Коли через карантин усі школи перейшли на дистанційний режим навчання, найбільш уразливими стали учні 11 класів. На них цього року чекає ЗНО і вступ до вишів.
Учень 11-Б класу Олександр Кутузов – один з 38 випускників, які цьогоріч закінчують Близнюківський ліцей. Саша ще в 10 класі визначився зі своїм майбутнім – він хоче навчатися у Харківському національному університеті радіоелектроніки, на факультеті комп’ютерних наук, щоб потім стати програмістом. Тому він складатиме зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури, фізики, математики і географії.
З 10 класу хлопець приділяв більше часу саме цим предметам. Ходив на шкільні факультативи з математики та займався з репетитором з фізики. Завжди міг звернутися до викладача географії, якщо були якісь питання. А підготовка до ЗНО з української мови та літератури проводилася майже щодня на уроках, які викладає класна керівниця хлопця Лариса Куц. На цей предмет дистанційне навчання сильно не вплинуло. А ось із математикою і фізикою ситуація складніша.
Олександр Кутузов
«Готуватися до ЗНО з математики важко, тому що немає візуального сприйняття. Коли ти сидиш на уроці, то бачиш, що відбувається на дошці, як розв’язується те чи інше завдання. І якщо ти навіть трохи відстав, ти можеш наздогнати візуально. А так, коли пояснюють по телефону, якщо ти щось не зрозумів, то все. І з фізики всі завдання розв’язую самостійно»
Страхувати нікому
Олександр переймається, що дистанційне навчання може негативно вплинути на результати ЗНО.
– Зараз усі розслабилися – можна вставати трохи пізніше, прогуляти дистанційні уроки, з’явилося більше можливостей списати. Знань отримуєш набагато менше, ніж до карантину, немає того тонусу. І мені страшно, що на ЗНО будуть саме ті теми, які повинні були проходити повноцінно, а не дистанційно, і я не здам їх, – каже хлопець. – Головний недолік дистанційного навчання – відсутність контролю. Учитель ніяк не може простежити наші дії. Коли навчання було в школі, вчитель тебе підганяв і не давав розслабитися. Наразі треба самому збиратися і працювати, страхувати нікому.
Водночас Олександр вважає, що випускникам, здатним самоорганізуватися на карантині, легше вступити до вишів – конкуренція буде слабшою.
– Наразі багато абітурієнтів просіли. На перший план вийшли самопідготовка та самоорганізація, – вважає випускник.
Хлопець зізнається, що нервує з приводу майбутнього ЗНО, хоча ця нервовість була й до карантину, але меншою, ніж зараз. Проте сумнівів, що вступить до вишу, він не має.
Згодилася методика
Думку Олександра про те, що в 11-му класі дуже багато чого залежить від самих випускників, розділяє і його класна керівниця Лариса Куц.
«Не можу не похвалити свій клас – вони просто молодці. Немає жодного учня з мого предмета, який би не виходив на зв’язок. Вони знають, що кожного дня о 12 годині починаємо займатися. Працювали навіть на канікулах, діти самі мене про це просили. Розуміють, що у них не буде можливості прийти наступного року, як у інших дітей, і наздогнати все, що не встигли. Тому наразі важливо працювати постійно, системно, безперервно»
На початку середньої школи Лариса Куц викладала свої предмети за методикою «принципу випереджуючого навчання». Наприклад, у п’ятому класі вчителька потроху давала матеріал сьомого класу. І в таких умовах ця методика відіграла позитивну роль. Весь матеріал був вичитаний до січня нового року, і наразі можна повністю сконцентруватися на тестах, щоб довести їх до автоматизму.
– Якщо б я давала теми, то не встигала б у такому обсязі робити тести й аналізувати їх. Фізично не змогла проконтролювати все, і ці тести лягли б на плечі учнів, – каже педагог.
Найважчий випуск
За тести Лариса Куц спокійна. Утім у неї є серйозні побоювання щодо власного висловлювання, написання твору. Коли заняття проходили у школі, кожного тижня один урок був виділений на твір. Діти писали його, а потім протягом наступного тижня з учителем обговорювали сильні і слабкі сторони. Зараз така робота, за словами вчительки, нереальна – спочатку треба перевірити всі тексти, а потім обговорити з учнем його роботу, що займає по 25–30 хвилин.
