Незнайомий Харків. Як не заблукати між Діснейлендом, Парижем та Китайською стіною

Як не загубитися в новому місті, стати своїм у групі та вижити в гуртожитку?

Перше, з чим стикається приїжджий студент, – це незнання міста та погана орієнтація в ньому. Подолати цю проблему охоче беруться студентські профкоми, які готують спеціальний «Щоденник першокурсника» з корисними картами, схемами транспорту та контактами.

Пересуватися Харковом можна декількома способами. У вашому розпорядженні маршрутні таксі, автобуси (вони переважно зеленого кольору), трамваї, тролейбуси й найпопулярніший вид транспорту – метро. До речі, наступні роки навчання студент у підземці може їздити за півціни. Наявність студентської картки надає її власникові такі пільги. Тож готуйте півтори гривні для підземки і до 2–3 грн – для наземного транспорту в один бік. 

Харків складається з дев’яти районів: Дзержинського, Київського, Комінтернівського, Ленінського, Московського, Жовтневого, Орджонікідзевського, Фрунзенського та Червонозаводського. Окрім офіційних назв, у народі ходять й інші, неформальні – наприклад, Павлово Поле, Жуки, Ботсад, Олексіївка, Салтовка, Холодна Гора, П’ятихатки тощо. Найбільш студентськими вважаються Олексіївка, де навіть є своє Студмістечко, Ботанічний сад, Жуки та Салтівка.

Найпопулярніші місця для зустрічі у Харкові – це «біля м’яча» (футбольний куток у саду Шевченка), «на стекляшке» (ст. метро «Університет»), «під градусником» (ст. метро «Історичний музей»), «на зеркалці» (альтанка-фонтан «Дзеркальний струмінь»), «біля Маку» (кафе швидкого приготування «МакДональдс») тощо. Не дивуйтеся, коли станції метро корінні харків’яни називатимуть вам не так, як ведеться. Деякі зі станцій не дуже давно змінили свої назви: колишня «Свердлова» – нині ст. «Холодна гора», «Комсомольська» – ст. «Імені маршала Жукова», «Індустріальна» – «Імені О. С. Масельського», а «Дзержинська» нині іменується як «Університет».

Особливе місце в Харкові належить пам’ятникам. Німі статуї зберігають свої секрети, з багатьма із них пов’язані певні легенди та обряди. Так, кажуть, якщо знайти в композиції пам’ятника Т. Г. Шевченку заховане колесо, то в місті можна залишитися назавжди. Є в Харкові й пам’ятник святій Тетяні ( у вестибюлі ст. метро «Університет»), яку вважають покровителькою студентів. Хлопці та дівчата нерідко звертаються до неї перед іспитами.

Харків – місто, яке поєднує в собі різні культури. У ньому є свій Париж з Ейфелевою вежею та французьким бульваром, і свій Берлін з рейхстагом, і навіть Велика китайська стіна. А чи знали ви, що Харків має свій Діснейленд? Так нині називають жителі міста Парк культури та відпочинку імені М. Горького.

Моду в Харкові диктує ТЦ «Барабашово», або, як його ще іменують «барабан», «барабашка». Не гребують харківські студенти заглядати і в місцеві «бутіки» – так «під прикриттям» називають вони магазини секонд-хенд. Та, окрім місцевих цікавинок, Харків має понад півсотні культурних закладів і центрів, п’ять музеїв, шість театрів, 80 бібліотек і, звичайно ж, десятки спортивних секцій, кафешок, дискотек і клубів. То ж кожний знайде тут, окрім навчання, ще й справу до снаги.

Тетяна Василець, матеріал з газети "Слобідський край" "98 від 17.08.2013