Нові правила субсидії: телефони для всіх і скасування «живих грошей»

23.04.2019 09:17 Суспільство
Боржникам «живі гроші» більше не видаватимуть, а ще за отримувачами субсидії та претендентами на неї стежитимуть прикордонники. “СК” дізнавався, чого вже в травні очікувати одержувачам державної допомоги на сплату комунальних послуг.

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення 16 квітня схвалив рекомендації Кабінету Міністрів про надання субсидій готівкою. А вже наступного дня на засіданні Уряду було прийнято відповідну постанову. Згідно з документом, пенсіонери, які не мають мобільного телефону, мають бути ним забезпечені (для виконання вимог Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверд­женого постановою Кабміну від 21 жовт­ня 1995 р. № 848).

– Дійсно є такі випадки, коли в людини немає мобільного. Таких людей небагато, але вони є. За підрахунками Мінсоцполітики, це не більше 3 % отримувачів субсидії. По Харківській області точну цифру сказати не можу, бо в нас мобільних абонентів більше, ніж жителів області, –  пояснює начальник відділу пільг та житлових субсидій Департаменту соціального захисту населення ХОДА Ольга Балєва. – Щоправда, мова йде не зовсім про сам телефон як пристрій, а про мобільний номер (пакет).

Ольга Балєва підкреслює, що для отримання субсидії обов’язково потрібно вказати номер мобільного телефону, на який потім надходитимуть повідомлення з Ощадбанку і до якого буде прив’язано електронний кабінет. На практиці виходило так: якщо громадянин з якихось причин не мав свого мобільного, то вказували номер когось із дітей, опікунів, соцпрацівників тощо. Тепер же в них повинен з’явитися свій особистий номер телефону. 

– Мобільними пакетами таких людей мають забезпечити органи місцевого самоврядування. Інших джерел фінансування не визначено, – зазначає чиновниця.
Та не тільки придбання стартових пакетів може стати в зоні відповідальності місцевих бюджетів. Під час години запитань до Уряду 12 квітня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запропонував у регіонах створювати свої програми для підтримки субсидіантів. На думку очільника Кабміну, місцева влада в разі потреби може запровадити додаткові місцеві програми для підтримки окремих субсидіантів за кошти місцевих бюджетів.

– Механізм отримання субсидій розраховується тільки з доходу домогосподарств. Місцевій владі дали можливості захищати громадян. Система одна, але, якщо є життєві обставини, ставайте на бік людей. Крім того, система субсидій монетизована і видаватиметься готівкою. Якщо місцева влада бачить, що в них є проблеми, цього недостатньо – місцеві бюджети внаслідок децентралізації зросли у 3–5 разів. Тепло і воду постачає місцева влада, чиї місцеві бюджети – 270 мільярдів гривень у 2019 році, – наголосив Володимир Гройсман.

Забезпечення пенсіонерів мобільними номерами – це не єдина новація. Тепер при призначенні субсидії враховуватиметься інформація, яку надаватимуть прикордонники. Вони надаватимуть дані про перетин держкордону претендентами на отримання субсидій.

– Дійсно, є така вимога в постанові. Субсидія не призначається, якщо громадянин працездатного віку в Україні не отримує доходи й не сплачує єдиний соціальний внесок, перебуває за кордоном більш ніж 60 днів, – роз’яснює Ольга Балєва. – Тобто ми розуміємо, що, скоріше за все, такі люди поїхали на заробітки, однак в Україні жодних податків не сплачують. Якщо ми отримує­мо подібну інформацію від прикордонників, то субсидія не нараховується. Між відомствами відбувається електронний обмін. Наразі він ще в повному обсязі не запущений. Це велика база даних, інформація до якої повинна передаватися по захищених каналах.

Що буде з боржниками

Наразі в Україні паралельно діє два механізми монетизації субсидій – готівковий та безготівковий. Перед введенням виплати «живими» грошима було багато дискусій, на кшталт «багато хто витратить гроші не за призначенням». Після зважування всіх «за» і «проти» готівку таки почали видавати на руки громадянам – з 1 березня 2019 року. При цьому пенсіонери (а їх близько 75 % від загальної кількості субсидіантів) отримують гроші для оплати комунальних платежів разом з пенсією.

У березні середній розмір монетизованої субсидії по Україні склав 1676 гривень.

За даними Департаменту соціального захисту ХОДА, на Харківщині налічується близько 290 тисяч отримувачів субсидії. Щоправда, 19 тисяч з них мають нульову субсидію. Готівку на руки в березні отримали 256,8 тисячі жителів області на загальну суму 461 мільйон гривень. Безготівкову субсидію отримали трохи більше ніж 6 тисяч громадян (це ті, хто з початку року вперше звернувся за субсидією) – 20 мільйонів гривень.

