Майбутні сільські медики та педагоги вступатимуть на бюджет у першій черзі
Сьогодні майже в кожній школі Дворічанського району, за винятком центральної опорної школи у Дворічній, є дефіцит учителів, каже начальник відділу освіти, молоді та спорту Дворічанської РДА Наталія Коваль. Найкраща ситуація – з учителями початкових класів, української мови та математики, яких у школах району вистачає. Складніше – з викладачами історії та географії.
– У малокомплектних школах є випадки, коли вчителі викладають предмети не за фахом, але здебільшого це стосується тих предметів, які мають невеликий обсяг навантаження відповідно до робочого навчального плану, наприклад, правознавство чи інформатика, – додає освітянка.
Знайома Дворічанщині й проблема старіння кадрів. За словами Наталії Коваль, близько 40 % учителів району – це фахівці пенсійного та передпенсійного віку або ті, хто за вислугою років уже оформили пенсію, але повернулися працювати.
– Бувають такі ситуації, коли педагоги пенсійного віку й не проти піти на пенсію, але ми вмовляємо, адже молодь не хоче повертатися в село, і цьому є багато причин, – пояснює Наталія Коваль.
Менший відсоток учителів пенсійного віку, які працюють у навчальних закладах, фіксують на Великобурлуччині. Тут, за словами начальника відділу освіти Великобурлуцької РДА Ігоря Фірсова, цей відсоток складає 10 %. Проте питання молодих фахівців для району залишається актуальним, адже щонайменше в трьох закладах вакансії для вчителів залишаються відкритими.
– У Шипуватській школі немає вчителя німецької мови, у Червонохвильському ліцеї – вчителя-біолога. Біолога не вистачає і Андріївському ліцею. Також вакантна в цьому закладі посада математика, – розповідає Ігор Фірсов.
А щоб змотивувати молодь їхати в село, цьогоріч Міністерство освіти та науки запроваджує кілька новацій при вступі до вищих закладів освіти. Так, вступники, які мають бажання працювати в сільській місцевості, вперше зможуть скористатися правом першочергового зарахування на бюджет. Таку можливість закріплено в постанові Кабміну від 30 травня 2018 року № 417 «Деякі питання реалізації права осіб на першочергове зарахування до закладів вищої медичної і педагогічної освіти за державним (регіональним) замовленням», яка набула сили з початку 2019 року. Відповідно до документа, першочерговим правом можуть скористатися студенти, які оберуть навчання на спеціальностях галузей знань «Освіта/Педагогіка» та «Охорона здоров’я».
За словами гендиректора директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН Олега Шарова, право першочергового вступу отримають ті, хто попередньо пройде конкурс та укладе угоду на відпрацювання в селі або селищі міського типу не менше ніж три роки.
– Ця вся робота проводиться на регіональному рівні: конкурс організовують облдержадміністрації на основі прогнозу місцевих рад щодо потреби фахівців з вищою медичною чи педагогічною освітою, – пояснив Олег Шаров.
За його словами, конкурси мають бути оголошені до 1 березня, а до 30 квітня на сайтах регіональних управлінь мають з’явитися імена переможців, які отримали право на першочергове зарахування. Під час зарахування до вступу їх конкурсний бал множитиметься на першочерговий коефіцієнт (1,05). Для вступників на бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного спрямування) в умовах прийому додатково передбачено спеціальну квоту-4, під яку буде надано частину бюджетних місць.
Після закінчення навчання випускник повинен буде протягом місяця прибути до місця відпрацювання, укласти трудовий договір і почати роботу. Якщо ж випускник відмовиться виконувати умови угоди, йому потрібно буде відшкодувати кошти, витрачені вишем на його підготовку.
Мотивація, а не примус
На думку міністра освіти і науки України Лілії Гриневич, така можливість дозволить покращити рівень надання освітніх і медичних послуг у селах, залучити туди більше молоді, а головне – з’явиться можливість першочергового зарахування до медичних і педагогічних університетів тих вступників, які самі виявлять бажання відпрацювати в сільській місцевості. Також постанова чітко визначає, як має відбуватися процес і хто формуватиме потребу в кадрах.
Такий механізм значно відрізняється від того, який існував раніше. Нагадаємо, наприкінці 2016-го Верховна Рада скасувала примусове працевлаштування випускників медичних вишів. Також із 2017 року набули чинності положення Закону України № 1662-VІІІ «Про внесення змін до Закону України
«Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників», який скасував обов’язкове відпрацювання випускниками вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням. Передбачається, що випускники вишів вільні у виборі місця роботи (за винятком військових), а навчальні заклади не зобов’язані здійснювати їх працевлаштування.
