ТОП-6 порад для місцевих громад

Про децентралізацію та нові можливості для громад у контексті політики регіонального розвитку національний радник з питань планування регіонального розвитку та впровадження проектів Групи радників з впровадження державної регіональної політики в Україні Програми «U-LEAD з Європою» (програма спільно фінансується Європейським Союзом і його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією) Василь Кашевський розповів під час Загальних зборів Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області, яке 14 червня проходило в Роганській ОТГ.

Фото: Natka Jila

Конкуренція за проекти і жителів громади

Для ефективнішого використання грошей влада завжди шукатиме ефективніші рішення. Ними можуть стати конкурси, до прикладу, проектів розвитку місцевого самоврядування чи проектів міжнародної допомоги. Конкуренція на них зростатиме. Крім такої конкуренції, зростатиме й конкуренція за жителів громади. Власне, жителі визначатимуть, чи буде ця громада ще якийсь час існувати на карті, чи термін її існування скоротиться. 

Тенденція, коли всі випускники школи виїжджають із села чи містечка, а не залишаються вдома, – критична для громад. За такої ситуації громада через 40 років може просто зникнути з карти Харківської області. Із цим треба щось робити.

У таких умовах змінюються підходи, які традиційно використовувалися в місцевому самоврядуванні. На зміну одноосібному керівництву приходить партнерство і зв’язок з громадськістю. Сьогодні треба більше говорити про спільні проекти, спільні проблеми і спільне розв’язання цих проблем. Не втрачайте час, бо він плине дуже швидко, і зміни настають миттєво. 

Думати про розвиток місцевого бізнесу

Колись поширеною риторикою була ідея про залучення великого зовнішнього інвестора, який прийде у громаду і створить тисячу робочих місць, то тепер про це вже ніхто не говорить. Таких глобальних інвесторів уже нема. У світі виробничий процес оптимізується, роботизується, а робочі місця скорочуються. І, з іншого боку, тисячі робітників у громадах нема. 

Тому більше потрібно думати про розвиток місцевого бізнесу. Традиційно розмова органу місцевого самоврядування з бізнесом відбувається в режимі «дай гроші на свято села», «прочисти дорогу, бо засипало снігом», «упорядкуй ділянку перед своїм магазином» тощо. Як наслідок, бізнес уникає органу місцевого самоврядування. У той час, коли в розвинених країнах таке спілкування – партнерське. За такого режиму орган місцевого самоврядування раз-два на місяць питає бізнес: «що я можу для тебе зробити?», «куди я можу інвестувати бюджетні гроші, щоб допомогти тобі створити нові робочі місця?». Скажімо, десь відремонтувати приміщення, десь прокласти інженерну мережу тощо. Я закликаю громади зрозуміти, що такий режим спілкування з бізнесом має працювати вже сьогодні. Тільки ті люди, робочі місця для яких будуть створені в новому бізнесі на території громади, з високою імовірністю залишаться жити в ній до пенсії. 

В усьому світі створення одного нового робочого місця в існуючому бізнесі обходиться для місцевої влади в дев’ять разів дешевше, ніж створення робочого місця із залученням інвестора. Для місцевого бізнесу треба зробити все, що тільки можливо, аби він був у комфортних умовах у вашій громаді.

Проектний менеджер

Якщо раніше для вирішення певної проблеми держава створювала міністерство чи державний орган, а орган місцевого самоврядування створював відділ чи винаймав людину, то далі такого не буде. Нині треба думати не про розширення штату, а про «проектний спосіб» розв’язання локальної проблеми. Алгоритм дій такий: підготувати проектну заявку, спрогнозувати результати, подати заявку на конкурс, виграти конкурс, отримати гроші, розв’язати проблему.

Грошей у публічній сфері меншає і буде меншати, незалежно від того, хто при владі. Тому мати у своїх штатах проектних менеджерів стає обов’язковим для органів місцевого самоврядування. Важливо розставляти стратегічні пріоритети й думати заздалегідь. Складіть перелік проблем, які є у громаді, а ще краще – проведіть повноцінне стратегічне планування із залученням до цього процесу жителів вашого населеного пункту чи пунктів. Визначте пріоритети для інвестування публічних грошей. Нині в Україні є багато прикладів інвестування публічних грошей в об’єкти, які потім нема за що утримувати або які лягають тягарем на місцеве самоврядування.

Говорити із сусідами 

Ще недавно кожна громада хотіла мати свою пожежну частину, свій полігон твердих побутових відходів тощо, а тепер у всьому світі розуміють: подібні об’єкти можна мати на кілька громад, утримуючи їх спільно на основі договорів міжмуніципального співробітництва. До прикладу, мати архів на три громади.

Однак проблема в тому, що голови-сусіди майже не говорять між собою. Вони можуть зустрічатися на різних заходах, але про справи майже не говорять. Натомість їм треба шукати шляхи, як оптимізувати поточні видатки, сферу надання послуг, перевести те, що можливо, на договори міжмуніципального співробітництва. Є такі приклади в Україні, зокрема вже і в Харківській області (детальніше про них читайте в одному з наступних номерів «СК»).

Розумна спеціалізація, як в ЄС

Акцент на Державному фонді регіонального розвитку. ДФРР – це фінансовий інструмент державної політики регіонального розвитку. Кожна область наступного року почне розробляти нову регіональну стратегію на 2021–2027 роки. Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Мінрегіон України хочуть, щоб ці стратегії розроблялися з підходами «розумної спеціалізації», як це роблять у країнах Європейського Союзу. Тобто, щоб у своїх стратегіях громади насамперед робили акцент на підтримку інноваційних проектів, проектів, які сприяють експорту продукції бізнесу, і проектів на створення робочих місць. Кожний регіон визначатиме ці спеціалізації, і на це спрямовуватиметься частина грошей ДФРР. 

Хочете бути поза конкуренцією – подумайте про це зараз. На відміну від соціального, проект розвитку не можна розробити за тиждень. До нього треба готуватися, треба вивчати середовище, спілкуватися з бізнесом, вишукувати ідеї. 

Пріоритети

Для громад, і передусім об’єднаних, виокремлю пріоритети першого і другого порядку. Перші – це збалансування бюджету. Для цього треба відмовитися від тієї соціальної інфраструктури, яка висмоктує сили. Від оптимізації мереж не втекти. Також слід проводити ефективний менеджмент земельних ресурсів, інвентаризацію наявних інвестиційних об’єктів і проводити інвестиційну промоцію. Багато керівників громад думає, що інвестор сам до них прийде й попросить розповісти, у що в громаді можна інвестувати. Така інформація має бути в доступному вигляді – на сайті онлайн, бажано двома мовами – українською і англійською. 

Пріоритети другого порядку – створення нової інфраструктури. І в цьому процесі мають дотримуватися базові принципи ефективного інвестування публічних грошей – прозорість і прогнозованість. Прозорість – це коли жителі громади бачать, як і в що вкладаються гроші. Прогнозованість – коли жителі громади бачать, у  що будуть інвестовані гроші цього року, наступного, через п’ять років і так далі. Така формула роботи перевірена багатьма країнами.

Читайте також:  Усі послуги в одній валізі: Харківщина отримала мобільні офіси