П’ятірка харківських ОТГ розпочала енергоаудит
Підписавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Україна взяла на себе чималий шмат зобов’язань щодо перетворень у галузі енергетики. Угодою передбачено низку напрямів у рамках співпраці ЄС і України у сфері енергетики. Зокрема, «сприяння енергоефективності та енергозбереженню, у тому числі шляхом формування політики щодо енергоефективності, наближення до стандартів ЄС». Також серед завдань є модернізація енергетичної інфраструктури. Україна має навчатися ощадно використовувати енергію не тільки у приватних домоволодіннях, а й у комунальному господарстві, а також навчитися проводити енергетичний аудит. Щодо останнього, то в європейських країнах уже давно не можна звести нову будівлю без проведеного заздалегідь розрахунку кількості енергії, яка споживатиметься, і потужності.
Українці ж тільки рік тому дійшли до цього: 22 червня Верховна Рада ухвалила Закон «Про енергетичну ефективність будівель». Згідно з ним, усі будівлі мають відповідати мінімальним критеріям енергетичної ефективності. А ще власників новобудов і будівель, які матимуть намір брати участь у державних програмах, як-от задля отримання «теплого кредиту», зобов’язали отримати сертифікат, що підтверджує клас енергоефективності.
Та й шлях до співпраці з нещодавно юридично зареєстрованим Фондом енергоефективності, який створено за підтримки міжнародних донорів, у тому числі ЄС, буде закрито тим, хто не матиме сертифікат з енергоефективності.
Завдяки проекту «Наша Енергія − енергетично спроможна громада» п'ять об'єднаних громад області отримали мажливість пройти "енергосканування" від європейських експертів Фото: facebook.com/KharkivOfficeReform
Містечка та села Харківщини, а надто новостворені об’єднані територіальні громади, у пошуках можливостей для фінансування своїх енергетичних заходів зрозуміли, що, перш ніж отримати дофінансування, їм потрібно виконати домашнє завдання, а саме розробити плани заходів з модернізації і провести детальний енергетичний аудит будівель відповідно до чинних норм. Цього літа окремі ОТГ зробили великий крок у сфері енергетичної перевірки будівель, переданих їм на баланс.
Голова однієї з шістнадцяти створених на Харківщині об’єднаних громад, Чкаловської ОТГ, Віктор Соловйов розповідає, що комунальний спадок вони отримали у поганому стані.
– Жодної будівлі не зосталася, щоб там можна було нічого не робити у плані утеплення, заміни покрівлі, вікон, дверей чи котлів, – пояснив пан Соловйов.
Його колега із Зачепилівської ОТГ, начальник відділу економічного розвитку і торгівлі Світлана Однорал, каже, що витрачається чимало грошей на оплату енергоносіїв, а саме 19 % бюджету громади. У Зачепилівці мріють знизити цей відсоток.
За експертними оцінками, українці витрачають на опалення приблизно втричі більше енергоресурсів, ніж жителі Євросоюзу, тієї ж сусідньої Польщі. Щоб змінити ситуацію на краще й нам, необхідно провести аналіз споживання енергії, разом з визначенням найбільш енергоємних будівель. Наступним кроком має бути створення плану комлексної термомодернізації будівель, ефектом котрої буде економія енергії та зниження коштів експлуатації в цілому.
Що це таке, як правильно це зробити, де шукати гроші… Відповіді на ці запитання п’ять громад отримали на початку серпня завдяки перемозі в конкурсі проекту «Наша Енергія − енергетично спроможна громада», який реалізується у партнерстві з Фондом Міжнародної Солідарності і співфінансується у рамках прогами польської співпраці задля розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
П’ять переможців
Директорка Харківського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, Діана Баринова розповідає, що два роки тому Генеральне консульство Республіки Польща в Харкові запропонувало Харківському Центру разом з представниками ОТГ Харківщини презентувати енергетичний потенціал області на одному з провідних бізнес-заходів Польщі – Балтік Бізнес Форумі у Свіноуйсьце.
