Як дати використаній батарейці друге життя

В іграшках, годинниках, побутовій техніці – батарейки сьогодні всюди. Та їхній вік недовгий. Через декілька місяців, відробивши своє, батарейка потрапить у кращому випадку на спеціалізований завод з утилізації, у гіршому – просто на смітник, а звідти – у ґрунт, воду...

Реальна шкода

Просто неба, під дощем і снігом, з начинки батарейки виходить небезпека, про яку довгі роки невтомно попереджають екологи. Вона може завдати шкоди не тільки навколишньому середовищу, а й здоров’ю людини. Вважається, що одна пальчикова батарейка забруднює важкими металами близько 400 кубічних літрів води, 20 квадратних метрів землі. У лісній зоні це територія «проживання» трьох дерев, пари кротів, одного їжака й декількох тисяч дощових черв’яків. Однак екологи кажуть, що сьогодні ці факти про шкідливий вплив батарейок звучать дещо перебільшено. У наші дні змінилися стандарти виробництва елементів живлення. Тепер майже всі батарейки сольові, тобто без вмісту кадмію й інших важких хімічних елементів.

– Шкоду від однієї батарейки навряд хтось і помітить. Важких металів у ній не дуже багато. Однак, звичайно, більша небезпека таїться у великій кількості батарейок, – пояснює еколог, викладач кафедри екології та неоекології ХНУ імені В. Н. Каразіна Тарас Усатий.

Так, якщо викинути на смітник декілька кілограмів відпрацьованих батарейок, після десятків років їхнього розпаду назовні потрапляють шкідливі речовини. Слід пам’ятати, що батарейка – хімічний пристрій, елементи якого вступають у реакцію, таким чином вивільняючи електрику. Ці елементи здебільшого токсичні й небезпечні. Потрапляючи у ґрунт та води, вони кочують до річок, водосховищ, а звідти – до нашого організму. Свинець, кадмій, ртуть, нікель, луги... Вони мають властивість накопичуватися в нашому організмі, вуражаючи нирки, слизові оболонки, нервову систему, викликають дерматити, алергії тощо. А якщо батарейку просто спалять на сміттєпереробному заводі, то, відповідно, токсичні матеріали потраплять в атмосферу.

Друге життя

Та найбільша шкода з екологічної точки зору – у тому, що ми втрачаємо реально цінні ресурси.

– У тих же літій-іонних батарейках міститься рідкісний елемент літій. То ж викидаючи батареї на смітник, ми втрачаємо унікальний матеріал, який можна використати повторно, – пояснює Тарас Усатий.

Основна цінність використання відпрацьованих батарейок у тому, що вони можуть стати джерелом цінних ресурсів, кольорових металів та хімічних речовин. Під час переробки таких відходів отримуються хімічні сполуки, які можна знову використовувати в промисловості. Наприклад, солі цинку використовують у медичній галузі; солі марганцю – у хімічній сфері, фармацевтиці; графіт – у машинобудуванні; залізо – у чорній металургії. Окрім цього, усі ці елементи можуть отримати друге життя, беручи участь у виробництві нових батарейок – такий собі економічний ефект. А ще таким чином зростають шанси на зменшення кількості видобутку сировини для акумуляторів.

Тетяна Василець, матеріал з газети "Слобідський край" №31-32 від 15.03.2014