Сила об’єднання: як жителі Харківщини можуть впливати на владу
«Нам не вистачає діалогу з владою»
Зовсім нещодавно представники громад Харківщини, проаналізувавши власні помилки, вчилися грамотно писати грантові заявки на різноманітні конкурси та проекти. Нагадаємо, 22 травня в Харкові відбувся воркшоп «Гроші на розвиток: що робити, щоб заробити», де представники різних куточків області розповідали про свій досвід перемог і поразок. Адже настав час порушити нові питання, які їх цікавлять. 11 червня для учасників фейсбукспільноти «Від громади до громади» відбувся ще один захід – не-конференція «Об’єднані та успішні! Чи об’єднані та проблемні?». Нагадаємо, проект реалізується Українською асоціацією медіа бізнесу (УАМБ) у рамках проекту «Посилення економічної самостійності та цінності місцевих медіа для місцевої громади», що здійснюється за підтримки фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні за участю Харківської обласної ради.
Метою цього заходу було створити платформу для активістів, де вони могли б обговорити проблемні моменти, пов’язані з комунікацією влади, та навчитися моніторити і впливати на бюджетні витрати у своїй громаді.
– Тут мова йде про об’єднання людей, неважливо – у місті, селищі, селі чи об’єднаній громаді. Адже багато людей стикаються з проблемою, коли навіть з найкращими ідеями їх просто не чують, – зазначила модераторка не-конференції, директорка ТОВ «Слобідський край» Лариса Гнатченко.
Серед учасників не-конференції – троє представників Роганської ОТГ: активістки Марія Черненко і Тетяна Жукова, а також Микола Сапелкін – депутат селищної ради, які порушили на заході тему прозорості бюджету громади, а також комунікації влади з активістами.
– Нам не вистачає діалогу з владою. У нас не працюють електронні петиції, ми не чули звіту голови, ми не знаємо, куди витрачаються гроші громади. А на елементарні звернення отримуємо формальні відписки, – зауважила Тетяна Жукова.
Проблема публічного звіту в Роганській ОТГ з’явилася давно, підтвердив слова активістки депутат селищної ради Микола Сапелкін. Відповідно до закону, очільник громади має обов’язок звітувати перед громадою, а от форму цього звіту в законі не описано.
– Формально голова звітує про виконання бюджету на сесії. Тому на всі запити, у тому числі мої депутатські, отримуємо відповідь, що звіт відбувся, – додав депутат.
За словами начальника управління з питань місцевого самоврядування, розвитку громад та міжнародних відносин виконавчого апарату Харківської обласної ради Олени Кулик, офіційне листування – один зі шляхів комунікації з «непрозорою» владою. Але дуже часто активістам не вистачає законодавчої обізнаності у спілкуванні з органами місцевого самоврядування.
– Хтось вважає, що місцева ініціатива – це прийти до трибуни й голосно сказати. Але ні. Говорити потрібно фахово. Тоді можливий діалог з владою. Тому помилка активістів – в емоції. Важливо, щоб активні громадяни, громадські організації, які вже працюють, об’єднувалися задля моніторингу влади, аналізу та залучення фахівців, а головне – виводити у практичну площину місцеву ініціативу. Адже питання, наприклад, на тій же сесії можуть виносити не тільки депутати, а й люди, – пояснила Олена Кулик.
Приміром, якщо з інформації на сайті міської, селищної, сільської ради в розділі про публічну інформацію людям незрозуміло, на що витрачаються кошти, відповідно до законодавства активісти мають право за 20 днів до сесії місцевої ради, у рамках місцевої ініціативи, внести в порядок денний розгляд цього питання або порушити інший аспект, який їх цікавить.
– Усі проекти рішень, які будуть розглядатися на сесії, мають бути опубліковані за 20 робочих днів. Якщо рішення прийняті, то місцеві ради зобов’язані публікувати їх протягом 10 днів. Важливо знати, що рішення можуть публікуватися не тільки на сайтах рад, адже далеко не всі органи місцевого самоврядування мають офіційні сайти. Йдеться і про друковані ЗМІ, – розповів регіональний консультант з бюджетних питань у Харківській області Асоціації міст України Микола Наркізов.
Також, за його словами, сьогодні будь-хто охочий розібратися в бюджетних витратах своєї громади може скористатися кількома доступними онлайн-платформами: ProZorro, bi.prozorro, Єдиний веб-портал використання публічних коштів: Edata, Антикорупційний монітор. Окрім цього, декілька міст області вже підключені до нової системи, яка тільки розвивається, – Відкритий бюджет.
За словами модераторки заходу Лариси Гнатченко, окрім офіційного листування та офіційних систем пошуку, на боці простих людей є ще одна перевага – публічність.