– Ми розуміли, що в нас з’явився майданчик, де ми можемо показати, що є нова Україна, є Харківська область, відкрита й готова до співпраці. Є прекрасні території нових об’єднаних громад, які готові по-новому, по-європейському працювати не тільки з польськими партнерами, а й з німецькими, швецькими, австрійськими, – пригадала Діана Баринова. Фото: facebook.com/KharkivOfficeReform
Після презентації енергетичного потенціалу області народився проект «Наша Енергія − енергетично спроможна громада», покликаний покращити ситуацію у сфері енергоефективності у громадах області.
У рамках проекту польські експерти протягом 29 липня – 8 серпня знайомилися з умовами, потребами та енергетичними перевагами кожної громади. Після чого вони мають підготувати рекомендації, що саме потрібно зробити для покращення ситуації з енергозбереженням та економії коштів кожної з громадпереможців.
Із шістнадцяти ОТГ на конкурсній основі організатори проекту обрали п’ятьох переможців. Ними стали такі ОТГ: Чкаловська, Малинівська, Зачепилівська, Роганська та Нововодолазька.
– Українці також уміють проводити енергоаудити, але європейські підходи, зокрема польські, відрізняються від українських. Якщо ми використаємо досвід наших польських колег, ми зробимо одразу 10 кроків уперед, – вважає Діана Баринова.
Відсутність комплексності
Як розповів керівник проекту «Наша Енергія − енергетично спроможна громада», президент Польсько-української академії міст, представник Польсько-української торгово-промислової палати Даріуш Шимчиха, завдання експертів − провести «енергосканування» будівель, що перебувають на балансі та утриманні об’єднаних громад.
– Професійний, детальний огляд дасть можливість побачити проблеми та недоліки. Потім – згідно з результатами огляду громадам будуть надані рекомендації. І це важливий елемент цієї програми. Другий важливий елемент – зустріч з польськими експертами, які поділяться навичками пошуку коштів на реалізацію проектів з енергозбереження, – пояснив Даріуш Шимчиха.
Експерти проекту, фахівці Національного польського агентства з питань енергозбереження Тетяна Бурсяніна і Пьотр Хшановські поділились із «СК» першими враженнями від відвідин наших ОТГ і енергетичного огляду їхніх будівель. Указали на основні недоліки, знайшли, за що можна похвалити, та розповіли про досвід польських громад.
– Із того, що ми вже помітили, це те, що громади вже почали займатися термомодернізацією, але найважливіше пропущено – на жаль, бракує комплексного підходу в таких заходах. А це, у свою чергу, заважає заощаджувати та ефективніше використовувати енергію, – поділився враженнями Пьотр Хшановські.
Разом з колегами вони відвідали кожну з п’яти ОТГ, поспілкувалися з їх керівництвом, побували в кожній будівлі, що перебуває на балансі громади, де оцінили стан конструкцій будівель, тепломереж та систем опалення і визначили напрямки модернізації. Фото: facebook.com/KharkivOfficeReform
Польські експерти пояснюють, що мають на увазі під відсутністю комплексності. Це коли, скажімо, у школі лише замінюють вікна чи утеплюють одну стіну будівлі. Така «модернізація» часто не тільки не допомагає, а й може призвести до зворотного ефекту.
– Так комплексна модернізація має на меті не тільки утеплення зовнішніх конструкцій будинку чи заміну віконних і дверних блоків, а й модернізацію внутрішніх систем: опалення, гарячого водопостачання, вентиляції, освітлення тощо. Важливим є вибір відповідного джерела енергії до потреб будівлі. Енергетичний аудит будівлі виконаний для актуального стану і стану з модернізації дозволить доволі точно визначити потреби в електричній та тепловій енергії. Додатково варто пам’ятати про необхідність використання автоматичного регулювання інсталяціями відповідно до погодних умов. Такий підхід допоможе уникнути великої кількості помилок. Наприклад, після утеплення зовнішніх конструкцій необхідно зменшити номінальну потужність джерела теплової енергії, шляхом заміни котла або використання автоматики, що приведе до зменшення споживання енергоносія і дозволить зекономити кошти. У випадку централізованого теплопостачання варто звернути увагу на якість тепломереж і необхідність відокремлення системи опалення будівлі за допомогою встановлення індивідуального теплопункту, – пояснила Тетяна Бурсяніна.
