Чи закриватимуть старші класи на Харківщині: розбираємося у реформі середньої освіти
Суть реформи
«10-го і 11-го класу не буде», «старші класи будуть тільки у містах з населенням від 50 тисяч», «навчання в ліцеях буде платним», «учителі сільських шкіл залишаться без роботи». Ці та інші новини схвилювали батьківську спільноту не на жарт. Куди дітися дитині після 9-го класу, та що робити учням і учителям сільських шкіл, почали думати й обговорювати у соцмережах не тільки батьки, а й освітяни. Причиною цієї інформаційної хвилі стала реформа Нової української школи на середній ланці, яка законодавчо закріплена Законом "Про освіту" 2017 року та деталізована Законом "Про повну загальну середню освіту" у січні 2020 року.
Згідно з реформою, середня освіта має поділятися на три рівні: початковий (1–4 роки навчання), базовий (5–9 роки навчання) та профільний (10–12 роки навчання). Базова школа буде називатися гімназією, а старша профільна – ліцеєм. У кожного виду закладу має бути своє приміщення – тобто початкова школа, гімназія і ліцей мають бути в окремих будівлях. Водночас три рівні освіти можуть бути лише у приватних та корпоративних школах, а також у закладах освіти, діяльність яких визначена міжнародними договорами України.
Визначитися, які школи стануть початковими, а які – гімназіями та ліцеями, їх засновники (місцеві та обласні ради) мають до 1 вересня 2024 року. А трирічна старша профільна школа має стартувати з 2027 року, коли до 10-го класу підуть учні, які з першого класу вчаться за програмою НУШ.
Читайте також: У селі на Харківщині з’явиться свій комп'ютерний томограф
За ідеєю законодавців, ліцеї мають принципово відрізнятися від сучасних старших класів хорошою матеріальною базою (лабораторії, технічне забезпечення) та вчителями, які можуть викладати предмет поглиблено. Профільна школа має дати школярам можливість вибрати напрям, за яким вони хочуть навчатися. Наприклад, це може бути фізико-математичний, філологічний чи географічний напрями. Ліцеї можуть бути одно- або багатопрофільними – але це також має бути прописано в нормативних актах.
Вимог щодо вступу або зарахування до ліцеїв поки що не затвердили. Це може бути і конкурс, і звичайне зарахування. Усе залежить від того, чи кількість охочих вчитися в конкретній школі перевищуватиме кількість передбачених місць.
У будь-якому випадку 9-класники складатимуть державну підсумкову атестацію. І вже їх результати за потреби використовуватимуть для створення рейтингу для вступу в 10 клас.
Точний формат іспитів наразі невідомий. Визначити остаточну формулу вступу до старшої школи має МОН.
Читайте також: У громаді на Харківщині родина переселенці отримала житло
Що буде з учителями
Реформа середньої освіти залишає багато запитань не тільки стосовно учнів, а й щодо учителів. Зокрема, невідомо, за яким принципом добиратимуть педагогічних працівників у ліцеї. Один із варіантів – це відбір вчителів на конкурсній основі. Крім того, незрозуміло, що буде з вчителями, які втратять навантаження і роботу в закладах, що стануть гімназіями. Експерти припускають, що педагоги мігруватимуть між закладами разом з учнями.
Серед вимог до закладів, у яких можуть створюватися ліцеї, є мінімальна кількість таких старших класів – не менше чотирьох у паралелі. У них має навчатися від 5 до 30 учнів. Водночас, законодавством не прописані інші вимоги до таких шкіл: скільки учнів у них має навчатися, якою має бути матеріально-технічна база, вимоги до вчителів та відстань від дому. З усім цим мають розібратися засновники, а ними наразі закон визначив обласні ради та місцеві ради міст із населенням 50 тисяч і більше.
Скандальні 50 тисяч
Власне, остання вимога найбільше схвилювала батьківську спільноту і спричинила поширення чуток про те, що 10-ті та 11-ті класи будуть тільки у великих містах. Як пояснив експерт з питань освіти Програми «U-LEAD з Європою» Сергій Дятленко, у законі не йдеться про скасування набору старшокласників у маленьких містах. Прописано, що засновниками ліцеїв можуть бути обласні ради або міста з населенням 50 тисяч. І вони визначатимуть, де саме створити ліцеї.
– Чинним законодавством передбачено, що до старшої школи, яка має стати профільною, будуть висунуті певні вимоги та умови. Вона не буде такою, як зараз. Наприклад, такі заклади повинні мати по чотири класи на паралелі. За чинним законодавством, такі заклади можуть створювати тільки обласна рада або міста з населенням більше 50 тисяч осіб. А де вони це зроблять – уже вирішуватиме засновник, тобто у будь-якому місці, де це можливо, – зазначив Сергій Дятленко
За словами експерта, під час розробки закону «Про повну загальну середню освіту», комусь із законодавців захотілось пришвидшити цей процес – і ввести в дію не з 2027-го, а з 2024 року. І це, на думку Сергія Дятленка, було грубою помилкою.
– Станом на сьогодні до профільної школи, яка має запуститися у 2027 році, ще далеко. А засновниками профільних ліцеїв не можуть бути всі місцеві ради. Виникла колізія в законодавстві, коли умов для створення закладів обласного рівня ще немає, а місцеві ради їх створити не можуть, – заявив експерт.
Читайте також: Загальна середня освіта: наскільки прозорою та інформаційно відкритою є школа?
