Я вперше голосуватиму на виборах: що треба знати

– Пане Юрію, мені нещодавно виповнилося 18. Чи буду я у списках виборців, чи мені потрібно нести якісь додаткові довідки, якщо я хочу взяти участь у голосуванні?

– В Україні працює механізм, завдяки якому певні зміни, які стаються з громадянами України і проходять через державні інституції, повинні потрапляти до органу ведення Державного реєстру виборців. Органом ведення реєстру в районі є структурний підрозділ апарату райдержадміністрації; у місті – виконавчий орган міськради; у районі в місті з районним поділом – відповідний районний виконавчий орган міськради. Тобто інформація про те, що, скажімо, людина померла, змінила місце проживання, стала повнолітньою, направляється до цього органу. Звичайно, це навряд чи відбудеться в той же день, коли, як у вашому випадку, людині виповнилося 18 років. Зрозуміти, чи є ви у списках виборців, допоможе сайт Державний реєстр виборців – www.drv.gov.ua. На ньому можна перевірити свої дані у «Кабінеті виборця». Для молоді це буде особливо зручно, адже все можна зробити звично – онлайн. У Кабінеті можна отримати інформацію про те, чи є ви в органі ведення Держреєстру виборців, за якою дільницею ви значитесь тощо.

– А якщо мене немає в списках?

– І таке трапляється. Тоді потрібно особисто звернутися до найближчого представництва цього органу у вашій місцевості. Якщо ви живите в селі, доведеться з’їздити до райцентру. Із собою слід узяти паспорт, раджу ще зробити його копію. Органи ведення Держреєстру розташовані, як я згадував раніше, при райдержадміністраціях або при міськвиконкомах міст.

– А чи є крайній термін, коли твої дані вносять до списку, – ну, наприклад, якщо моєму другові 18 стукне 20 липня чи й 21-го, він зможе проголосувати?

– Такі моменти, звичайно, треба уточнювати в Держреєстрі, але, швидше за все, імениннику цього дня проголосувати не вдасться, адже зміни просто не встигнуть зафіксувати.

– Пане Юрію, мені здається, що парламентські вибори менш важливі й цікаві, ніж президентські. Чому так?

– Я, думаю, що інтерес до цих виборів може впасти з двох причин. По-перше, вибори припадають на сезон відпусток. По-друге, багато хто з українців вважає, що в нашій країні президент вирішує все, і від його рішень залежать ціни в магазинах, ремонт доріг тощо, а парламент не такий важливий, що насправді так не є. Тому через необізнаність явка може впасти. Насправді, від парламенту залежить дуже багато, оскільки саме коаліція парламентських фракцій (яка буде утворена з тих партій, що переможуть) або одна якась партія, яка матиме більшість, формуватиме уряд України. Він же, насамперед, відповідальний за економічну політику держави. Таким чином, від того, хто буде в парламенті, хто матиме більшість у ньому, багато в чому залежить і майбутнє країни. 

– 21 липня ми обиратимемо серед партій чи кандидатів у народні депутати?

– Законотворці вже не встигнуть внести зміни до виборчого законодавства країни, щоб голосування проводилося за відкритими партійними списками. Залишиться все як було – голосуватимемо за змішаною системою. Тобто половину депутатів обиратимемо за партійними списками, а решту – за так званими мажоритарними округами. Уся країна поділена на мажоритарні округи (раніше їх було 225, зараз через наявність окупованих і анексованих територій буде менше). Як на мене, ця система є неправильною. Оскільки Верховна Рада України – це єдиний за Конституцією законодавчий орган, депутати не повинні вибивати гроші на свій округ. Роботу народних депутатів українці мають оцінювати за якістю тих законопроектів, які вони подають, і законів, що затверджують.

– Виходить, матимемо не один бюлетень під час голосування?

– Бюлетенів буде два: в одному будуть списки партій, в іншому – кандидати від округу (так звані мажоритарники. – Ред). Поставити потрібно буде по одній галочці в кожному бюлетені – навпроти партії чи кандидата, якого підтримуєте. 

– Де я можу знайти інформацію про кандидатів і кандидаток у народні депутати, про політичні партії тощо?

– Дійсно, ваш вибір має бути усвідомленим. Не просто прийти на виборчу дільницю в останній момент і проголосувати так, як сказали старші, сусід, чи через те, що в кандидата чи кандидатки в народні депутати є прикольна аватарка й модне відео  в соціальних мережах.

Я раджу думати не емоціями, не шлунком, а розумом. Зробити це легко – завдяки Інтернету ми маємо доступ до різних джерел інформації. Насамперед, можна заходити на офіційне представництво Верховної Ради України, на офіційні сайти депутатів і партій. Громадянська мережа ОПОРА (www.oporaua.org) здійснює моніторинг роботи депутатів – як місцевих, так і народних. Обов’язково збирайте інформацію з різних джерел, перевіряйте її. Читайте авторитетні видання.

До речі, порада, для молоді: подивіться на це, як на такий собі квест. Ви ж любите комп’ютерні ігри, відшуковувати щось нове, відчувати пригоди. Хай це стане такою собі пригодою – знайти правдиву інформацію про депутата чи партію з повідомлень і новин на політичну тематику. 

– Чи мій голос має сенс? Багато хто з моїх друзів не йтиме на вибори, бо вважає, що нічого не зміниться.

– Традиційно в Україні на вибори ходили люди поважного віку, явка ж молоді була невисокою. Результати цьогорічних президентських виборів говорять про те, що така ситуація трохи змінилася, молодь стала активнішою. Хочу сказати молодим людям: помилково вважати, що твій голос ні на що не впливає. Якби це було так, на політичну рекламу не витрачалися б такі великі гроші. Президентські вибори показали, і маю надію, що парламентські також покажуть, що українці мають можливість впливати на політиків, зокрема й молоді громадяни та громадянки.