Маршрутні зміни: як плани уряду допоможуть пасажирам і чи готові до них перевізники

Резонансними цього літа стали смертельні ДТП за участю «маршруток». Так, у середині липня в один день 15 осіб загинули в автокатастрофах на Житомирщині та Миколаївщині. Зокрема, у Житомирській області 20 липня маршрутне таксі, яке слідувало з Києва в Рівне, зіштовхнулося з фурою. Водій і дев’ятеро пасажирів «буса» загинули, ще десятеро було травмовано. Цього ж дня, але трохи раніше, на Миколаївщині мікроавтобус, який віз відпочивальників з Одещини до Білорусі, врізався у вантажівку. Унаслідок цієї аварії п’ятеро осіб загинули, 12 було травмовано.

Проблема в тому, що в багатьох подібних до цієї аваріях учасниками стають саме вантажні автівки, переобладнані на пасажирські, як у випадку з аварією на Житомирщині.
У Міністерстві інфраструктури констатують, що найбільш небезпечними для життя та здоров’я пасажирів є автобуси, переобладнані з вантажних транс- портних засобів, і автобуси, які не обладнані ременями безпеки й тахографами. У зв’язку з цим почали говорити про перевірку подібних авто, а згодом підготували зміни до правил перевезень, які мають набути чинності у 2019–1921 роках. Ідеться про наявність тахографів, ременів безпеки для пасажирів та інші вимоги, передбачені нормами Єврокомісії з транспорту.

Як роз’яснив міністр інфраструктури Володимир Омелян, відповідний проект постанови «Про внесення змін до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» передбачає три головні нововведення. Перше – уже із січня 2019-го на всіх транспортних засобах з кількістю місць більше ніж дев’ять (враховуючи водія), таких як мікроавтобуси, «буси» та автобуси-лайнери, повинні бути встановлені тахографи. Ці прилади реєструють швидкість авто, кількість часу, проведеного водієм за кермом, скільки кілометрів він проїхав тощо. Друге – із січня 2020-го заборонять експлуатацію автобусів, переобладнаних з вантажних, крім категорії М2 (місць більше за вісім, вага до 5 т, типу «буса»-маршрутки). Третє – із січня 2021-го заборонять експлуатацію автобусів, не обладнаних ременями безпеки, за винятком міських маршруток.

– Переобладнання пасажирських маршруток з вантажних на пасажирські – порушення, фіксувати яке – прерогатива Національної поліції. Наші інспектори перевіряють транспортний засіб, бачать, що він перероблений, але в технічному паспорті, виданому органами МВС, зазначено, що це пасажирський автобус, – розповідає начальник управління Укртрансбезпеки у Харківській області Євген Шатохін. – Або фіксуємо за документами 18 місць для сидіння, а нараховуємо ще два, які перевізник прикрутив у салоні. За таке переобладнання можемо нарахувати штраф і спільно з Нацполіцією. У цьому у нас співпраця є.

На думку Євгена Шатохіна, насамперед потрібно заборонити ввезення переобладнаних з вантажних на пасажирські транспортних засобів і не оформляти їх в органах МВС.

Міністр Володимир Омелян закликає всіх перевізників уже зараз працювати над оновленням парку. Урядова ініціатива, звичайно, має на меті підвищити безпеку на дорогах. Та реальність і експерти засвідчують, що перевізники до цього не готові, головно – фінансово. Тому без державної підтримки, відповідних програм тощо не обійтися. 

– У 2010-му кожний перевізник оновлював мінімум 20 % свого рухомого складу. За чотири останні роки я не знаю жодного транспортника, який би купив нові автобуси, – каже Євген Шатохін.

І він наводить цифри для порівняння: переобладнані «мерседеси» коштують 7–8 тисяч доларів США, новий пасажирський автобус коштує 50 тисяч доларів США. А якщо це міський автобус на 100 місць, то він, за словами начальника управління Укртрансбезпеки в Харківській області, обійдеться у 120–130 тисяч євро, а це приблизно 4,2 мільйона гривень.

За даними Євгена Шатохіна, на один маршрут № 119 у Харкові потрібно 12 автобусів. А це, якщо купувати нові, виллється в понад 50 мільйонів гривень.

– Маршрут перевізнику дається на п’ять років. За цей термін він повинен відбити витрачене, сплачувати працівникам заробітну плату, витрачатися на обслуговування автобусів, ремонти тощо, а ще отримувати прибуток, – пояснює Євген Шатохін і далі робить розрахунок. – 50 мільйонів гривень ділимо на п’ять років і отримуємо 10 мільйонів гривень на рік, які мають приносити 12 автобусів, і це щоб тільки повернути інвестовані гроші. 10 мільйонів гривень ділимо на 12 місяців – виходить 833 тисячі гривень на місяць. Щоб заправитися, треба цю цифру подвоїти. Отже, 1,6 мільйона гривень на місяць мають заробляти автобуси. Один автобус сьогодні заробляє 4–5 тисяч гривень на день. Виходить 150 тисяч гривень на місяць, а для самоокупності треба 2 мільйони гривень! Ще слід додати витрати на заробітну плату, ремонт, заміну масла кожні два місяці тощо. 

Також начальник управління розповів, що сьогодні в Харкові є приблизно 15 маршрутів, які перевізники не хочуть брати, бо ця справа не приносить бажаного прибутку.

За такої ситуації Євген Шатохін бачить два варіанти розвитку подій: або повертаємося до того, що перевезеннями займатиметься держава, комунальні підприємства, як у Києві, або підвищуємо ціну за проїзд до мінімум 50 гривень.

– Усі перевізники кажуть: відмініть пільги, визначте за одну поїздку плату у 3 євро, як у Європі, і ми даємо слово, що за рік їздитиме весь новий безпечний транспорт, – передає слова перевізників Євген Шатохін. 

Просто візьміть квиток 

Якщо хочете убезпечити себе під час поїздки – завжди беріть у водія квиток, адже він є вашим медичним страхуванням на всяк випадок. Це ваш доказ, що ви були в салоні автобуса. Тільки так у разі ДТП пасажиру можуть компенсувати гроші, витрачені на лікування. 

– Минулого тижня було звернення від жінки, яка скаржилася на те, що під час поїздки в автобусі травмувалася, отримала перелам руки. І нині вимагає компенсацію від перевізника. Попросили квиток. Його в пасажирки не було, тому за законом постраждала компенсацію не отримала, а могла б, – пояснює заступник начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті управління Укртрансбезпеки в Харківській області Тетяна Зотова.