Нові правила сплати комунальних послуг

Нагадаємо, з 1 січня 2019 року запроваджено механізм надання житлових субсидій населенню у грошовій формі. Це означає, що їх отримувачі зможуть залишити собі зекономлені в результаті ощадливого споживання енергоносіїв кошти. За такою системою субсидії отримують ті, хто звернувся за допомогою вперше. Перші «живі гроші» на сплату «комуналки» жителі Харківщини отримають уже в березні.

За інформацією Департаменту соціального захисту населення ХОДА, наразі на Харківщині отримують субсидію 267 тисяч домогосподарств, з них 260 тисяч отримуватимуть державну допомогу готівкою. Приблизно 70 % отримувачів субсидій – це пенсіонери. Середній розмір субсидії по області складає близько 1700 гривень (середня субсидія на житлово-комунальні послуги – 729,3 гривні, на тверде паливо та скраплений газ – 2711,4 гривні).

 За даними Держстату, у 2018 році борги українців за комунальні послуги склали 55,6 мільярда гривень.

 Але при цьому Кабмін не тільки ввів монетизацію субсидій, а й скоротив термін заборгованості, за наявності кого призупиняється виплата державної допомоги на «комуналку» – з двох місяців до 30 днів. А максимальна сума боргу не має перевищувати 340 гривень.

– Це стосується тих громадян, які отримуватимуть субсидію в готівковій формі. Якщо вони отримали готівку і не сплатили за комунальні послуги, субсидію їм буде припинено з наступного місяця, якщо розмір заборгованості перевищить 340 гривень, – пояснив «СК» директор Департаменту соціального захисту населення ХОДА Юрій Шпарага.

Разом з тим він підкреслив, що паралельно існуватимуть грошова та готівка форма розрахунків. Грошова – це коли Ощадбанк напряму в безготівковій формі розраховується з надавачами послуг (тепломережа, електроенергія, вода тощо). Готівкова – це коли на особисті картки отримувачів субсидій надходитимуть кошти або люди отримуватимуть гроші поштовими переказами.

Із 1 травня 2019 року для отримання субсидії на наступний період усі отримувачі допомоги мають надати до місцевих управлінь соцзахисту новий пакет документів.

Автоматично субсидії перераховуватися не будуть.

– Готівкова форма розрахунків дає шанс отримувачу субсидій економити, – підкреслив Юрій Шпарага. – У 2018 році за 2017-й на Харківщині ми повернули громадянам понад 30 мільйонів гривень зекономлених грошей. А з початку цього року за 2018-й – уже близько 50 мільйонів гривень.

Нова методика

На початку лютого серед українців почала ширитися паніка – начебто мешканцям багатоквартирних будинків доведеться платити за воду й тепло сусідів, адже цього року має запрацювати нова методика розподілу спожитих комунальних послуг (Закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»). Відповідні повідомлення з’являлися й у центральних ЗМІ.

Як повідомили «СК» експерти Центру громадського моніторингу та контролю, відповідно до Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», усі житлові об’єкти необхідно обладнати зовнішніми приладами обліку гарячої та холодної води і тепла. Загальнобудинкові лічильники може встановити оператор зовнішніх інженерних мереж (наприклад, місцевий водоканал, якщо йдеться про холодну воду, чи місцеве теплоенерго, якщо йдеться про гарячу воду та опалення). Вартість приладу і його встановлення буде розподілена між споживачами й додана до тарифу.

Мешканці будинку можуть також купити лічильник самі, попередивши про це відповідну службу й оплативши його встановлення. Крім того, обладнати багатоповерхівки загальними лічильниками може за свій кошт місцева влада.

За словами міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка, сьогодні відсутність лічильників вигідна монополістам, які надають комунальні послуги, адже споживачі платять за уявні нормативи.

– Установлення лічильників – це як щеплення від кору. Сьогодні це щеплення від монополіста, який точно хоче встановити свої нормативи, вписати коефіцієнти, тобто все те, що неможливо перевірити, – наголосив в ефірі «Еспресо» урядовець.

Експерти зазначають, що наявність загального лічильника в будинку дозволятиме мешканцям сплачувати лише за фактично отримані послуги. Однак це не скасовує необхідності мати індивідуальні прилади обліку у квартирах. Адже нова методика передбачає, що різницю між показниками загального та суми квартирних лічильників додатково оплачуватимуть мешканці будинку.

Якщо всі мешканці будинку мають власні лічильники, то перевитрати розподілятимуть пропорційно до споживання кожної квартири. Якщо ж лічильник у помешканні мають не всі, тоді різницю розділять лише між такими споживачами.

 Із 1 серпня 2020 року держава штрафуватиме операторів зовнішніх інженерних мереж за відсутність загальних лічильників води і тепла в багатоквартирних будинках.  

 Головне питання – коли почне застосовуватися нова методика. Наразі в Мінрегіонбуді підкреслюють, що підприємства тепло-, водопостачання та водовідведення поки що не можуть застосовувати зазначену методику розрахунків та здійснювати будь-які додаткові нарахування, посилаючись на нову методику.

«Ця методика була розроблена Мінрегіоном на виконання Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та нового Закону № 2189 «Про ЖКП», який набуває чинності з 1 травня 2019 року, – пояснюють у профільному міністерстві. – Методика встановлює порядок розподілу у будинку обсягів спожитих комунальних послуг – послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання. У той же час сьогодні споживачі отримують послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, визначенні чинними нормативно-правовими актами та договорами».

У Мінрегіонбуді наголошують, що методика може застосовуватись лише після укладення споживачами нових договорів з виконавцями комунальних послуг (за вимогами нового Закону № 2189). До того часу нарахування населенню за комунальні послуги має здійснюватися за чинними договорами та правилами. Тобто, тепло- та водопостачальні підприємства не можуть розподіляти воду і тепло відповідно до нової методики. Це є прямим порушенням умов чинних договорів зі споживачами.

Будь у курсі

Економити за нової методики розподілу вартості послуг між споживачами можна, якщо дбайливо ставитись до водопроводів і тепломереж. За інформацією фахівців Центру громадського моніторингу та контролю,  наявні комунікації в більшості випадків створені ще за радянських часів, а тому є застарілими та зношеними. Аналіз свідчить, що подекуди втрати тепла сягають 50 %. Частина енергії губиться ще дорогою від котельні до будинку, частина – всередині будівлі через погане енергозбереження і неефективний розподіл тепла. А частина – вже безпосередньо у квартирах. Причиною втрат води є діряві труби в міських комунікаціях і самих будинках, а також несправні крани у квартирах. 

Аби заощадити ресурси та кошти споживачів, експерти радять проводити енергоаудит, а за його результатами – енергомодернізацію будівель. За даними Мінрегіону, наразі в Україні є 300 енергоаудиторів, які вже видали перші енергетичні сертифікати будинків. 

За підрахунками енергоаудиторів, утеплення фасадів дозволяє зекономити 40–60 % на теплі. Герметичні вікна й утеплений дах зменшують суму у платіжках на 15–20 %. Установлення лічильника тепла з терморегулятором забезпечує від 30 до 45 % економії, а індивідуального опалення – до 50 %. 

Читайте також: Майбутні сільські медики та педагоги вступатимуть на бюджет у першій черзі

Мирослава Кольцова