ОСББ люди в’яло цікавилися, але в міськраді тему не полишали. Зайшли з іншого боку: возили охочих на тренінги до Харкова, привозили експертів до Чугуєва. І от у 2004 році крига скресла – у місті з’явилося перше ОСББ, яке очолив Іван Ямшанов.
– Коли перша ластівка випурхнула, люди побачили, що в такому будинку і труби замінили, і ремонти пішли… Зрозуміли, що їхні гроші можуть використовуватися ефективніше. Це допомогло наростити кількість ОСББ у місті, – пригадує Галина Мінаєва.
Сьогодні у Чугуєві серед 76 ОСББ – два будинки повністю утеплені, у третині будинків встановлено індивідуальні теплові пункти, а в більшості – лічильники тепла.
Галина Мінаєва на даху однієї з будівль міста під час ремонту в рамках міжнародної співпраці
Із боку місцевого органу влади ОСББ мають підтримку: головам об’єднань мерія з бюджету міста оплатила навчання в Харківському національному університеті міського господарства імені О. М. Бекетова. Цього року будинкові лідери створили свою раду голів ОСББ, що допомагає їм в один голос говорити про свої проблеми місцевій владі. А їх вистачає, як-от непідйомне для ОСББ виготовлення технічної документації на будинки, чи недосконале законодавство в цій сфері, через що будинки й досі не на балансі об’єднань.
– Наше завдання – не кинути ОСББ, мовляв, «живіть, як хочете», – говорить Галина Мінаєва. – Ми створили відповідну міську програму для ОСББ. Але до неї ми закладаємо гроші, які мають іти в поміч, а не на повне розв’язання певної проблеми того чи іншого будинку. Є чимало проектів, у яких їм можна брати участь.
Голова міської ради наводить приклад, як минулого року вперше чугуївське ОСББ взяло «теплий» кредит. І міський бюджет допоміг його погасити. Цього року, сплативши перший, вони вже беруть другий кредит. Ще п’ять ОСББ оформлюють документи й готові зробити те саме.
Тими першими, хто не побоявся ризикнути взяти кредит і задав тон іншим, – ОСББ «Ельдорадо 126» по вул. Харківській, 126. Його голова Юрій Скоробагатько розповідає, що почали вони три роки тому з участі в конкурсі від Програми розвитку ООН.
– У підвалі будинку оновили каналізацію. Потім довго збирали гроші на дах, та все одно не вистачало. Почули про конкурс ПРООН. І хоч було невідомо все, та вирішили ризикнути і взяли участь у ньому. Завдяки цьому проекту оновили 1600 кв. м даху, що обійшлося нам приблизно у 714 тис. грн. Із цієї суми ОСББ заплатило всього 37 тис. грн, решту – майже порівну ПРООН і місцевий бюджет, – розповідає Юрій Скоробагатько. – Минулого року ми вже зважилися на «теплий» кредит. Завдяки йому замінили 54 під’їзних вікна, 14 вікон на горищі, шість дверей на горище й тамбурні двері. Кредит склав 209 тис. грн. Ми віддали приблизно 42 тис. грн, від міста, області та Кабміну отримали компенсацію у приблизно 162 тис. грн.
Юрій Скоробагатько показує замінені внутрішні двері у під'їзді ОСББ "Ельдорадо 126", що допомагає зберегти всередині тепло у холодну пору
Цього року «Ельдорадо» знову планує взяти «теплий» кредит, уже на 300 тис. грн.
Очі Чугуєва
Чугуїв вважається лідером серед містечок і сіл області не тільки з розвитку ОСББ, а й із залучення грантової підтримки. У 2015-му місто отримало понад 10 млн грн грантових грошей, у цьому році – майже 3 млн грн. Чугуїв давно і плідно співпрацює з різними міжнародними фондами. Так, завдяки співпраці з проектом ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-III» за три роки вдалося реалізувати 20 мікропроектів на понад 8 млн грн, що покращило життя близько 32 000 містян.
Одним з таких проектів є ініціатива «Безпечне місто Чугуїв: створення єдиної міської мережі відеоспостереження».
– Жителі Чугуєва почувалися не зовсім безпечно, – розповідає про необхідність впровадження такого проекту голова місцевої громадської організації «Офіс розвитку громад» Іван Чубукін.
Тепер із червня в місті запрацювало 23 відеокамери. Із них шість стоїть «для прозорості та підзвітності діяльності» у структурних підрозділах таких організацій, як відділ реєстрації місця проживання, центра надання адміністративних послуг, приймальна відділу соцзахисту населення, центр надання муніципальних послуг. Решта 17 – «для профілактики злочинності та боротьби з нею» – у громадських місцях Чугуєва: скверах, парках, центральних перехрестях вулиць та на міському автовокзалі.
У рамках цього проекту, крім установлення 23 відеокамер по місту, створено також пункт цілодобового моніторингу подій у диспетчерській службі міськради. Доступ до відеокамер матимуть і правоохоронці. Та й самі жителі Чугуєва зможуть за запитом отримати потрібний їм запис із відеокамери протягом 30 днів з моменту його створення. Зараз у мерії фахівці розробляють інструкцію щодо доступу до архівів відеоматеріалів, а також перспективи для подальшого розвитку цієї мережі.