Нещодавно законодавці підготували ще чотири законопроєкти, які мають вирішити ці колізії. В усіх них передбачено, що засновником може бути будь-яка рада: навіть сільська та селищна. Один із проєктів про мережу старшої школи розроблений спільно з МОН. Його співавторка голова Підкомітету з питань вищої освіти ВРУ Юлія Гришина зазначила, що цим проєктом продовжується реформа і розбудова мережі, а також створюються нові механізми.
«За новим законопроєктом, громада матиме право створювати і утримувати ліцеї на базі опорних шкіл. Головне – бути спроможним це зробити і дотримуватись вимог законодавства. Прибираємо норму про «50 тисяч». Будь-яка громада, котра буде здатна заснувати і утримувати ліцей, до того ж надаючи якісні освітні послуги, – буде мати таку можливість. Формалізуємо випадки, в яких громада може утримувати заклади трьох рівнів середньої освіти із забезпеченням якісного вибору профілів для дітей. Відтермінуємо зміни, які мали відбутися до 2022–2024 років, до 2027 року. Це не стане загрозою для реформи, але зробить перехід не таким болісним. Усі доручення до ЦОВВ та до місцевої влади чітко сформульовані із зазначенням чітких термінів. І останнє – але дуже важливе! Ми надаємо доручення Кабміну закласти окремі кошти для регіонів саме для створення та формування мережі старшої школи» – написала Юдія Гришина у своєму Facebook.
Наразі всі законопроєкти лежать у Верховній Раді, і який із цих документів буде прийнятий, поки що невідомо.
Там, де учні, там і гроші
Тим часом, деякі заклади в Україні уже почали закривати старші класи. Але, як зазначив експерт Сергій Дятленко, це пов’язане не стільки з реформою, як з оптимізацією освітньої мережі. По-перше, зробити це потрібно в рамках адміністративно-територіальної реформи, адже велика кількість закладів перейшла з районного в місцеве підпорядкування. А крім того, у багатьох школах у старших класах навчається мало дітей через так звану «демографічну яму».
– Там, де навчається в 10–11 класах 5–10 учнів і немає перспективи, що ця кількість збільшиться, набір до 10 класу потрібно припинити негайно. І це справа засновника цього закладу, він має право це зробити без прив’язки до реформи. Засновник має оптимізувати освітню мережу, щоб укластися в ті фінанси, які дає держава, – наголосив Сергій Дятленко.
За рекомендаціями МОН, під час оптимізації освітньої мережі мають враховуватися всі складові освітнього процесу: розташування закладів з урахуванням місця проживання учнів, можливості транспортної системи та підвезення до закладів освіти, прогноз демографічної ситуації впродовж найближчих 5 років, рівень забезпеченості педагогічними кадрами, відповідність ресурсного забезпечення закладів освіти сучасним вимогам, матеріально-технічні, кадрові й фінансові ресурси та інші фактори.
У деяких громадах Харківщини уже триває процес оптимізації освітньої мережі. Наприклад, Сахновщинська селищна рада на минулій сесії ухвалила рішення про перейменування 16 загальноосвітніх шкіл та навчально-виховних комплексів, які перейшли у їх власність, у гімназії та ліцеї. Крім цього, депутати затвердили статути цих закладів.
– У сільських школах старші класи поки що не скасовували. Закривати школи не бачу сенсу. Натомість понижувати статус школи – так, доцільно, якщо нема учнів 10–11 класів. Але поки що діти там є. Зараз ми вивчаємо це питання і прийматимемо рішення уже в травні, після закінчення навчального року. Тоді будемо рахувати, скільки дітей виїжджає скільки залишається, – розповів голова Сахновщинської громади Володимир Суєцький.
Тих учнів, які приїжджають до Сахновщини з навколишніх сіл, підвозять шкільними автобусами, враховуючи побажання дітей і батьків. Зможуть організувати і гуртожиток, якщо у цьому буде потреба, запевняє селищний голова.
До речі
Експерти Програми «U-LEAD» проаналізували, наскільки наявна шкільна освітня мережа відповідає моделі, фінансування якої забезпечує держава у 2021 році. Згідно з їх даними, у більшості громад Харківської області цей показник відповідає нормі. Але є й проблемні громади.
Що буде цього року
Отже, цей навчальний рік має закінчитися для дев’ятикласників так само, які і для їхніх попередників. А зарахування до 10-го класу відбуватиметься так само, як і у минулі роки: після видання наказу про переведення до нього учнів 9-х класів цього ж закладу освіти, які не виявили намір припинити навчання в ньому і не були відраховані або переведені до іншого закладу освіти. «Жодного випускника 9-х класів не буде позбавлено права на продовження здобуття повної загальної середньої освіти», запевнили в МОН.
Якщо в школі таки повідомляють про закриття 10–11 класів, міністр освіти Сергій Шкарлет радить скаржитися до засновника закладу (органів місцевого самоврядування) або писати в МОН – тоді міністерство спрямує до школи Державну службу якості освіти.
Якщо ж закриття 10–11 класів у школі – це частина процесу формування освітньої мережі, яку вже попередньо погодили з громадськістю села/міста/області, тоді варто знати про те, як дитина може потрапити в іншу школу.
Відповідно до Закону «Про повну загальну середню освіту», якщо школу реорганізують чи ліквідують, засновник, тобто місцеві органи влади, зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти.
