Сесія облради: за які питання проголосували депутати
Розпочалося засідання сесії з оголошення, що в обласній раді створено депутатську групу «Слобожанщина», до якої увійшли 49 депутатів. Серед завдань створеної групи – відстоювання інтересів регіону та всіх його жителів; створення сприятливих умов для розвитку територій; становлення діалогу між владою, громадськістю та бізнесом; запобігання дестабілізації в суспільному житті та недопущення економічної стагнації в регіоні тощо.
Потім слово надали начальнику ГУ Нацполіції в Харківській області Валерію Сокуренку. Він повідомив, що щодня правоохоронці отримують близько 1,5 тисячі викликів. Однак наразі в регіоні не вистачає поліцейських. Наприклад, у Харкові за потреби 100 екіпажів на лінію виходять лише 43. Необхідний мінімум – 60 екіпажів, тоді поліція на виклик приїжджатиме впродовж 5 хвилин. За словами головного поліцейського Харківщини, особливо складна ситуація в сільських районах, де на виклик правоохоронці приїжджають за 20 хвилин, тоді як середній показник по Україні – 18 хвилин.
Валерій Сокуренко зазначив, що велику надію щодо покращення криміногенної ситуації правоохоронці покладають на систему відеоспостереження. За цим показником Харківщина серед аутсайдерів. Наразі в області встановлено лише 9 таких систем, за планом до кінця року їх має бути 23.
Щоб виправити цю ситуацію, депутати підтримали регіональну Програму забезпечення публічної безпеки і порядку та протидії злочинності на 2020–2022 роки. Загальний обсяг фінансування складе понад 25 мільйонів гривень. У рамках Програми приділятиметься увага підвищенню ефективності розкриття та розслідування особливо небезпечних злочинів; протидії кіберзлочинності та організованій злочинності; впровадженню системи фіксації правопорушень ПДР в автоматичному режимі; впровадженню комплексних інтелектуальних систем відеоспостереження тощо.
Читайте також: «Таких поліцейських ще не бачили»: про різницю з дільничним і довіру людей розповів офіцер Пісочинської громади
Стратегія регіону
Серед важливих питань сесії була і Стратегія розвитку Харківщини на найближчі сім років, а також План заходів на найближчі три роки з її реалізації. Нагадаємо, цей документ довелося готувати в дуже стислі терміни. Вперше до її розробки були залучені не тільки управлінці, науковці та самоврядовці, а й громадські активісти. Над Стратегією працювало понад 200 фахівців, яких розподілили на 17 підгруп. Проектні ідеї приймали на онлайн-платформі до 28 січня 2020 року. Загалом до керівного комітету, який розробляв документ, надійшло 886 проектних ідей. За інформацією розробників, у Стратегії та Плані її реалізації велику увагу приділили питанням та проектам із захисту довкілля, а також економічній складовій. Зокрема, наскрізною темою документів є розвиток підприємництва та залучення інвестицій.
– Мовою проектів та ідей ми намагалися сформувати бренд області, щоб просувати його далеко за межі регіону. Не побоюся сказати, для інтеграції нашої області в успішний світовий простір, – підкреслив голова Харківської облради Сергій Чернов.
Реалізація Стратегії здійснюватиметься у два етапи: І – 2021–2023 роки, ІІ – 2024–2027 роки.
На фінансування проектів на 2021–2023 роки з реалізації Стратегії планується витратити понад 9,2 мільйона гривень. Гроші зайдуть з Державного бюджету України, Державного фонду регіонального розвитку, місцевих бюджетів та з інших не заборонених законом джерел.
Стратегія має п’ять глобальних цілей, які своєю чергою розбиті на операційні цілі. Так, перша стратегічна ціль – забезпечення високої якості життя населення на всьому просторі регіону. Друга – забезпечення чистого навколишнього середовища на всьому просторі регіону. Третя – побудова конкурентоспроможної та смарт-спеціалізованої просторової економіки з високою доданою вартістю. Четверта – забезпечення інвестиційно-привабливого клімату в регіоні і створення інноваційної та інвестиційної інфраструктури. П’ята – забезпечення європейського рівня управління та самоврядування в регіоні.
Пільговий проїзд
Під час внесення змін до порядку використання коштів обласного бюджету для адресної допомоги порушувалося питання пільгового перевезення на Харківщині. За словами депутатів, наразі жодна місцева рада не уклала договір на закупівлю Е-tiket з Харківською міською радою, бо в місцевих бюджетах немає таких великих сум. Наприклад, для Пісочинської ОТГ ця сума складає близько 25 мільйонів гривень, тоді як весь бюджет громади – близько 180 мільйонів гривень.