– Наразі вся підготовка лягла на плечі дітей. Ми намагаємося їм допомогти, але це далеко не те, що у школі, – каже Лариса Куц. – Основна незручність, яку створив карантин, це відсутність живого спілкування між дитиною і вчителем. Через це на творі ми втратимо процентів 40 оцінки. Оскільки діти не говорять, вони не висловлюють свою думку, а значить – і не зможуть оформити письмово.
Для Лариси Куц це п’ятий випуск, і за словами жінки, він у неї – найважчий.
– Коли йде мова про них, у мене сльози навертаються. Мені найприкріше, що вони все втратили – якісну освіти, спілкування, останній дзвоник, – ділиться класна керівниця 11-Б. – Ми випускний збиралися відсвяткувати в Карпатах, почали готуватися до поїздки, втім усе зірвалося. Діти ж, звісно, дуже засмучені через це. До карантину в них було насичене життя, але раптом усе зникло. Для них це психологічно важко, і для мене теж.
Що замість останнього дзвоника
На початку травня стало відомо, що навчальний рік у школах по всій країні завершиться дистанційно. За інформацією Міністерства освіти і науки, до 31 травня тривають заняття, а до 1 липня має бути завершено навчальний рік.
Щоб запобігти поширенню коронавірусної хвороби, МОН рекомендує утриматися від проведення масових заходів, зокрема – останніх дзвоників та випускних вечорів.
Заняття у Близнюківському ліцеї завершаться 29 травня. За словами директорки ліцею Маргарити Іваненко, замість останнього дзвоника буде відеопривітання школярам від керівництва закладу, вчителів, учнів. Це відео є на сайті школи.
Випускні скасовано. Втім у закладі припускають можливість, що вдасться в святковій атмосфері вручити учням свідоцтва про повну загальну середню освіту.
Маргарита Іваненко
«З 22 червня планується черговий етап зняття карантинних обмежень. Зокрема, буде дозволятися проводити заходи в школах. Якщо все так і буде, то ми зберемося з учнями, батьками, гостями і у святковій обстановці вручимо випускникам атестати. Якщо цього не вдасться зробити, то складатимемо графік і будемо вручати свідоцтво про закінчення школи індивідуально»
З’явилася ясність
Ще одна незручність, яку вніс карантин в життя випускників, на думку Лариси Куц, це невизначеність.
– У цей час було взагалі не зрозуміло, коли відбудуться пробне і основне ЗНО. Якщо з основного казали про якісь дати, то з пробним узагалі нічого не було відомо. Спочатку говорили, що буде дистанційно, потім були розмови, що його взагалі не буде. А пробне для них важливе – не стільки як вирішування завдань, скільки, щоб відчути атмосферу цього заходу, аби на основному не перейматися над технічною частиною, – каже вчителька.
Виходить, що у випускників є близько місяця для підготовки для ЗНО.
– З 1 червня дозволяється заняття у групах не більше 10 осіб у закладах освіти. Наразі ми чекаємо рекомендацій від МОН. Як тільки будуть роз’яснення і нам дозволять консультування, ми змінимо графік відпусток учителів, щоб діти отримали відповіді на всі запитання, – каже Маргарита Іваненко.
Через карантин змінилися і терміни проведення вступної кампанії у 2020 році – усі дати зсунуто на місяць (серпень) з урахуванням прогнозу розвитку епідеміологічної ситуації. Так, для вступників на основі атестата реєстрація електронних кабінетів розпочнеться 1 серпня, прийом заяв та документів триватиме з 13 до 22 серпня (для тих, хто вступає за результатами ЗНО) та до 16 серпня для вступників, що складатимуть вступні іспити в закладі вищої освіти.
Творчі конкурси та вступні іспити на місця державного замовлення будуть проводитись з 1 до 12 серпня. Надання рекомендацій для зарахування на бюджет відбуватиметься не пізніше 27 серпня, а подача вступниками документів для зарахування – до вечора 31 серпня.