Харківські інженери розробили захисні шоломи для медиків

20.05.2020 13:02

Більше 20% інфікованих коронавірусом в Україні, й зокрема на Харківщині, – це медики. Незважаючи на захисні костюми і маски, персонал лікарень перебуває у зоні ризику та потребує додаткових засобів індивідуального захисту. У цій серії «Будемо жити» ми розповімо, як харківські інженери об’єдналися проти світової пандемії та розробили захисні шоломи. Ці засоби здатні уберегти медиків під час контакту з хворими, а також у 15 разів дешевші, ніж закордонні аналоги.

До 8 годин безперервної роботи

Цього місяця харківські лікарні отримали першу пілотну партію захисних шоломів для медиків, які лікують хворих на COVID-19. Три повнолицеві маски з примусовою фільтрацією повітря (PARP) відправилися до обласного перинатального центру.

За словами консультанта проєкту, терапевта Олександра Золотарьова, саме цей заклад обрали через те, що в ньому жінки народжують із різними ускладненнями. Тому і пацієнтки, і медичні працівники цього закладу потребують дуже серйозного захисту.

Ще по одній масці для тестування відправили до обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні № 8 та обласної інфекційної лікарні № 22, де сьогодні лікують хворих на коронавірус.

Захисна маска-шолом виготовлена з поліетиленової плівки та полікарбонату, тому завдяки цільному пластику повністю захищає лікаря від контакту з хворим. Аби лікар міг вільно дихати, розробники шолома обладнали його витяжкою з фільтром НЕРА Н13, який відфільтровує частинки, навіть менші, ніж розмір вірусу (зупиняє не менше ніж 99 % частинок розміром до 0,3 мкм).

Читайте також: 600 масок і собака: історія добродійного карантину родини Хорошунів із Харкова

Роман Видро, розробник, харківський інженер відкритої майстерні «гараж хаб»

Постійну циркуляцію повітря забезпечує промисловий вентилятор, тому на відміну від окулярів або деяких масок, шолом не запотіває. А на людину завжди віє прохолодний вітерець. Лікарі, які вже тестували його (наприклад, головна лікарка перинатального центру Ірина Кондратова), кажуть, що там комфортно і прохолодно.

Шолом працює на автономному живленні та забезпечений не лише фільтром та витяжкою, але й датчиками стану фільтру та заряду батареї. Потужності батареї вистачає на 8 годин безперервної роботи – тобто фактично на повну робочу зміну.

Дмитро Мельников, резидент відкритої майстерні «гараж хаб»

Фільтр треба заміняти приблизно через 1000 годин використання. Як тільки один із датчиків подає сигнал – треба піти в безпечне приміщення і або взяти новий шолом, поставивши цей на зарядку, або замінити фільтр.

«Як щось із кінематографа»

Для нашої країни такі шоломи – унікальні, адже на промисловому рівні їх не виготовляють. Проте це не унікальна розробка у світовій практиці. Швидше – компіляція вже існуючих технологій, каже Роман Видро.

– Більше того, такі вироби все ще сприймаються багатьма як щось із кінематографа, хоча в розвинених країнах (наприклад, США) вони вже внесені в протоколи захисту. Ці протоколи вивчали і ми, і наші лікаріконсультанти перед тим, як узятися
за розробку, – додає інженер.

За його словами, провідний виробник PAPR у світі продає такі захисні комплекти за ціною від 1000 доларів США. Натомість собівартість шолома харківських розробників складає менше 2000 гривень (вартість самих матеріалів – 1298 гривень).

Справа в тому, що закордонні аналоги такого шолома зазвичай призначені для використання на виробництві і захищають від багатьох шкідливих факторів: пилу, тирси, запаху фарби та іншого. Шолом харківських інженерів призначений для фільтрації тільки повітря у лікарнях, аби врятувати від вірусу.

– Ми орієнтувалися на те, що в лікарнях достатньо чисто, тому фільтрація від пилу й іншого не потрібна. Собівартість близько 2000 грн умовна: вона враховує ціну витратних матеріалів, нашу роботу та амортизацію обладнання. На великому підприємстві ціна може змінюватися за рахунок того, що процеси відбуваються інакше, ніж у майстерні. Але в будь-якому разі це буде в рази дешевше, ніж американські аналоги. «Гараж хаб» у цьому випадку виконує роль конструкторського бюро – ми компілюємо існуючі методи виробництва PAPR-ів та адаптуємо до українських реалій: так, щоб виріб не коштував тисячу доларів і до того ж зберігав якість. Є вірогідність, що виготовляти шоломи промислово – щоб і надійно, і багато – буде дорожче. Але сподіваємось, що цінник лишиться «тверезим», – розповідає Роман.

Платформа для обміну

Окрім Романа та Дмитра, над розробкою виробу працював й інший харківський інженер. Це – Альберт Толоконніков, якому належить ідея розроблення більш дієвого захисту для українських медиків, аніж медична маска.

Загалом від моменту, коли інженери взялися втілювати в життя ідею Альберта, до того, коли харківські лікарі отримали нові засоби на тестування, минуло близько місяця. Сьогодні на виготовлення одного такого шолома в умовах майстерні, за допомогою лазерного різака і частково операцій вручну, в резидентів «гараж хабу» йде близько чотирьох годин.

Читайте також: Як епідемія COVID-19 змінила життя Харківщини - ВІДЕО

– Щоб різниця між виробничими і «ручними» потужностями була зрозумілою, поясню. На лазерному верстаті капюшон із поліетилену ми робимо за 20 секунд – вирізаємо форму з рулону та зварюємо шви. Без верстата – з ножицями та ручним зварюванням – ця робота займає 20 хвилин, – додає Роман Видро.

На даному етапі інженери харківського хабу поки що шукають підприємства, які будуть готові взяти у масове виробництво шоломи з фільтрацією. Зазвичай усі свої розробки та розробки партнерів вони публікують на платформі безкоштовного обміну інженерними рішеннями щодо протидії коронавірусу Yak.today.

Зараз на сайті викладено чимало інструкцій для речей, які всі охочі можуть зробити вдома. Це засоби захисту, зокрема щитки та костюми. Також є ті інструкції до виробів, для яких знадобиться обладнання.

Наразі над сайтом працюють інженери «гараж хабу» з Харкова, Maker Faire та HackLab і Платформи Острів з Києва, інженерного бюро «Buro» з Одеси, Metalab з Івано-Франківська й інших відкритих майстерень та окремі спеціалісти з різних міст України.

– Стосовно шолома, то ми не викладали на сайт повну технічну документацію. Будемо її передавати на запит, оскільки хотіли б переконатися, що люди, які за це візьмуться, знають, що роблять, і дотримуватимуться стандартів, – зазначає Роман Видро.

Автор:

Марина Проценко

Читайте також