Перейменування у Харкові: що думають харків’яни
У кінці липня начальник ОВА підписав розпорядження про нові назви для трьох станцій метро та 48 топонімів у Харкові. Ці перейменування стали останніми у межах закону про деколонізацію. Журналісти «Слобідського краю» запитали у харків’ян, як вони ставляться до перейменувань у місті.
Олена, харків’янка
– Мабуть, позитивно, бо в деяких вулиць така назва була й раніше, і, можливо, вона була більш правильна, коли ще не так сильно не вмішувалися в назви політика й, на жаль, війна. Тому там, де повертають старі назви, як наші бабусі й дідусі казали, то чому б ні? Хай повертають.
– Тобто ви за повернення історичних назв?
– Так, ну і зараз такий час, що є люди, які достойні, щоб їх ім’ям назвали вулицю, якщо вона нова, побудована зараз, то чому б і ні.
Ірина, переселенка з Вовчанської громади
Те, що перейменовують – правильно, треба позбуватися цих старих назв, радянщини. Але, можливо, трішечки згодом, бо це витрата коштів, я знаю, скільки витрачається, бо працювала на держслужбі й знаю, скільки коштують перейменування, виготовлення документів, табличок, знаків. Я гадаю, що наразі це потрібно відстрочити, бо є нагальніші потреби, то сюди б кошти краще. Але перейменовувати однозначно потрібно.
Юлія, переселенка з Вовчанської громади
Мені подобається, що Пушкінську на Сковороди перейменували. І метро Гагаріна на Левада, бо там же вокзал є приміський. А Аерокосмічна, як на мене, не дуже, мені б Зміївський шлях краще. От вулицю Достоєвського перейменували на Силікатну, ну теж би щось інше, бо то Будівельні, то Цегельні, Силікатні, ну якось трішки.
В’ячеслав, військовий
Звичайно, треба. Так, після деякої перерви я повернувся й гублюся, тому що нові назви, а я застав, коли ще Дзержинського площа була, метро «Радянська», але воно варте того. Просто мені, як не місцевому, важче, а місцеві, може, швидше звикають.
Анастасія, харків’янка
– Дуже незвично. Ну, можливо, і є деякі вулиці, що треба перейменувати, а так взагалі не варто, мені здається, бо ми звикли вже до того, що є, а так плутаєшся.
– А як вам нові назви?
– Схожі між собою.
Валентина, харків’янка
Будь-які хай будуть, тільки не російські. В мене син загинув, а я буду підтримувати, щоб у нас були вулиці російські? Навіщо? Я не хочу. Хай будуть герої наші, що загинули. Там на ОВА є список героїв, які загинули, і хай зроблять такі вулиці.
Робоча група провела 9 засідань, детально обговорюючи всі пропозиції. Ті з них, які набрали найбільшу кількість голосів членів групи, були включені до вказаного розпорядження. Усі пропозиції, які після обговорень надійшли до ОВА, у подальшому будуть передані до органів місцевого самоврядування для обговорення з громадськістю.