Зі 100 носіїв вірусу гепатиту С тільки п`ятеро знають, що хворі – інфекціоніст Наталя Шепилєва


Гепатит С не випадково назвали «лагідним вбивцею»: він може років 10–15 поволі «підточувати» організм, маскуючись під інші захворювання печінки. А потім у людини розвивається цироз печінки або рак – і порятунку немає.

Світова статистика захворюваності на вірусний гепатит С невтішна: у світі на нього хворіє близько 71 мільйона осіб, на рік помирає близько 400 тисяч (для порівняння, на середину липня від коронавірусу в світі померло 565 тисяч осіб). В Україні гепатитом С хворіють 2 мільйони осіб, тобто кожен шостий.


Уявіть собі маршрутку, що перевозить людей, – говорить лікар-інфекціоніст з 20-річним стажем, головний інфекціоніст Харкова (2012–2020 рік) Наталя Шепилєва. – Там разом з вами їде людини три, у яких цей вірус є, – і вони, як правило, про це не здогадуються.

Як каже Наталя Шепилєва, за статистикою зі 100 носіїв тільки п’ятеро знають про наявність вірусу, і виявляється він випадково: коли проходять планове обстеження перед операцією або пологами, коли здають донорську кров, яка тестується на маркери гепатитів.

Добре, якщо це відбувається до появи симптомів, коли вірус ще не призвів до необоротних наслідків в організмі – тоді призначене лікування допоможе повністю одужати, – розповідає лікар. – А доволі часто буває, що пацієнт роками лікується в ендокринолога, ревматолога або гастроентеролога, стан його погіршується, і гепатит стає «випадковою знахідкою»: він, маючи позапечінкові прояви, маскується під інші захворювання. У моїй практиці такі випадки бувають часто-густо. Ураження щитовидної залози, суглобів, шлунка, підшлункової залози і просто погане самопочуття, слабкість, зниження працездатності за відсутності жовтяниці не дає можливості запідозрити гепатит С. Тому він так поширений.

Читайте також: Які щеплення треба робити, а які - ні. Андрій Волянський про вакцінацію в умовах пандемії.


Ризик є для кожного

У минуле канула гіпотеза, що гепатит С поширений тільки серед груп ризику (наркоманів, людей, що ведуть безладний статевий спосіб життя).

Від нього ніхто не застрахований, адже «підчепити» гепатит С можна як під час будь-якого медичного втручання, так і під час відвідування манікюрного, косметичного або тату-салону – всюди, де може відбутися ваш контакт з чужою кров’ю. До того ж навіть мінімальна кількість вірусу, що потрапила до організму з використанням погано простерилізованого інструментарію (цей вірус дуже стійкий), дозволить йому проникнути в печінку, «оселитися» в печінкових клітинах – гепатоцитах – і почати свою руйнівну роботу. Через 10–15 років у людини розвивається печінкова недостатність, цироз або рак печінки, що неминуче веде до смерті.

 

Читайте також: Прошу лікуватися безкоштовно. Історія приватного лікаря з Мерефи, який повірив у медреформу. 


Звичайно, потрібно звертатися тільки в перевірені, з хорошою репутацією тату-салони, манікюрні або косметичні кабінети. Також потрібно дивитися, як дезінфікуються інструменти. Але ми все одно не застраховані від гепатиту С. Встановити джерело вже не є можливим. Ну хто з нас пам’ятає, де і коли він лікував зуби, робив чистку обличчя, уколи «краси» або манікюр?! – каже Наталя Шепилєва.

Прощавай, вірусе

Оскільки смертність від вірусу гепатиту С висока, ВООЗ розробила спеціальну програму, мета якої – до 2030 року знизити захворюваність на вірусний гепатит С у Європі на 90 %, а смертність – на 60 %. Це дозволить зберегти життя і здоров’я соціально активного працездатного населення – саме ця частина людей найбільше заражається.


