Як зареєструвати дитину від сурогатної матері. Набір документів

 З таким запитанням звернулася до редакції «СК» наша читачка із Харківського району. Про правові умови отримання свідоцтва про народження «дитини з пробірки» розповіла спеціаліст Жовтневого відділу ДРАЦС Харківського міського управління юстиції Юлія Тунян.

Сурогатне материнство передбачає перенесення ембріона, отриманого заплідненням яйцеклітини біологічної матері – дружини, спермою біологічного батька – чоловіка, та виношування дитини, яка є біологічно «чужою» для жінки. У перекладі на медичну термінологію така процедура називається екстракорпоральним заплідненням і може здійснюватися лише у спеціалізованих медичних закладах висококваліфікованими спеціалістами.

– Передусім слід зазначити, що сурогатне материнство цілком законне на території України, – зауважує Юлія Тунян. – Так, «замінне» материнство регулюється положеннями Сімейного кодексу України, Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 р. № 52/5, «Про затвердження Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні» та Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні».

Відповідно до положень ч. 2 ст. 123 Сімейного кодексу України «у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя».

Реєстрація народження дитини, у тому числі і народженої за допомогою допоміжних репродуктивних технологій, провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них.

Під час оформлення документів на дитину слід дотримуватися пункту 11 глави 1 розділу ІІІ Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні: у разі народження дитини жінкою, якій в організм було  перенесено ембріон людини, зачатий подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, державна реєстрація народження проводиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення. У цьому разі одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається заява про її згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчено, а також довідка
про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом.

При цьому в графі «Для відміток» актового запису про народження робиться такий запис: «Матір’ю дитини згідно з медичним свідоцтвом про народження є громадянка (прізвище, власне ім’я, по батькові)», а також зазначаються найменування закладу (установи), що видав (ла) довідку, дата її видачі та номер, дані нотаріуса (прізвище та
ініціали, нотаріальний округ чи державна нотаріальна контора), дата та за яким реєстровим номером засвідчено справжність підпису жінки на заяві про її згоду на запис подружжя батьками дитини. При цьому в свідоцтві про народження дитини будуть зазначені лише батьки дитини, а відомості про сурогатну матір не вказуються. Таким чином, таємниця народження зберігається.

– Звертаємо особливу увагу на те, що, жінка, яка погодилась на перенесення в свій організм «чужого» ембріона задля застосування допоміжних репродуктивних технологій для іншого подружжя, згідно з ч. 2 ст. 139 Сімейного кодексу України не може оскаржити факт свого материнства, тобто вимагати визнання дитини своєю ні до, ні після реєстрації. Чоловік, який надавав свій біологічний матеріал як донор, так само не має права заявляти про своє батьківство. Правами та обов’язками щодо цієї дитини наділене тільки подружжя, для яких її народжено, – підкреслює спеціаліст ДРАЦС.

Для реєстрації народження дитини у випадках, коли подружжя застосовувало методи репродуктивних технологій, до органів реєстрації необхідно подати такі документи:
– заява подружжя про реєстрацію народження дитини;
– медичне свідоцтво про народження дитини;
– письмова згода сурогатної матері на запис подружжя батьками дитини, засвідчена нотаріально;
– довідка акредитованого лікувального закладу про застосування допоміжних репродуктивних технологій і генетичну спорідненість дитини з одним з батьків;
– паспорти подружжя;
– свідоцтво про шлюб.

Христина Островська, матеріал з газети "Слобідський край" №44 від 12.04.2014