Озимі без зими: як вплине аномальне тепло на врожай

На екваторі зими, 15 січня, середня температура повітря на Харківщині перевищила норму на 8–10 градусів, повідомили регіональному центрі з гідрометеорології. Аномально теплу зиму спостерігають загалом у країні. За даними Українського гідрометцентру, перевищення кліматичної норми в інших регіонах коливається в межах від 2 до 9 градусів.

З температурними рекордами та без снігу запам’ятаються жителям Харківщини перший місяць зими та новорічні свята. Загалом в області середньомісячна температура повітря у грудні мала б бути на рівні 2,6–4,2 градуса морозу, а натомість сягнула позначки +1,6 градуса.

Також, за даними регіональних синоптиків, минулого місяця на Харківщині випало всього 28 мм опадів, тоді як за нормою цей показник мав би складати 46–58 мм.

Загалом останнє десятиріччя було найтеплішим за всю історію спостережень, каже голова Ради Української кліматичної мережі Ілля Єременко. Науковець пояснює: аномально тепла зима, зокрема цього року, спричинена поєднанням зміни клімату з феноменом Ель-Ніньйо – переміщенням теплих водяних мас у Тихому океані. Причиною цього є викиди парникових газів від спалювання викопного палива (вугілля, газу, нафти), внаслідок чого глобальна температура на планеті вже піднялася на більше як 1 градус Цельсія, а на території України – на 1,1 градуса.

– Феномен Ель-Ніньйо у 2006–2007 роках призвів до заворушень у Єгипті через підняття цін на продукти харчування, спричинене тривалою посухою. Труднощі з вирощуванням їжі – один з уже очевидних наслідків зміни клімату, до якого Україні потрібно адаптуватися, – розповів фахівець виданню The Village.

Серед наслідків глобального потепління для України, за його словами – збільшення кількості лісових і торф’яних пожеж, загрозлива для здоров’я спека влітку, випадання місячної норми снігу чи дощу за один день, здатність більшої кількості шкідників пережити теплу зиму й поява нових, невластивих нашій території.

Боротьба з гризунами

Збільшення кількості гризунів уже спостерігають аграрії Харківщини. За словами керівника ПСП «Маяк» у Сахновщинському районі Олександра Мельника, через відсутність снігу та невеликі температурні мінуси на полях побільшало гризунів, захиститися від яких можна лише за допомогою додаткової обробки. Про актуальну на сьогодні боротьбу з гризунами говорять і в Департаменті агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації. Зокрема, фахівці рекомендують сільгоспвиробниками регіону звернути увагу на заселеність частини посівів мишоподібними гризунами.

«Якщо перевищення наявності трьох – п’яти жилих колоній гризунів на гектарі, рекомендуємо проводити захисні обробки дозволеними до використання родентицидами, суворо дотримуючись Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, а також регламентів і техніки безпеки», – повідомили в Департаменті.

Загрози для врожаю

За словами Олександра Мельника, у цілому поки що погодні умови тільки сприяють доброму врожаю. Зараз на території його господарства всі посіви озимих перебувають у задовільному стані, а серед загроз, які можуть негативно вплинути на долю озимих, – сильні морози.

– За відсутності снігу морози до мінус 15 градусів доволі небезпечні для рослин, – пояснив аграрій.

Задовільний стан озимих відзначає і директор ПСП «Виселок» у Дворічанському районі Василь Акулов. Проте, за його словами, відсутність снігу на полях може призвести до ще однієї проблеми – нестачі вологи у ґрунті навесні.

– Навесні озимині може не вистачити вологи. Тим більше, якщо повториться ситуація минулого року, коли протягом двох тижнів ударило тепло, яке підвищило кількість щуплих зерен, – зазначив Василь Акулов.

Загалом на Харківщині, за даними Департаменту АПР, сходи озимих зернових культур під урожай 2020 року отримані на площі 544,9 тисячі гектарів, або 99,9 % до фактично засіяних площ. Крім того, сходи озимого ріпаку отримано на площі 24,8 тисячі гектарів, або 97,7 % до фактично засіяних площ.

– У доброму стані перебувають 48,2 % площ озимих зернових культур, ще 45,1 % – у задовільному. 6,7 % рослин мають слабкий та зріджений стан, – проінформували в Департаменті.
Щодо озимого ріпаку, то на 35, 9 % площ фахівці відзначають добрий стан. Ще 35,8 % площ перебувають у задовільному стані, 28,3 % – у слабкому та зрідженому.
Також у Департаменті підтверджують слова аграріїв про те, що температурний режим поки що сприяє розвитку озимих. Однак тривалий період вегетації, який цього року фахівці спостерігають на полях, може негативно вплинути н рівень морозостійкості посівів, особливо слаборозвинутих рослин і сортів, які є найбільш уразливими за умов різких перепадів температур.

«Посіви озимих культур припинили осінню вегетацію рослин у другій декаді листопада. Однак температурний режим упродовж кінця листопада – початку січня значною мірою відхилявся від середнього багаторічного, а саме був значно вищим. Зважаючи на це, рослини озимих культур, які тимчасово припинили ріст та розвиток у середині листопада, знову періодично відновлювали та припиняли слабку вегетацію. Висота рослин при цьому значною мірою не змінювалась, а спостерігалося утворення нових пагонів кущення та вторинних коренів, що є передумовою для кращого засвоєння навесні поживних речовин з ґрунту», – додали в підрозділі ХОДА.

За словами почесного завідувача кафедри рослинництва Харківського аграрного університету імені В. В. Докучаєва, члена-кореспондента НААН України Михайла Боброва, ті озимі, які на сьогодні перебувають у доброму та задовільному стані, зможуть подолати температурні коливання, адже пройшли необхідні фази загартування.

– Відповідно до даних Інституту рослинництва імені Юр’єва, рослини накопичили необхідну кількість цукрів у вузлі кущення, пройшли першу та другу фазу загартування і можуть витримувати температуру навіть 17–18 градусів морозу, – пояснив фахівець.

За його словами, серед загроз, які можуть вплинути на культуру, – утворення льодової кірки або ж випрівання, яке можливе, якщо сніг випаде на незамерзлий ґрунт.
– Проте на Харківщині на даний момент такі процеси відсутні, й загалом можна говорити про гарні сходи, на відміну від південних областей країни, де їх узагалі немає через відсутність вологи, – зазначив Михайло Бобров.