Авто second hand. Що чекає на власників машин з іноземними номерами

8 листопада Державна фіскальна служба України заявила, що з митними органами Литви взялися за спільне розслідування законності перебування в Україні автомобілів з литовської реєстрацією. За офіційними даними вітчизняних митних органів, на 1 листопада на території України знаходиться понад 59 000 транспортних засобів з литовської реєстрацією, із них 44600 знаходяться в режимі тимчасового ввезення. 

Вірус «єврономерів»

Стоячи на жвавому перехресті в центрі Харкова і придивляючись до машин, що їздять містом, достатньо п’яти хвилин, аби запримітити як мінімум одну-дві автівки з нетутешніми номерами. Дві латинські літери на синьому фоні, як-от LT, PL, BG, прапори іноземних країн, позначка Європейського Союзу. Складається враження, що до Харкова та області понаїжджало литовців, поляків, болгар… Та перше враження в цьому випадку оманливе. За кермом більшості авто з іноземною реєстрацією сидять українці.

За різними підрахунками, в Україні нині налічується до 2 млн авто з єврономерами. Їх кількість зростає. Можливість придбати вживану машину за порівняно невеликі гроші, але якості вищої за пропоновану вітчизняним автопромом, та ще й без сплати високих податків, приваблює дедалі більше водіїв із середнім достатком.

Спочатку явище «євроблях» зародилося в західних прикордонних областях країни. Із часом вірус «єврономерів» поширився на всю територію держави і розрісся до масштабів  загальноукраїнського обговорення. Почали зачіпатися інтереси як водіїв, так і державних органів. Потрапляють бо ж такі машини до України не цілком законно.

Існує чимало шляхів придбання вживаного транспорту. Найбільш популярними є дві напівлегальні схеми використання автомобілів з іноземними номерами в Україні: застосування режиму «транзиту» або режиму «тимчасового ввезення» за Стамбульською конвенцією.

Перша – «вічний транзит» – це коли українець купляє собі автівку за кордоном та легально завозить її в Україну, згідно з чинним законодавством, на термін 5–10 днів.

Після цього водій сплачує штраф за порушення терміну транзитного ввезення авто, що складає 8500 грн, і їздить далі.

На території нашої країни  ніхто за машиною не ганяється, адже поліція не має доступу до бази ДФС, яка фіксує, які автівки перетинають кордон. Та на випадок зупинення правоохоронцями такі водії возять із собою квитанцію про сплату штрафу й відбріхуються, що саме намірилися вивезти авто за кордон (як це передбачено законодавством).

Друга схема – їздити на машині друга-іноземця. Саме цим шляхом і пішов 27-річний харків’янин Андрій.

Скупитися до Литви

Над придбанням нового авто молодий чоловік замислився ще півтора року тому. Оскільки фінансові можливості не дозволяли купити новеньку машину, оптимальним варіантом для нього став вторинний ринок. Під час відпочинку в Ужгороді Андрія здивувала велика кількість тамтешніх авто з іноземними номерами, переважно таксі. Він поспілкувався з місцевими таксистами, й ті розповіли йому про варіанти, як, «не порушуючи закон, але знайшовши певні шпаринки», вигідно купити таку машину. Розповіли і про привабливі ціни на авто. Наприклад, у Словаччині BMW X5 можна купити за 5000 доларів США, а Daewoo Matiz – узагалі за 500 чи 1000 доларів США. Вражений, Андрій повернувся до Харкова й остаточно вирішив, як купить нове авто.

Завдяки друзям вийшов на надійну людину, так званого перекупника, який обіцяв допомогти привезти з-за кордону машину. Той співпрацює з литовською фірмою, яка займається продажем таких авто і офіційно є їх власником. Після всіх домовленостей перекупник полетів до Литви.

– Литва – це такий собі великий ЛОСК (відомий харківський авторинок. – Ред.), – порівнює Андрій. – Країна живе тим, що скуповує автівки в усій Європі. Там можуть бути і биті машини, і відносно нові, на яких  цивілізовані європейці просто не хочуть їздити, тому що для них це вже «не модно, треба нову, з екологічними наворотами» тощо. Литовці ж скуповують такі машини, приводять їх до ладу і на спеціальних ринках перепродають. Є багато приватників, які собі купують 5–10 машин, а потім на своїх же подвір’ях влаштовують міні-автобазар. Моя автівка реально їздила по Литві.