Безкоштовне житло та «комуналка»
Відповідно до рекомендацій МОН, обласні державні адміністрації мають самостійно визначити порядок і умови конкурсу. Це, зокрема, стосується вимог до конкурсантів і переліку документів. Водночас Міністерство
радить одним з критеріїв визначити місце проживання учасника. Тоді перевагу зможуть отримати ті, хто живе в тому ж або найближчому населеному пункті, що й майбутній роботодавець.
– Таким чином підтримку буде надано тим дітям із сіл, які хочуть отримати вищу освіту і повернутися працювати до себе додому, – підкреслив Олег Шаров.
Окремо він наголосив на кількох обов’язкових умовах конкурсу. Так, спеціальність, термін і освітній рівень, які планує обрати конкурсант, мають збігатися з визначеною потребою у фахівцях. Учасники повинні бути попередньо ознайомлені зі своїми обов’язками щодо навчання та відпрацювання. При цьому місцеві ради, що дають замовлення, зобов’язані прийняти рішення про забезпечення майбутніх працівників безоплатним житлом на термін не менш як три роки.
Ці всі норми мають намір врахувати в документі, який зараз у нашій області розробляють фахівці Департаменту науки і освіти та Управління охорони здоров’я, каже заступник директора Департаменту науки і освіти ХОДА Володимир Ігнатьєв.
– Документ, який має врахувати алгоритм проведення конкурсу, на сьогодні у стадії розробки, але до 1 березня маємо завершити цю роботу, а також погодити положення з відповідними службами, – розповів освітянин.
Окрім цього, за словами Володимира Ігнатьєва, сьогодні Департамент працює над інформацією щодо прогнозованої потреби у фахівцях, розіславши запити в районні відділи освіти.
Погодитися на умови
У цілому, за даними Департаменту, у 2018–2019 навчальному році у школах і дошкільних закладах області не вистачає 561 працівника, з них 339 – у Харкові. Серед загальної кількості у школах бракує 362 працівники, у дитсадках – 193.
Щодо актуальних вакансій, то станом на 1 лютого для дошкільних закладів області шукали 181 фахівця, для шкіл – 297. Та незважаючи на те, що вакансії відкриті саме в освітніх закладах, дефіцитна спеціальність стосується медичної сфери: переважно у школах і садках області сьогодні шукають медсестер.
Але на ці цифри орієнтуватися в Департаменті не збираються, адже постанова має кілька умов, які значно звузять коло охочих.
– Одна річ, коли райони подають статистику щодо того, скільки фахівців не вистачає, зовсім інша – скільки осіб погодиться на навчання з обов’язковим відпрацюванням та чи зможуть органи місцевого самоврядування забезпечити цих молодих фахівців житлом і взяти на себе оплату комунальних послуг протягом терміну відпрацювання, – зазначив Володимир Ігнатьєв.
У районах поки що продовжують збирати інформацію щодо тих школярів, які погодяться працювати за таким алгоритмом. Так, за словами начальника відділу освіти, молоді та спорту Дворічанської РДА Наталії Коваль, зараз у районі таку можливість розглядають в одній зі шкіл.
– У нас є інформація щодо однієї школярки, але вона поки не остаточна. У будь-якому разі ближче до закінчення реєстрації ЗНО, коли випускники визначаться з майбутнім фахом, матимемо цілісну картину, – розповіла начальник відділу.
Медики з квартирами
Серед стимулів роботи молодих лікарів у селі – будівництво сільських амбулаторій, які передбачають житло для медика. Так, за даними Управління охорони здоров’я ХОДА, до першої черги медзакладів, які відкриють в області, входять п’ять амбулаторій: у Савинцях та Веселому Балаклійського району, Колонтає-
ві Краснокутського району, Малій Рогані Харківського району та Бердянці Зачепилівського району.
Приміром, у Бердянці, за словами голови сільської ради Вікторії Згонник, нова амбулаторія готова приблизно на 60 %: у новобудові вже поставили вікна, а також розпочали підводити комунікації, запустили систему опалення.
У другу чергу на Харківщині, за даними Управління, планують відкриття медзакладів у Шарівці Валківського району, Пархомівці Краснокутського району, Довжику Золочівського району, Самійлівці Близнюківського району. Також амбулаторії відкриють у Гутах Богодухівського району, Чернещині Борівського району, Біляївці Первомайського району, Старій Водолазі Нововодолазького району та у Великій Рогозянці Золочівського району.
Загалом в області розпочато будівництво 30 об’єктів: 13 амбулаторій з житлом для одного сімейного лікаря та 17 – з житлом на двох лікарів. Усього на Харківщині мають побудувати 50 амбулаторій.