– Зараз поширена практика, коли громади створюють свої групи в соцмережах. Таким чином можна привернути увагу до проблеми. Окрім цього, не слід забувати, що проблему можна виносити й за межі громади, заручившись підтримкою масмедіа, – зауважила вона.
Навіщо потрібна самоорганізація
Та боротися із системою наодинці важче, ніж гуртом, кажуть експерти. Ще один дієвий механізм, який може змусити владу зважати на думку громадськості, – це створення органів самоорганізації населення (ОСН). Як розповів представник ГО «Єдине джерело» Леонід Бакумов, ОСН можуть створюватися як юридична та неюридична особа. В останньому випадку учасникам необхідно просто зареєструватися в органах місцевого самоврядування.
– ОСН – це найпростіший формат, який допоможе не тільки впливати на владу, а й брати участь представників громад у різних конкурсах. Словом, це будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, районів у містах, сільські, селищні комітети, – додав Леонід Бакумов.
Яскравим прикладом в області, де сьогодні успішно впроваджується практика ОСН, є Мереф’янська ОТГ. Сьогодні тут органами самоорганізації населення покрито всю територію громади. Це активізувало населення. Наприклад, у 2018 році в ОТГ визначили п’ять кращих проектів, пов’язаних з благоустроєм території. Ці проекти стосувалися відновлення системи водовідведення, будівництва майданчиків і реконструкції криниць.
Також створення ОСН дає можливість подавати свої проекти на участь в обласному конкурсі міні-проектів «Разом в майбутнє».
– Відповідно до конкурсу, 50 % на реалізацію проекту дає обласний бюджет, 45 % – місцевий, ще 5 % – внесок конкурсанта. Раніше це була ініціативна група, тобто та група людей, яка написала цей проект. Але оскільки в юридичній площині такого терміну немає, ми дійшли висновку, що брати участь у конкурсі можуть ОСН, а також батьківські комітети, ОСББ, громадські організації, громадські спілки, – повідомила Олена Кулик.
Про типові помилки у проектних заявках учасникам не-конференції розповіла начальник відділу розвитку територіальних громад, інвестицій та проектного менеджменту Управління з питань місцевого самоврядування, розвитку громад та міжнародних зв’язків Харківської облради Олена Мороз. За її словами, проект може програти через свою недовговічність.
– Проект завжди розв’язує якусь проблему. Однак на цьому він не повинен закінчуватися. У своїх проектних заявках ви повинні прописувати сталість проекту, тобто те, яку користь це принесе в майбутньому, – уточнила фахівчиня.
Актуальна екологія
Помилки в написанні проектів викликали чимало запитань в учасників заходу. Зокрема, ця тема зацікавила екоактивістку з Новопокровки Чугуївського району Анну Смоловик, яка кілька років тому зайнялася впровадженням у селищі системи роздільного збирання сміття та його переробки. Кілька разів жінка подавала проекти на обласний конкурс міні-пректів, проте перемогу так і не отримала.
Але все ж таки ідею екоактивістів почули, і минулого року її ініціатива, що стосується запровадження системи роздільного збирання відходів у Новопокровській територіальній громаді, опинилася серед переможців конкурсу, який реалізовували Українська соціальна академія та Комісія УГКЦ «Справедливість і мир». Завдяки цьому в громаді вже встановили більше двадцяти контейнерів для роздільного збору сміття.
– Тут важливо зрозуміти, що в кожному конкурсі присутні свої вимоги та критерії оцінки. Ми оцінюємо 600 проектів, з яких переможцями стають майже 300. І є такі громади, які пишуть дуже сильні проекти, наприклад, Чугуїв, відсіювати які дуже важко. Але ж не може в конкурсі перемогти одне місто, – пояснила Олена Кулик.
Екологічна безпека у місті – актуальне питання і для харків’янки Анастасії Бірюкової, яка проживає у 602-му мікрорайоні Салтівки. Нещодавно разом з колегами по роботі та друзями вона прибрала територію лісосмуги неподалік їхнього мікрорайону.
– Це місце є доволі популярним серед туристів, але, на жаль, це має і негативний наслідок, адже сміття тут люди лишають чимало. Наша ідея полягає в тому, щоб установити тут сміттєві баки. Тому сьогодні мені було дуже цікаво послухати, які варіанти є для реалізації цієї мети, – розповіла харків’янка.
Матеріал підготовано в рамках проекту, що реалізується Українською асоціацією медіа бізнесу (УАМБ) у рамках проекту «Посилення економічної самостійності та цінності місцевих медіа для місцевої громади», що здійснюється за підтримки фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні за участю Харківської обласної ради.