Помилки для науки
Серед позитиву експерти побачили, що у відвіданих громадах у більшості випадків є фахівці, які займаються питаннями енергоефективності. На думку поляків, у майбутньому вони можуть стати тими енергоменеджерами, яких нині мають подібні громади в Польщі.
Ще один плюс, який може допомогти громаді не тільки заощадити на енергоносіях, а ще й заробити, експерти побачили в географічному розташуванні області.
– Нині людство намагається відійти від вугілля, і в Євросоюзі також замислюються над цим. Одним зі шляхів зменшення споживання природного газу і підвищення енергоефективності є застосування альтернативного палива. Харківщина як аграрний регіон має для цього можливості. Скрізь ростуть соняшники й кукурудза. Використовуючи тверде паливо, наприклад, пелети з лушпиння, можна не тільки підвищити енергоефективність громади, а й розвивати це як місцевий бізнес. А відходи від кукурудзи у поєднанні з відходами з тваринного комплексу чи сміттєзвалища створюють умови для будови біогазових електростанцій, котрі генеруватимуть не тільки електричну енергію, а й тепло, – пояснила Тетяна Бурсяніна.
Так, гості схвально оцінили побачені на території Чкаловської ОТГ твердопаливні котельні.
Тетяна та Пьотр також навели приклади, на чому свого часу набила шишки й Польща. Так, у польських громадах почали встановлювати сонячні колектори на дахах шкіл для подачі гарячої води. Однак зекономити не вдалося, адже максимум гарячої води можна було отримати влітку, коли діти на канікулах. А взимку вода нагрівалася повільніше.
Ще один приклад, знову ж таки у школах, у яких були нові котли, замінювали систему опалення. Це було дорого, але при цьому фахівці не замислилися над тим, що в котельні можна встановити автоматичне регулювання подачі тепла залежно від погоди, температури на вулиці. Це було б набагато дешевше, ніж заміна цілої системи опалення. Замінивши просто батареї, ефекту економії не досягли.
Експерт Національного польського агентства з питань енергозбереження Пьотр Хшановські під час роботи у Чкалівській ОТГ Фото: facebook.com/KharkivOfficeReform
На кроки попереду
Фахівці польського агентства з питань енергозбереження розповідають, що Польща ще перед вступом у ЄС почала замислюватися над тим, як скорочувати витрати за споживання електричної енергії й тепла. Допомогли полякам у цьому і стратегії підвищення енергоефективності, розробку яких рекомендують здійснити й українським громадам. Крім того, польські громади мали доступ до різних фундацій, у тому числі Євросоюзу, що фінансують енергоефективні заходи.
Сьогодні громади в Польщі майже всі з будинками, які пройшли глибоку термомодернізацію, і йдеться не тільки про ті, що на балансі громади, а й про житлові. Це не тільки утеплені фасади, а й поміняні джерела енергії, нові якісні котли й тепломережі. І нині сусідська держава вже на тому етапі, коли починає працювати над переходом на відновлювальні джерела енергії, а також над підвищенням якості повітря. Нині більшість європейських проектів спрямовані на те, щоб знизити викиди вуглекислого газу в атмосферу.
– У Польщі також була боротьба з ментальністю людей, – пригадує Пьотр Хшановські. – Важче за все було пояснити, що енергоефективні заходи дійсно потрібні й необхідно швидко діяти. Одначе чим більше громада вкладається у проект, тим ясніше люди бачать позитивний результат і починають довіряти.
Матеріал публікується в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відбивають виключно точку зору автора(ів).
