Фермерські мільйони від держави: які дотації потрібні аграріям
На що заклали гроші
На початку цього року Уряд презентував програму державної підтримки сільського господарства на 2018 рік. Вона полягала в дотаціях для малого і середнього бізнесу та передбачала часткову компенсацію вартості агротехніки і кредитів, компенсацію вартості закупівлі насіння вітчизняного виробництва, а також вітчизняної техніки, та підтримку тваринництва, садівництва й кооперативів.
Усього на фінансування АПК в держбюджеті передбачили більше ніж 12 мільярдів гривень, з яких 6,3 мільярда спрямували на програми підтримки. За інформацією Міністерства агрополітики та продовольства України, станом на початок листопада з держбюджету на фінансування агросфери було спрямовано 7,2 мільярда гривень, з яких за основними програмами підтримки розвитку АПК – 2,1 мільярда гривень.
Так, 29,4 мільйона гривень регіони вже використали на здешевлення кредитів для аграріїв. Усього на цей напрям було відведено 29,6 мільйона гривень. Ще 22,1 мільйона гривень було закладено на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств. На початок місяця, за даними міністерства, українські сільгоспвиробники з цього напряму використали 10,8 мільйона гривень з можливих 19,6 мільйона гривень на часткову компенсацію вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.
Ще 466 тисяч гривень склала часткова компенсація відсоткової ставки за залученими в національній валюті кредитами, наданими державними банками. Загалом на цей напрям програмою було передбачено 1,2 мільйона гривень. Також сільгоспвиробники повністю використали фінансову підтримку, передбачену для сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, а це 446,7 тисячі гривень.
Підтримка для тваринництва
Окрім фермерських господарств, цьогорічну держпідтримку агросектора було спрямовано на розвиток тваринництва. Частина коштів, а саме 1,6 мільярда гривень, було закладено в напрям «Державна підтримка галузі тваринництва».
Із них 1,7 мільйона гривень пішло на часткову компенсацію відсоткової ставки забанківськими кредитами, залученими для покриття витрат на вівчарство, козівництво, бджільництво, кролівництво, шовківництво та аквакультуру. 13,5 мільйона гривень передбачили на часткову компенсацію вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції в частині витрат, профінансованих за рахунок банківських кредитів.
На такі ж цілі було спрямовано 958,6 мільйона гривень, 738,5 мільйона з яких на початок листопада сільгоспвиробники так і не використали. Ще 500 мільйонів гривень передбачили на спеціальну бюджетну дотацію за утримання корів молочного, молочном’ясного та м’ясного напряму продуктивності суб’єктам господарювання, які є юридичними особами (за кожну наявну на 1 січня поточного року корову). Щодо цієї дотації, то тваринники використали тільки половину коштів. Повністю вичерпали гроші, які були спрямовані на часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, – 55,4 мільйона гривень.
Ще 144,3 мільйона гривень міністерство спрямувало в регіони на утримання молодняка великої рогатої худоби. За інформацією Департаменту агропромислового комплексу ХОДА, за цим напрямом одноосібники області отримали 6,8 мільйона гривень. Також регіон міг би отримати кошти на підтримку розвитку садівництва та виноградарства, а також розвитку кооперативів. Але «за даними напрямами документи до відповідних регіональних комісій, районних та обласних комісій не надходили», – повідомили в департаменті.
Не викликав довіру
Цифри, оприлюднені міністерством, говорять про те, що деякі напрями держпідтримки, як-от здешевлення кредитів, компенсація частки придбання вітчизняної техніки або ж дотацію на молодняк, аграрії вичерпали більш активно. Проте можна порахувати, що за десять місяців 2018 року сільгоспвиробники використали лише 33 % від загальної суми державної підтримки.
Але до кінця року освоєння цих коштів відбудеться більш активно, каже голова Асоціації фермерських господарств та землевласників Харківської області Іван Биков і пов’язує непопулярність деяких напрямів держпідтримки новизною.
– Тут ситуація, як з «теплими кредитами». У перший рік їх майже ніхто не брав, на другий – їх почали брати, а на третій – їх не вистачає – порівнює очільник профільної Асоціації. – Люди не відразу сприймають щось нове і не відразу довіряють, у тому числі банкам, через які було налагоджено схему фінансування за програмою підтримки фермерства.
Нагадаємо, аби отримати фінансування за більшістю напрямів держпідтримки, фермер мав звернутися до профільного міністерства, подати відповідні документи, а вже потім через банк отримати кошти. Цей механізм, на думку Івана Бикова, є менш корупційним та більш досконалим, але поки що довіри в людей він не викликав.