З перекупником наш герой домовився обирати авто по телефону відеозв’язком. Та поки той дістався Литви, Андрій у Харкові вже підібрав на литовських сайтах кілька прийнятних  варіантів. Перекупнику залишилося лише перевірити машини. Потім він купив, оформив і ввіз обрану машину через західноукраїнський кордон. Уже тут литовська фірма машину передала в оренду нерезиденту України, тобто іноземцю, який за гроші мав перевезти потрібний товар, у нашому випадку – авто. Таких  нерезидентів-перевізників на «професійному сленгу» ще кличуть «верблюдами». Як пояснив Андрій, найчастіше в Харкові ними стають азербайджанські або туркменські студенти.

Відповідно до нашого законодавства, користуач такого авто має щорічно знову вивозити і завозити машину в Україну через найближчу митницю, у нашому випадку це пропускний пункт «Гоптівка». Одразу після перетину українського кордону «верблюд» передає автомобіль з ключами і документами українцю  Андрію, що заборонено нашим законодавством, але дозволено міжнародною Стамбульською конвенцією, яка в цьому випадку має правовий пріоритет.

– Машина має свідоцтво про техогляд, яке у Литві видається на два роки. Після того як закінчиться його термін придатності, потрібно написати відповідний лист литовській стороні, що машина не використовується в ЄС, тому просимо подовжити документ про техогляд, і це роблять ще на три роки. Тож загалом виходить п’ять років. Потім потрібно їхати в Литву, знову робити техогляд. Також весь цей час потрібна литовська страховка автомобіля. Ще одна незручність – час від часу потрібно бути в контакті з цим іноземцем, на якого оформлено оренду машини, адже з ним може щось статися або він завершить навчання і повернеться додому. Тому я зараз шукаю іншого іноземця, ідеально – знайомого або родича десь у Бєлгородській області, аби переоформити  документи на нього. Хоча машина і дешевшою виходить, але з клопотом, – розповідає Андрій.

Чотири замість восьми

Так, за тиждень Андрій став власником Toyota 2005 року випуску з об’ємом двигуна 2,2 л.

Ціна машини в Литві – 3000 євро, ціна такої самісінької в Україні – 8600 євро.

– Для мене це колосальна різниця. Щоб купити нове, я продав своє старе авто ВАЗ-2110. До виручених грошей додав ще 860 євро й замість «десятки» 2007 року – як я її кличу, велосипеда з моторчиком – отримав якісну Toyota з дев’ятьма подушками безпеки, двозонним клімат-контролем та іншими «наворотами». Дивно, машини майже однакової вартості, але суттєво різних рівнів. І хоч здається, що я придбав машину на два роки старшу за стару, але вона набагато краща, – каже Андрій і зізнається, що його засмучує той факт, що українці не можуть на нормальних підставах їздити на доступних автівках.

Загалом литовська Toyota українцеві Андрію обійшлася у 4000 євро: 3000 євро – власне сама вартість авто; плюс 1000 євро за послуги перекупника, фірми, «верблюда».

Додаткових ремонтів харківський водій не робив, хіба що поміняв масло й фільтри, купив зимову гуму та зробив хімочищення салону. І ще придбав український поліс страхування.

За майже два місяці їзди на машині з іноземними номерами правоохоронці лише раз зупинили Андрія. Це було на посту в Пісочині. Поліцейські лише заглянули в салон і побажали  щасливого путі.

Якби Андрій завозив машину, придбану в Литві, самотужки й розмитнював її, то у 4000 євро він би не вклався. Каже, довелося б віддати державі ще стільки ж. «СК» підрахував, що навіть більше! За правилами, чоловікові потрібно було б заплатити мито – 10 % (300 євро), акциз у 5370 євро (авто Андрія старше п’яти років, і до нього застосовується підвищена ставка акцизу в розмірі 2,441 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна) та ПДВ – 20 % від вартості машини разом з іншими податками – це ще 1734 євро. Додатково сплачується податок у Пенсійний фонд – 4 % від вартості авто  (347 євро). У підсумку виходить – 7404 євро, та ще 3000 євро власне вартість автівки.

