Що ремонтують у області за підтримки німецьких партнерів
Як у німців
Уже кілька років в Оскільському психоневрологічному інтернаті, що в Ізюмському районі, триває період тотального оновлення. Цього разу в окремому приміщенні інтернату облаштовують простору майстерню для трудотерапії з прилеглим спортивним комплексом.
Ідея такої майстерні зародилася в директорки інтернату Марини Моросовської ще у 2015 році, коли вона відвідувала один з тренінгів у Львові. Саме там фахівці Міністерства соцполітики розповідали, як проживають люди в інтернатах і які можливості для їх розвитку й дозвілля існують в інших країнах. Згадували і про те, що в Німеччині поширеною практикою для людей з обмеженими можливостями є майстерні для трудотерапії.
– Тоді наші спікери розповідали, що для людини, яка має проблеми з психічним здоров’ям, кращим рішенням є зайнятість якоюсь справою. Найкраще підходить саме мистецтво. Для мене це не було новиною, адже в нашому інтернаті є куточок, де вихованці разом з педагогами вишивають, опановують різні техніки образотворчого мистецтва. Але я дізналася, що в Німеччині підхід до проблеми комплексний, і мають вони цілі майстерні зі спортивними комплексами для фізичних занять. Тоді мені в душу запала думка про такий окремий простір і для наших вихованців, – розповіла директорка інтернату.
Тож коли у 2015 році до інтернату завітали представники Німецького бюро міжнародної співпраці Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, яке діє за дорученням Уряду Німеччини, та запитали про проблеми інтернату, Марина Моросовська вирішила запропонувати ідею з майстернею, яка стала мрією всього інтернату.
– Проблеми з житлом у нас не було, адже наш інтернат розрахований на 430 осіб, має два п’ятиповерхові корпуси, де проживають 420 мешканців з усіх куточків області, – додала жінка. – Звичайно, ми розповіли про те, що б хотіли змінити та чого нам не вистачає, і, як результат, усе вилилося у співпрацю, яка триває вже три роки.
Спочатку за допомогою міжнародних партнерів в інтернаті замінили всі вікна, яких у корпусах близько півсотні, та вхідні двері. Цей проект коштував близько 4 мільйонів гривень. Також на одному з поверхів корпусу зробили капітальний ремонт, перепланувавши приміщення відповідно до європейських стандартів. Оновили на поверсі все – від санвузлів до меблів.
– Ми отримали нові ліжка, серед яких функціональні ліжка з пультом керування, та інше медичне обладнання. Фінансування цього проекту склало 5 мільйонів гривень, – додала очільниця закладу.
Тепер справа дійшла й до давньої мрії – творчої майстерні, роботу над якою вже майже завершено.
– Майстерня буде поділена на три зони. В одній будемо займатися народним мистецтвом. Інша – це кухня, де проходитимуть майстер-класи з приготування страв, адже шість дівчат з інтернату вийшли заміж, а отже, це необхідно в подальшому житті. Окрім цього, ми можемо консервувати ягоди та овочі на зиму разом. І третя зона, ідею якої підказали німецькі партнери, – це простір для гончарства, – розповіла Марина Моросовська.
Ці майстерні повністю забезпечать обладнанням і матеріалами. А ще поряд у цьому ж корпусі обладнають невеликий спортивно-оздоровчий комплекс з усіма необхідними тренажерами та дзеркалом для занять з хореографії. Вартість цього проекту становить 9 мільйонів 879 тисяч гривень.
Приклад для наслідування
Сьогодні робота Оскільського інтернату є прикладом для наслідування в області впровадження проектів, управління та розвитку комунального підприємства в цілому, каже голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.
– Оскільський інтернат – це один з найбільших психоневрологічних інтернатів в Україні. Керівництво, спільно з командою інтернату, за останні кілька років змогли залучити значні кошти за рахунок грантів та інвестицій: вони брали участь в обласному конкурсі «Разом в майбутнє», співпрацювали з німецькою організацією GIZ та проектом ПРООН, – зазначив голова обласної ради.