Тож, аби стимулювати фермерів все ж таки вичерпати грошові ресурси, передбачені державою, минулого тижня на засіданні Уряду було схвалено проект постанови № 911 «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств». У Міністерстві вирішили спрямувати гроші через державний фонд підтримки фермерських господарств.
– Це той механізм, про який господарства знають та з яким уже співпрацювали, – додає Іван Биков.
Підтримка на гектар
Тож відтепер, звернувшись до свого регіонального відділення Укрдержфонду, фермер зможе отримати пряму безповоротну фінансову підтримку, а також взяти участь у програмах на спрощених умовах, зазначив під час прес-конференції заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета. Також, за його словами, фермери отримали два нові види прямих дотацій і спрощені умови участі в існуючих програмах держпідтримки. Йдеться про бюджетну субсидію для новостворених фермерських господарств у розмірі 3 тисячі гривень на 1 гектар. Максимальний розмір цієї субсидії складає 60 тисяч гривень на одне фермерське господарство.
Крім того, бюджетна субсидія надаватиметься на кожного члена ФГ у розмірі 5,5 прожиткового мінімуму (до 30 000 гривень на одне фермерське господарство). Зміни у програмах підтримки стосуються, передусім, розміру компенсацій. Приміром, компенсацію вартості закупленого українського насіння збільшено вдвічі – до 60 тисяч гривень, також зняли обмеження щодо розміру земельної ділянки фермерського господарства та збільшили рівень доходу до 20 мільйонів гривень для участі у програмах.
«Відтепер фермери мають можливість отримувати компенсацію вартості за закуплене насіння та за українську техніку кілька разів на рік, а також закуповувати насіння як безпосередньо в суб’єктів насінництва, так і в їх офіційних представників», – кажуть у міністерстві.
Окрім цього, у новому Порядку розширено перелік банків, через які здійснюється підтримка, а також види напрямів для сільгоспобслуговуючих кооперативів (молочарський, м’ясний, овочевий, із заготівлі та переробки дикорослих ягід, грибів і рослин).
Хто отримає допомогу
А поки міністерство готується оголосити про початок нової хвилі держпідтримки за новими положеннями, на Харківщині вже підрахували, що допомогу на гектар та на члена господарства можуть отримати приблизно 250 сільгоспвиробників, каже директор Харківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Максим Святченко.
– Саме таку кількість ми подали до міністерства. Це підприємства, які спрацюють три роки, створені не раніше 1 січня 2016 року. Після запуску процесу в міністерстві будемо інформувати фермерів про таку можливість, – додає він.
Також Максим Святченко повідомив, що цього року Держфондом було видано безвідсоткову фінансову допомогу на поворотній основі, на яку 2018-го з держбюджету передбачено 43 мільйони 100 тисяч гривень.
Так, на Харківщині, за його інформацією, безвідсоткову фінансову допомогу на поворотній основі отримали десятеро фермерів.
–Харківські фермери отримали різні суми. Фінансова підтримка на конкурсних засадах надається в розмірі, що не перевищує 500 тисяч гривень. Загалом цього року по цій програмі видали 2 мільйони 671 тисячу 500 гривень. Розмір поворотної допомоги визначає комісія в Києві, враховуючи кількість землі, напрям діяльності господарств, – пояснює Максим Святченко.
Він нагадує, що безвідсоткову фінансову допомогу на поворотній основі фермери можуть використати для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, у тому числі для придбання маточного поголів’я сільськогосподарських тварин. Також її можна витратити на проведення оцінки відповідності виробництва органічної продукції (сировини), виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, у тому числі для сплати пайових внесків до пайових фондів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.
– Але тут не слід забувати про одну умову: гроші, які отримали сільгоспвиробники за конкурсом, вони мають використати протягом місяця та надати нам документи, які підтверджують, на що саме було використано кошти, – нагадує керівник Харківського відділення.
Застраховані ризики
Попри небачені раніше кошти, передбачені на держпідтримку агросектора, самі аграрії зізнаються, що спецрежим ПДВ, який діяв до 2016 року, ніщо не замінить. Нагадаємо, до 2016 року українські сільгоспвиробники отримували на спеціальні рахунки платника 100 % суми ПДВ, а вже із січня 2016-го для сільгосппідприємств запровадили нові правила.
Для тих підприємств, які займалися тваринництвом та ВРХ, співвідношення між часткою доходів, яка відходила до держбюджету, та часткою, яка залишалася на їх спецрахунку, становило 20 % на 80 % відповідно. Для аграріїв, які вирощували та реалізовували зернові та технічні культури, це співвідношення становило 85 % на 15 %, де менша частина залишалася у власному розпорядженні виробника. При реалізації іншої сільгосппродукції – 50 % на 50 % відповідно.
