«Сорочковий детектив»: розслідування журналістів нашої газети зразка 1970 року
Газета "Соціалістична Харківщина" № 146 від 29 липня 1970 року повідомляла:
"Підмочили та уцінили
Всі ви, певно, заходили не раз до магазину «Чоловічі сорочки». Світле, по-сучасному оздоблене приміщення. По той бік прилавку привабливі продавці, що з милою посмішкою запропонують відвідувачеві ту чи іншу сорочку. Так, вибір є, але вибирати ...нічого!
А завітайте-но у підсобні приміщення магазину, і вас вразить величезна кількість сорочок. Ще у 1963 році магазин одержав десятки тисяч різноколірних, різнофасонних, різнотканних сорочок, частина яких лежить у підсобних приміщеннях (1799 штук на 13.195 карбованців), а інша у магазинах №№ 62 і 65 «Дешеві товари «Харпромторгу».
Ще й місяця немає, як почався розпродаж сорочок за новими розцінками, а директор магазину № 62 Н. Б. Коток у розпачі.
– Ось подивіться, – показує Наум Борисович, – чи можна це продати?
В руках ситцева сорочка, схожа на... ганчірку.
Заходимо у темне приміщення. На вибір з величезної партії сорочок витягаємо одну. Брудна, зім’ята, з дірочками на рукавах, а комірця і не видно.
«Харпромторг» одержав від фірми «Одяг» таких сорочок на 9.498 карбованців. Чому ж їх уцінили?
28 травня цього року було складено акт, в якому написано, що в магазині № 27 «Чоловічі сорочки» лежать товари на 24.419 карбованців 65 копійок, які не можуть бути реалізовані за первісною вартістю, бо «фасони цих сорочок вже застаріли».
Комісія, до складу якої входила і завідуюча магазином Томах В. П., уцінила сорочки майже на 50 процентів. Сума різниці від уцінки склала 15 тисяч карбованців.«Харпромторгу» було передано товарів на 9.428 карбованців, у фонд уцінки списано 14.106 карбованців. Передати – передали, а в магазині ж залишилося ще 1.799 штук на 13.195 карбованців.
Відомо, що державою виділяються кошти для уцінки товарів, які вийшли з моди, втратили попит у споживача. Сорочки, про які йде мова, пошиті і надійшли у продаж сім років тому. Чому ж керівники фірми «Одяг» своєчасно не потурбувалися про уцінку, а чекали, щоб сорочки остаточно втратили товарний вигляд?
Таке запитання було поставлено директорові фірми «Одяг» Б. П. Стародубу. У відповідь здивований погляд: мовляв, кожній розумній людині зрозуміло, що не могли: «Для уцінки всіх застарілих товарів нам не вистачає коштів».
Отже, все зрозуміло. Пролежав товар на складі рік-два, його не змогли реалізувати, взяли й уцінили.
– А що ж нам робити, якщо приміщень бракує? – пояснює заступник завідуючої магазином № 27 Ж. І. Якубова. – От поклали велику партію сорочок у склад, не придатний для використання, на Плетньовському провулку.
Дійсно, на складі було багато товарів не тільки цього, але й поруч розташованого магазину жіночого одягу «Марічка».
Кілька років тому представники управління держінспекції по якості товарів і їх розпродажу у Харківській області побували на цьому складі і склали акт, що не можна тут тримати товари, бо в приміщення просочується вода, яка псує їх. Але все залишалося по-старому, бо керівництво фірми не цікавилось такими складами, що не підлягали фірмі безпосередньо. А магазини ж, що користувалися ними? То вже інша річ.
Тепер працівники обох магазинів з радістю повідомляють: осоружний склад зачинено, товари тримають у підсобках. Значить, все гаразд, хвилюватися нічого. Не хвилюється і заступник директора фірми. Хвилюються тільки завідуючі магазинів «Дешеві товари», до яких потрапили сорочки з цього складу, бо не знають, як їх реалізувати.
– Із 600 сорочок тільки 5–6 мають пристойний вигляд, 100–150 якось можна ще продати, а як бути з іншими? – з розпачем запитує Н. Б. Коток.
Таке ж запитання він поставив і перед керівниками «Харпромторгу».
– Будемо розмовляти із Стародубом і доуцінювати, – запевнив головний бухгалтер М. С. Костін.
А поки що лежать непривабливі на вигляд, попсовані вологою сорочки. Скільки ж державних коштів вилетіло в трубу. І все через безгосподарність. За це відповідати треба." Підпис: О. Проскурніна
Читайте також: Новобудови Вовчанська: як формувався майдан в центрі міста 50 років тому