Так, тільки минулого року для потреб Оскільського інтернату загалом було виділено 18 мільйонів гривень з різних джерел фінансування. У 2016-му – за обласний кошт було капітально відремонтовано системи водопостачання та замінено водонапірну башту, вартість робіт склала 1 мільйон 400 тисяч гривень. Також у закладі відремонтували актову залу та замінили покрівлю, на що знадобилася така сама сума.
Загалом співпраця області з німецькими партнерами розпочалася у 2016 році, коли в листопаді між Харківською обласною радою та Німецьким бюро міжнародної співпраці Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH було підписано Меморандум. Відповідно до нього, в регіоні протягом 2016–2019 років реалізується проект «Зміцнення спроможності українських територіальних громад до прийняття внутрішньо переміщених осіб в Україні».
Цей проект має на меті розв’язати найбільш актуальні проблеми, які постають перед українцями в результаті кризи на сході країни та збільшення кількості переселенців. Так, за даними Харківської обласної ради, станом на 27 липня на обліку управлінь соціального захисту населення області перебувала 126 981 внутрішньо переміщена особа.
Як пояснила начальник відділу розвитку територіальних громад, інвестицій і проектного менеджменту Управління з питань місцевого самоврядування, розвитку громад та міжнародних зв’язків виконавчого апарату Харківської обласної ради Олена Мороз, саме тому проект має низку напрямів щодо підтримки територіальних громад, де проживає велика кількість внутрішньо переміщених осіб, а також має на меті розвиток соціальної інфраструктури цих громад і підтримку реформи місцевого самоврядування та процесу децентралізації.
– Сьогодні на території області у співробітництві з GIZ реалізуються 52 проекти у 12 районах та п’яти містах, вартість яких сягає більш ніж 106 мільйонів гривень, – додала фахівець обласної ради.
Окрім цього, у рамках співпраці Харківська обласна рада з партнерами провели ряд інформаційно-консультативних заходів. Так, на початку року за сприяння обласної ради в Харкові пройшов юридичний семінар для партнерів проекту GIZ, який стосувався теми автономізації центрів первинної медичної допомоги. Також у квітні відбулася експертна зустріч з питань забезпечення контролю публічних фінансів України, участь у якій взяли спеціалісти виконавчого апарату обласної ради, представники обласних комунальних закладів та підприємств регіону.
Також було організовано різноманітні тренінги та семінари, які стосувалися реформи медицини та удосконалення навичок медичних сестер, комп’ютерної грамотності та основ комунікації для лікарів, воркшопи для покращення роботи закладів культури та заняття для фахівців у сфері інклюзивної освіти та управління освітою в цілому – для керівників закладів, а також тренінг щодо особливостей надання адміністративних послуг.
– Корисним для регіону став і проект, який завершився в червні, у результаті якого вісім центрів надання адміністративних послуг отримали мобільні кейси. Володарями кейсів стали три міські ЦНАПи у Куп’янську, Ізюмі, Первомайському. Крім того, обладнання отримали три районні ЦНАПи – у Балаклійському, Лозівському та Дергачівському районах – та два – в об’єднаних громадах, Нововодолазькій і Старосалтівській, – повідомила Олена Мороз.
Завдяки оновленню працівники центрів зможуть надавати послуги не тільки в офісі, а й на виїзді в різних населених пунктах. Загальна вартість цього проекту склала 408 тисяч гривень.
Фото: Укрінформ
Вклад у дитинство
Окрім покращення адмінпослуг на селі, завдяки співпраці обласної ради з Німецьким Урядом у регіоні втілюється в життя низка проектів, які покликані покращити освітні послуги та націлені на розвиток спортивної сфери регіону. Так, у Богодухівському районі минулого тижня відкрили сучасне футбольне поле зі штучним покриттям, розміром 40 на 20 метрів. Спортмайданчик, розташований на території Богодухівського ліцею № 3, почали будувати у квітні, а вже 26 липня місцеві футболісти провели тут перший матч.
Загальна вартість проекту склала 1,5 мільйона гривень.