Олег Супрун, директор СТОВ «АФ ім. Т. Г. Шевченка», Вовчанський район
Фото: knau.kharkov.ua
Аграрій розповідає, що тільки за минулий рік підприємство, яке сьогодні обробляє 2800 гектарів землі, сплатило податків на суму в 10,5 мільйона гривень, тобто майже 4 тисячі гривень за гектар. Щодо держпідтримки, то у 2018 році агрофірма отримала близько 100 тисяч гривень відшкодувань за придбану техніку вітчизняного виробника.
– Ці кошти, звичайно, і приблизно не покривають витрати, – додає аграрій. – Особливо слабким в агросфері все ще залишається тваринництво, що впливає на зменшення поголів’я та невтішну статистику. Приміром, з 60 сільськогосподарських підприємств у нашому районі лише одне спеціалізується на виготовлені молочної продукції, і два – вирощують поголів’я свиней. Непопулярність тваринництва полягає у його невигідності. А завдання держави – створити умови, в яких буде якнайбільше виробників однорідної продукції. Тоді буде і здорова конкуренція, – розмірковує Олег Супрун.
За словами аграрія, окрім ефективних дотацій на тваринницьку галузь, державна підтримка необхідна у витратах, пов’язаних з мінеральними добривами. – Це ненормально, коли сьогодні нітроамофоска коштує близько 13–14 тисяч гривень і 11 тисяч гривень за тонну коштує аміачна селітра, – підсумовує аграрій. – Тому було б непогано, якщо держава підтримає господарства в цьому напрямі.
Анатолій Головко, директор СТОВ «Мрія», Куп’янський район
Фото: businessbookgf.org
Наголошує на необхідності регулювання ціни на мінеральні добрива, а також дизпаливо, які за короткий час можуть зростати в ціні вдвічі. – Ціна на культури в сезон, навпаки, падає, що змушує господарів зберігати свій урожай до кращих часів, цим самим здорожуючи його собівартість.
– Приміром, до жнив ціна соняшнику була вигідною і сягала 11 500 гривень за тонну, сьогодні вона впала до 9700 гривень, – порівнює сільгоспвиробник.
Крім того, на його думку, держава має напрацювати механізм зменшення ризиків у агросфері, приміром, введення відшкодування на врожай, який господарі втрачають через погодні умови.
– Із травня до жовтня на полях мого господарства не було ні краплі дощу. Звичайно, це значно вплинуло на врожайність зернових, кукурудзи. Якби були якість програми, які зменшували б такі ризики та хоча б частково компенсували збитки, було б добре, – зазначає Анатолій Головко.
Іван Биков, голова Асоціації фермерських господарств та землевласників Харківської області, директор СФГ «Іванове», Чугуївський район
Фото: Валківська РДА/ Іван Биков (праворуч)
Ще одним напрямом, на розвиток якого сподівалося Міністерство, були кооперативи. Зокрема, на Харківщині цей напрям залишився поза увагою, вважає фермер.
– Позиція нашої Асоціації в напрацюванні державної програми полягала в підтримці малих і середніх господарств, одноосібників. Ми акцентували увагу на тому, що цей напрям переживає кризу. Колись малий сектор виробляв до 80 % деяких видів сільськогосподарської продукції. На сьогодні, попри те, що агропромисловий сектор в Україні розвивається доволі динамічно, малий сектор випав з економічного процесу. Через неконкурентоздатність цей сектор пішов у тінь. Але й досі до 40 % молока, овочів і м’яса зосереджено тут. Тому його необхідно поставити на промислові рейки. А це можливо тільки через розвиток громад і кооперації, – говорить Іван Биков.
За словами Івана Бикова, у країні є успішні приклади розвитку кооперативного руху, приміром, у Дніпропетровській та Львівській областях.
– На думку Асоціації, проблема того, що кооперація поки що не прогресує в інших областях, зокрема на Харківщині, криється в тому, що в цій зв’язці відсутня одна складова, а саме не гроші, а організація процесу. Особливо це стосується одноосібників. Приміром, у тих областях, які лідирують за розвитком кооперації, обласні державні адміністрації разом з профільними департаментами мали чітке завдання розвивати цей рух, тому людей об’єднали, давши кошти та засоби виробництва, – говорить Іван Биков.
На його думку, аби цей напрям запустити в області, у департаменті має бути людина з громадськості, яка б відповідала окремо за цей напрям і звітувала щодо результатів перед іншою частиною громадськості.