За легалізацію

Андрія та інших таких же водіїв-власників засмучує ситуація, за якої Україна, що є чи не найбіднішою країною у Європі, має найвищі ціни на вживане авто. Це  називають дискримінацією,  адже українцеві із середньою заробітною платою близько 250–300 доларів, доведеться відкладати цілий рік, щоб назбирати на вартість реєстрації як мінімум  2000 євро.

До того ж «євробляхи» дратують та зі свого боку обурюють тих учасників дорожнього руху, які за свій транспортний засіб сплатили податки. Мовляв, ми платимо по повній, а хтось  хитрує і до того ж наповнює країну переважно європейським металобрухтом. Усе це створює напруження не тільки між сторонами «євробляхи» – держава, а й між самими водіями.

Цей нарив час від часу прориває у вигляді акцій протестів. Так, на початку року власники автомобілів з іноземною реєстрацією кілька разів блокували деякі автошляхи з вимогою законодавчого врегулювання проблеми та запровадження часткового звільнення від оподаткування ввезених з-за кордону авто. Тоді жодних радикальних кроків з боку владних органів не відбулося.

Фото: ua.censor.net.ua

Ближче до початку літа Президент України Петро  Порошенко заявив про намір ліквідувати всі незаконні схеми з ввезення авто з іноземною  реєстрацією, доручивши Уряду «вжити заходів для невідкладного врегулювання ситуації щодо недодержання вимог митного законодавства при використанні в Україні транспортних засобів з іноземною реєстрацією».

Як коментують юристи, закон прямо не забороняє їзду на автомобілі з іноземною реєстрацією, але всі схеми ввезення таких транспортних засобів є напівлегальними.

– Як правило, ввезенням авто займаються цілі компанії, і в них є свої юристи. Вони і ведуть справи. Поки, як мені здається, таких водіїв просто не чіпають. Ще п’ять років тому машину б забрали і автоматом направили протокол до суду, – прокоментував партнер юридичної компанії «Арес» Роман Чумак.

Тим часом в Україні вже є прецеденти, коли суди штрафували фактичних власників «єврономерів». Навесні вищий адміністративний суд України призначив штраф такому водієві на 420 000 грн (300 % від несплаченої суми митних платежів), а машину ухвалив конфіскувати. Щоправда, як потім виявилося, водій-українець Ford Tourneo зчинив два порушення правил дорожнього руху, після чого виявилося, що він порушив ще й і митні правила. А цього тижня в Одесі понад 3 млн грн оштрафували власницю нерозмитненого Cadillac Escalade.

Цього вересня Україною знову прокотилися акції за легалізацію нерозмитнених авто. Їхні покупці добиваються «доступного розмитнення (5 % вартості авто) на всі автомобілі для всіх громадян України, введення  простого й доступного механізму легалізації завезених автомобілів (встановлення ставки платежів до бюджету в межах 15–30 % вартості авто), мораторію на дію екологічних норм Euro5 як умови ввезення і реєстрації вживаних автомобілів в Україні, припинення «репресій» силових структур проти водіїв автомобілів з «єврономерами» та мораторію на дискримінацію до остаточного законодавчого врегулювання».

Готові платити 1500 доларів

Однією зі спроб владнати проблемне питання став «послаблений» режим розмитнення авто. Згідно з ухваленим у 2016 році Законом «Про внесення змін до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів», минулого літа відбулося зниження акцизного збору при ввезенні в країну легковиків з бензиновим двигуном об’ємом циліндра 1–1,5 л майже в 22 рази – до 0,063 євро за 1 куб. см. Більш ніж у 13 разів знизився розмір акцизу на дизельні автомобілі з півторалітровим двигуном – до 0,103 євро за 1 куб. см. У результаті пільгові ставки фактично стали ідентичними акцизам при імпорті в країну нових автомашин. Але є одне «але» – пільги поширюються на автомобілі, випущені не раніше за 1 січня 2010 року, і лише тимчасово. Тобто правила працюють при імпорті автівок, чий вік не більше шести років, а вміст шкідливих речовин у вихлопних газах відповідає екологічному стандарту Euro5. Цього року Верховна Рада, ухваливши зміни до статті 2 Закону «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів», відтермінувала на два роки введення стандарту Euro6, тож пільгові (знижені до 28 разів) ставки акцизного податку на легкові транспортні засоби стандарту Euro5 можна буде застосовувати до 31 грудня 2018 року.