Фото: Богодухівська РДА
Сучасне футбольне поле обладнують і в селі Шипувате Великобурлуцького району. На спортивне оновлення тут витратять 1 мільйон 921 тисячу гривень.
Також у Балаклійському районі відновлено місцевий дитсадок № 2, приміщення якого було пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації, що сталася на складі боєприпасів у березні 2017 року. Тут замінили всі вікна та двері, капітально відремонтували дахи, утеплили фасади, підлогу та горищні приміщення. Також замінили всі інженерні мережі – електропостачання, систему опалення, водопостачання та вентиляції. Крім того, придбали нове обладнання для їдальні та посуд. На ремонт витратили близько 10 мільйонів гривень. І вже у квітні цього року садок відчинив двері для місцевої малечі.
Оновлення відбулося й у ДНЗ № 3 у Боровій. Тут замінили 67 вікон, на що витратили 1 мільйон 500 тисяч гривень. Тепер взялися відновлювати в закладі покрівлю. На новий дах, за даними обласної ради, вже закупили матеріали. Сума цього проекту становить близько 995 тисяч гривень.
Над енергозбереженням працюють і у Вовчанську. Тут у міському дошкільному навчальному закладі № 2 вже завершують капітальний ремонт покрівлі, вхідних дверей, утеплення стін і покрівлі. Вартість проекту складає 1 мільйон 477 тисяч гривень. Окрім цього, коштом міжнародних партнерів у місті почали ремонтувати ще один дитячий заклад – ясла-садок № 2. Проект, сума якого складає 1 мільйон 521 тисячу гривень, передбачає заміну покрівлі, вхідних дверей, утеплення фасадів і покрівлі.
Уже відремонтували покрівлю в Ізюмському яслах-садку № 10. Також у закладі замінили вікна та двері й утеплили фасад. На оновлення витратили близько 1 мільйона 395 тисяч гривень. Приблизно такий бюджет має й інший проект, який реалізовують у яслах-садку № 7. Тут теж замінили вікна, а інші ремонтні роботи ще тривають.
Для комфортного навчання
Низка подібних проектів в області стосуються шкіл. Так, у Великобурлуцькій загальноосвітній школі капітально відремонтували систему водопостачання, водовідведення та санітарних вузлів, на що витратили 1 мільйон 607 тисяч гривень.
Ремонтні роботи тривають і в Ізюмській загальноосвітній школі № 2. У приміщенні вже замінили вікна та двері, завершили ремонтувати внутрішні інженерні системи, системи водопостачання і водовідведення та оновили всі радіатори. Також тут провели частковий ремонт покрівлі. Сума проекту – близько 13 мільйонів 201 тисячі гривень.
Капітально ремонтують школу № 2 у місті Первомайському. Цей проект розпочали ще у 2017 році. На час навчального року 2017/18 школярів перевели в інші навчальні заклади міста. У цій школі вже замінили всі вікна та двері, відремонтували покрівлю та утеплили фасад. Також, відповідно до проекту, у закладі працюватиме оновлена система опалення. Загальна вартість проекту сягає близько 8 мільйонів 989 тисяч гривень.
У цьому ж навчальному закладі після відкриття працюватиме нова спортивна зала, на яку витратять близько 1 мільйона 59 тисяч гривень.
Завдяки співпраці Харківської обласної ради та німецьких партнерів нове життя отримала центральна районна бібліотека у Валках. Тепер тут працює інтернет-центр з безкоштовним доступом до Мережі. До речі, окрім платформи для спілкування, у центрі можна отримати перші навички володіння комп’ютером.
У травні тут запрацювали три робочі місця, обладнані комп’ютерами, веб-камерами, навушниками, колонками, проектором і переносним екраном та принтером.
Фото: Ізюмська міська центральна лікарня/ Ізюмська РДА
Ще частина німецьких проектів стосується відновлення медичних закладів. Зокрема, у Новопокровці Чугуївського району капітально ремонтують місцеву амбулаторію, на що, згідно з проектом, витратять 1 мільйон 215 тисяч гривень.
Капітальний ремонт пологового будинку триває в Ізюмській центральній міській лікарні.