– На мою думку, найголовніше в цьому проекті те, що по центральній частині міста прокладено 3400 м власної волоконно-оптової мережі, яку в майбутньому можна використовувати. Наприклад, на неї можна перевести для більшої безпечності передачі даних систему електронного документообігу, яка зараз працює в мерії через мережу Інтернет. Також у майбутньому можна збільшити кількість камер до 32, скажімо, поставити їх у школах. Завдяки власній мережі можна встановити пункти роздачі безкоштовного Інтернету (Wi-Fi), також зробити систему оповіщення громадян у випадку тієї чи іншої ситуації, або ж транслювати музику, – розповів про перспективи розвитку цього проекту Іван Чубукін.
Бюджет цього проекту склав понад 1 млн грн. Із них 36 % надійшли з міського бюджету, решту забезпечили ЄС/ПРООН.
У червні завдяки грантовій підтримці запрацював також і простір для реалізації молодіжних ініціатив у місті, так званий молодіжний хаб.
– У нас давно назріла ідея для створення простору, де б молодь могла збиратися і реалізовувати свої ідеї, – розповідає староста хабу Влад Слатін. – І от подали грантову заявку, написали грант, і нас обрали.
– Коли ми тільки відкрилися, до нас приходили школярі. Виходило, як ігрова дитяча кімната, тому ми вирішили трохи переформатувати нашу роботу. Тепер з 1 вересня ми вже запускаємо школу звукооператорів, діджеїнгу, відновимо роботу англійського розмовного клубу, – розповідає Влад Слатін.
На розсуд людей
– Я мрію, аби бюджет міста розподіляли самі його жителі, а я тільки виконувала їхню волю, –ділиться Галина Мінаєва.
Здійснити частково мрію спробували цього року в рамках проекту «Громадський бюджет міста», на який з міської скарбнички виділили майже 400 тис. грн. Чугуївці самі пропонували громаді ідеї, на що слід виділити гроші, а потім голосували за найкращу. Люди пропонували реконструкцію освітлення мікрорайону, створення майданчика для вигулювання тварин, установлення павільйонів для зупинок, організацію стерилізації домашніх улюбленців, ремонт даху тощо.
Комітет із дев’яти заявок обрав спочатку сім, за які потім люди голосували онлайн та в громадських місцях.
– Перемогти мав один проект, але, побачивши активність людей, вирішили додати грошей і зробити три переможці замість одного, – розповідає голова міської ради. – Це вуличне освітлення, стерилізація тварин та обладнання зупинки у віддаленому мікрорайоні.
Два останні проекти вже готові, освітлення ж реалізують до кінця року.
Проект «Громадський бюджет» розвиватимуть і надалі. Заступник міського голови – керуючий справами виконавчого комітету Чугуївської міськради Людмила Макаренко розповіла, що два тижні тому в місті презентували нову електронну платформу для голосування.
– Ми врахували помилки цього першого голосування, бо виходило трохи нечесно – з одного комп’ютера можна було безліч раз проголосувати за один варіант. Тепер буде електронне голосування з реєстрацією, – додала вона.
До слова, за підрахунками, участь у голосуванні взяли 10 % від загальної кількості жителів міста. Для порівняння, у Києві активність жителів у подібному голосуванні складає 0,1 %.
Людяний підхід: у холі міськради Чугуєва є чим зайняти дітей, коли їхні батьки прийшли сюди у справах
Скарги онлайн
Місто активно долучається до участі і в регіональних програмах, як-от в обласному конкурсу міні-проектів «Разом в майбутнє». Так, із минулого року в Чугуєві вдосконалили систему звернень громадян у рамках проекту «Комунальний диспетчер Чугуєва». Тепер жителі міста можуть повідомити про певну проблему, не виходячи з дому.
– Ми завели диспетчерські служби комунальних підприємств, відділ звернення громадян і службу відповідальних чергових, які працюють цілодобово, – розповідає про проект Людмила Макаренко. – Для їхньої роботи придбали комп’ютери, необхідне програмне забезпечення. Житель міста, зайшовши на наш сайт, може описати проблему в заявці, простежити, взято її до розгляду чи ні, як розв’язується проблема тощо.
За словами заступника голови міської ради – керуючого справами, зазвичай проблема розв’язується протягом одного-двох днів, звичайно, усе залежить від складності питання. Та й самим комунальникам удосконалення допомагає ефективніше планувати свою роботу й швидше працювати.
«Комунального диспетчера Чугуєва» наступного року планують покращити, завівши електронний документообіг для всіх комунальних підприємств і зробивши електронну реєстрацію всіх абонентів.
– Це буде єдина інформаційна база для всіх комунальних підприємств. Скажімо, людина змінила реєстрацію свого проживання – субсидія вже відслідкувала це й пішла на нову адресу. Таким чином хочемо спростити для людей ходіння бюрократичним стежками, – додає Людмила Макаренко. –
Важливо, щоб люди розуміли, що міська рада – це не усюдисуща чарівна паличка. Світло виключилося, прорвала вода – усі телефонують до мерії, хоча є відповідні диспетчерські служби комунальних підприємств.
Ефективність роботи цього проекту за рік показали цифри: минулого року з різних питань до міської ради надійшло до 6000 звернень. За сім місяців цього року – 2900.
Читайте також:
НАЙДОВШИЙ В УКРАЇНІ ТРОЛЕЙ ЗАПРАЦЮВАВ ПІД ХАРКОВОМ (ФОТО, ВІДЕО)
Тетяна Василець