Як прокоментувала на початку жовтня голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, «ми мали надію, що ці заходи дозволять знизити рівень проблеми». Очевидно, що потрібно зробити більше.

Нині в парламенті лежать зареєстровані ще наприкінці минулого року два законопроекти – № 5561 «Про внесення змін до ЗУ «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» щодо формування цивілізованого ринку вживаних автомобілів» та № 5562 – «Про внесення змін до Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу  України щодо формування цивілізованого ринку вживаних автомобілів». Їх, зокрема, відстоюють водії – власники «євроблях». Але досі документи не прийнято нардепами.

– Власники авто з «єврономерами» повинні прийняти те, що задля безпеки на дорогах необхідно вжити жорстких заходів щодо закриття схем ввезення. Власникам бізнесів із ввезення цих авто доведеться шукати нові способи заробітку, – прокоментувала «Економічній правді»  керівник Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. – З іншого боку, необхідно реформувати систему ставок акцизного податку на авто. Вона має бути більш збалансованою, мати менші перепади у ставках та зробити авто більш доступними.

На думку Ніни Южаніної, доцільно запровадити систему, за якої базові ставки акцизів  будуть встановлюватися залежно від виду транспортного засобу та типу двигуна. До них можна застосовувати підвищені коефіцієнти залежно від об’єму двигуна та віку транспортного засобу. Така система має привести до зниження ставок акцизного податку.

– Вимоги щодо заборони реєстрації транспортних засобів, які не відповідають екологічним стандартам, також можна лібералізувати, зберігши їх лише для нових авто, – додала Ніна Южаніна.

Ці пропозиції й відбивають згадані вище законопроекти. Та, схоже, слід очікувати ще одного законопроекту, покликаного заборонити в’їзд незаконних автомобілів з іноземною реєстрацією в Україну. Розробку такого документа «в найближчі три місяці» ще у вересні за мотивами тодішніх протестів «євробляхарів» анонсувала представник Президента України в парламенті Ірина Луценко. Тоді вона говорила, що буде створено робочу групу, яка має напрацювати компромісний закон.

– Кордон закриється і напрацюється компромісний варіант розмитнення цих автомобілів, – сказала представник Президента в парламенті й додала, що закон мають ухвалити до листопада.

Та досі жодного рішення на вищому рівні не прийнято.

– Якщо приймуть відповідні зміни і розмитнення буде вартувати, скажімо, від 1000–1500 доларів США – це буде чудово. І водії готові заплатити таку ціну в бюджет держави, зате їздити на розмитненій машині з українськими номерами, – впевнений Андрій.

За вересневими даними Державної фіскальної служби, з початку  2017 року із 492,5 тис. авто (111,9 тис. – у режимі транзит, 380,6 тис. – у режимі тимчасового ввезення) не виїхали за межі країни майже 72,3 тис. автомобілів. З них майже 10,4 тис. перебувають в Україні з порушенням термінів. У 2016 році з ввезених в Україну майже 712,6 тис. (124,1 тис. – у режимі транзит, 588,4 тис. – тимчасового ввезення)  не виїхали 54,3 тис. авто. З них з порушенням терміну в країні перебувають понад 32 тис. транспортних засобів.

Загалом за вісім місяців резиденти (відповідно до Податкового кодексу, це дипломатичні представництва, юридичні особи, фізичні особи,  які мають постійне місце проживання в Україні. – Ред.) ввезли  164 707 авто з іноземною реєстрацією. Завдяки цьому обсяги митного оформлення вживаних авто зросли у п’ять разів, а до бюджету надійшло 3,8 млрд грн митних платежів.

Скільки таких автівок у Харківській області, читайте у відповіді на запит «СК»  на нашому сайті.