– Причина в тому, що кожного разу напередодні виборів у Верховній Раді приймають закони, які ніхто не може виконати. Прийнято 30 законів щодо пільгового перевезення, але ніхто не порахував, чи є такі кошти. А потім держава внесла зміни до Бюджетного і Податкового кодексів і переклала фінансування пільгового перевезення на органи місцевого самоврядування. Але людина має ці пільги від держави, а не від Балаклії чи Харкова, – пояснив Сергій Чернов.
За його словами, ситуація, що склалася з пільговим перевезенням, сьогодні викликає соціальну напругу. Щоб на Харківщині перевозити пільговий контингент, потрібно близько 800 мільйонів гривень. Минулого року органи місцевого самоврядування у своїх програмах заклали близько 50 мільйонів гривень, а профінансували фактично 25 мільйонів. Переважна більшість перевізників – приватні.
– Кошти на перевезення пільгового контингенту повинні виділятися з державного бюджету, а не органами місцевого самоврядування. Бо один орган місцевого самоврядування має на це можливості, а інший – ні. Але людина, яка від держави отримала цю пільгу, має права нею скористуватися, – переконаний голова Харківської облради.
Де відремонтують дороги
Також під час сесії було затверджено фінансування ремонту доріг з Дорожнього фонду Харківської області. Порівняно з минулим роком обсяг фінансування ремонтних робіт збільшився, але об’єктів стало менше. До кінця 2020 року в регіоні мають відновити понад 70 кілометрів доріг місцевого значення.
До переліку об’єктів поточного ремонту увійшли понад 20 доріг у 19 районах Харківської області, зокрема: Андріївка – Курган – Мілова; Богодухів – Валки – Нова Водолага; Борова – Дружелюбівка на Червоний Лиман; Валки – Пархомівка; Старий Салтів – Приколотне; Вовчанськ – Землянки; Дергачівський район – під’їзд до села Безруки; Зміїв – Таранівка; Золочів – Козача Лопань; Ізюм – Оскіл; Нова Водолага – Медведівка – Соснівка – Наталине; Куп’янськ – Кругляківка; Садове – Катеринівка; Печеніги – Мартове – Борщова; Сахновщина – Великі Бучки; Харків – Липці – Борисівка; під’їзд до смт Березівка; під’їзд до смт Високий; під’їзд до села Благодатне; Кам’яна Яруга – Введенка – Тернова; під’їзд до села Черкаські Тишки.
Крім того, цього року в області продовжать відновлювати мости. Зокрема, планується продовжити капітальний ремонт мосту в Балаклійському районі та розпочати роботи на чотирьох нових спорудах – у Лозівському, Ізюмському, Великобурлуцькому та Барвінківському районах.
Загалом на утримання і розвиток місцевої мережі автомобільних доріг області цього року передбачено понад 984 мільйони гривень. Ці кошти область спрямувала на видатки Дорожнього фонду Харківщини. Передбачається, що 748,9 мільйона гривень підуть на поточний середній та дрібний ремонт і експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення. Ще 85,3 мільйона гривень передбачено на будівництво, капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення. А 149,8 мільйона гривень у вигляді субвенції надійдуть місцевим бюджетам області на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, капітального ремонту вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах.
Читайте також: Медреформа на Харківщині: чому лікарням області може не вистачити коштів
Рекордна сума на лікарні
Рекордні майже 600 мільйонів гривень було виділено депутатським корпусом для забезпечення стабільної роботи медичних установ Харківщини. Гроші на фінансування медицини взяли з інфраструктурних проектів.
– Після попередніх перемовин з Національною службою здоров’я України ми отримали інформацію, що наші комунальні підприємства в медичній сфері поділено на чотири категорії: зелену, синю, помаранчеву та червону – у різному процентному відношенні, але всі будуть недофінансовані в повному обсязі, порівняно з тими коштами, що були виділені минулого року. Тому депутати, розуміючи необхідність ефективного впровадження реформ у медичній галузі, підтримали рішення щодо виділення майже 600 мільйонів гривень закладам охорони здоров’я, щоб вони мали можливість стабільно працювати до кінця року, без скорочення кількості закладів охорони здоров’я та персоналу, – пояснив рішення Сергій Чернов.