Наразі в обласному Департаменті соцзахисту ще немає уточненої цифри боржників – тих, хто отримав «живі» гроші, а за «комуналку» не сплатив. Станом на 25 березня за комунальні послуги розрахувалися близько 56 % отримувачів субсидії. Якщо до травня такі громадяни не погасять борги, то з готівковою субсидією вони попрощаються.

– Якщо у громадянина станом на 1 травня буде заборгованість, яка перевищує 340 гривень, то готівкову субсидію йому скасують, – наголошує Ольга Балєва. – Узагалі боржникам субсидію не призначатимуть, поки вони не погасять борг або не укладуть договір про реструктуризацію боргу. Якщо громадяни виконають ці умови, то субсидію їм призначать, але вже безготівкову (старий варіант. – Ред.). Субсидія призначатиметься з моменту звернення до кінця опалювального періоду.

Міністр соціальної політики Андрій Рева запевнив, що обидва механізми монетизації субсидій – готівковий та безготівковий – паралельно існуватимуть і надалі.

– Рішення, що стосуються монетизації субсидій, прописані Законом України «Про житлово-комунальні послуги», прийнятим Верховною Радою України. Механізм монетизації Урядом прийнятий двома постановами: один – безготівковий, інший – готівковий. Ці механізми будуть існувати й надалі. Прийнятим бюджетом України коштів достатньо для забезпечення як готівкової, так і безготівкової субсидії, – заявив під час години запитань до Уряду 12 квітня очільник профільного міністерства.

Він запевнив, що громадяни, котрі добросовісно сплачують за житлово-комунальні послуги, «живі» гроші будуть отримувати й надалі.

Водночас міністр наголосив, що постанова про субсидії жодним чином не впливає на заборгованість населення.

– Заборгованість населення, яка є, особливо за газ, багато в чому сформована не постановою про субсидії, а незаконними діями облгазів, які ігно­рують постанови НКРЕКП щодо незаконного донарахування обсягів газу, які вони свавільно нарахували населенню. Це мільярди гривень, – наголошує Андрій Рева.

Газова дилема

А от щодо ціни на газ у травні, то й досі незрозуміло, якою вона буде. «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» повідомив своїм абонентам, що НАК «Нафтогаз України» з 1 травня 2019 року підвищує оптову ціну газу для населення на 15 %. У результаті цього роздрібна ціна газу зросте з 8,55 гривні до 9,72 гривні за кубічний метр.

НАК «Нафтогаз України» надіслав на адресу ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» проект додаткової угоди до договору на поставку газу для потреб населення, у якому з 1 травня 2019 року оптова ціна газу для населення, без урахування транс­портних складових, збільшується із 7482,61 до 8621,76 гривні за тисячу кубометрів. Це на 1139,15 гривні (або 15 %) вище за чинну ціну. При цьому тарифи на транспортування і розподіл газу залишаються без змін.

За інформацією «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ», у результаті такого кроку частка групи «Нафтогаз» у цій ціні збільшиться майже до 92 %. Зараз вона становить близько 90 %.

– ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» отримує природний газ для потреб побутових споживачів від НАК «Нафтогаз України» і має забезпечити розрахунки з ним. Оскільки «Нафтогаз» збільшує ціну газу для клієнтів компанії, ми вимушені відобразити зростання ціни в рахунках за газ для споживачів. На жаль, можливість постачальникам купувати газ із ресурсів «Укргазвидобування» для подальшої реалізації побутовим споживачам, оминаючи «Нафтогаз», не реалізована Урядом, – зазначає начальник відділу супроводу клієнтів ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» Вікторія Олійник.

На підприємстві повідомляють, що в березні вже зверталися до НАК «Нафтогаз України» з проханням зменшити ціну газу для потреб населення, через тенденцію зниження цін на ринку газу. У відповідь «Нафтогаз» відмовився знижувати вартість газу.

Сторону зниження ціни на газ займає і глава Уряду Володимир Гройсман. Він підкреслив, що є всі підстави для цього – і економічні, і юридичні. Кабмін прийняв низку рішень, які зобов’язують НАК «Нафтогаз України» знизити ціну для споживачів, передусім для населення.

 

– Треба виконати постанову Уряду і з 1 травня опустити ціну на газ. Якщо менеджмент НАК «Нафтогаз України» цього не зробить, значить, він є нечесним.

А якщо це так, то я вже казав: поставлю питання про звільнення керівника (НАК «Нафтогаз Украї­ни») на наступному засіданні Уряду, – наголосив Володимир Гройсман.

Він додав, що НАК «Нафтогаз» – державна компанія, і Уряд поважає ті принципи корпоративного управління, які там запроваджені. Але якщо в самій компанії ці принципи не поважають, то си­туацію треба виправляти.

Читайте також: В червні на Харківщині відбудуться вибори

Юлія Міронюк