У Грузії, першій країні в Європі, де безкоштовне лікування гепатиту С стартувало в 2016 році, з цією проблемою впоралися доволі швидко. Там пересувні лабораторії добиралися до найвіддаленіших сіл і тестували всіх поголовно. Відмовитися від тестування, як і від лікування, не можна – там реально «працює» кримінальна відповідальність за поширення інфекційних захворювань, – розповідає Наталя Шепилєва. – Потім пролікували всіх, кого виявили (інфікованим було 8 % населення), і Європейське співтовариство переконалося в правильності обраної стратегії.


Україна теж затвердила Державну цільову соціальну програму профілактики, діагностики та лікування вірусного гепатиту С. Метою її є доступ до лікування вірусних гепатитів В і С, стабілізація епідситуації, зниження захворюваності та смертності, збільшення тривалості життя і його якості.
Для цього потрібно, по-перше, виявити всіх, хто заражений і не знає про це, а по-друге, пролікувати всіх хворих. Така можливість уже існує – з’явилися препарати, які за 3–6 місяців здатні знищити вірус, що «оселився» в організмі. Людина, пролікувавшись, живе далі повноцінним життям, не думаючи про те, що над нею нависає «дамоклів меч» цирозу печінки.


У рамках цієї Програми Україна закупила препарати для безкоштовного лікування гепатиту С. Ефективність їх доволі висока – 99 %, хворий переносить їх добре – проходячи лікування, пацієнт веде звичайний спосіб життя, працює, госпіталізація йому не потрібна.

 

Наші реалії

Для реалізації Програми на Харківщині, за словами Наталі Шепилєвої, до нас надійшло близько 2000 доз.

Для того щоб ці дози роздати, нам потрібно розуміти, скільки людей їх потребують. База даних збиралася роками, дані застаріли: люди змінювали місце проживання, лікувалися за власні кошти і більше не потребують терапії, зрештою, вмирають, – говорить інфекціоніст. – Люди у нас до профілактичних оглядів і обстежень ставляться дуже інертно і безвідповідально. Поки нічого не болить, вони до лікаря не йдуть, навіть якщо їм поставили цей діагноз. А з гепатитом С – це той випадок, коли заболить – уже, як правило, пізно лікуватися. Відмовки – то грошей немає, то коли-небудь.

За словами Наталі Шепилєвої, дуже часто люди просто соромляться гепатиту С, намагаються не розповідати про нього навіть у родині. Адже прийнято вважати, що це хвороба, насамперед, соціально неблагополучної частини населення, хоча насправді вона давно вже вийшла з цього кола. Її навіть почали називати «хворобою краси».


Зараз першочерговим завданням для Харківщини, на думку лікаря, є складання актуальної бази даних хворих на вірусний гепатит С по області. Коли ця база буде актуалізована, 2000 наявних доз можна буде роздати конкретним людям, але потрібно поспішати: термін придатності ліків – до 2021 року.


По області ми ці дози будемо роздавати, швидше за все, через сімейних лікарів. Звичайно, наші плани порушив карантин – міський центр по гепатитах, який знаходився на території інфекційної лікарні, зараз закритий. Але як тільки ми будемо розуміти, куди і скільки доз передавати, ми це зробимо негайно. Думаю, що це питання кількох місяців, – говорить Наталя Шепилєва.


  Здебільшого
допоможе з виявленням заражених і той факт, що після старту медичної реформи кров на маркер гепатиту С можна здати безкоштовно, за направленням сімейного лікаря. Наталя Шепилєва радить усім, хто відповідально ставиться до свого здоров’я, робити це щороку. Знищити «ласкавого вбивцю» можна тільки спільними зусиллями.

Як уберегти себе від смертельних наслідків гепатиту С 1. Щорічно здавати кров на маркер гепатиту С (безкоштовно). 2. Якщо вірус виявлений, стати на облік у свого сімейного лікаря. 4. Отримати препарат для противірусної терапії гепатиту С (безкоштовно). 3. Регулярно (протягом трьох або шести місяців) його приймати. 4. Пройти контрольне обстеження, щоб переконатися в повному одужанні.

Автор:
Інна Можейко
Читайте також

Підписуйтесь на Google News

Щоб бути у курсі останніх новин Харківщини та громад.

Підписатися