Підмочена ситуація: як дощі та грози вплинуть на врожай Харківщини

Погодні примхи змушують аграріїв не нудьгувати. Спочатку за сприятливої плюсової температури вже 15 березня (на місяць раніше порівняно з минулим роком) сільгоспвиробники Харківської області розпочали весняно-польові роботи. Рясні дощі та грози (за даними Укргідро­метцентру, з 27 квітня по 6 травня на західній і північній частині України випала місячна або навіть півторамісячна норма опадів), які також гостювали і в нашому краї, кажуть аграрії, сприятимуть покращенню стану сільськогосподарських культур і отриманню дружніх сходів. Заразом дощі трохи затримують висівання пізніх культур на Харківщині.

У низці областей західної, центральної та північної України – Вінницькій, Хмельницькій, Львівській, Житомирській, Чернігівській, Черкаській, Полтавській, Кіровоградській, Чернівецькій – декотрим господарствам опади завадили вчасно посіяти сою, соняшник, кукурудзу, внести добрива на ранні зернові та зерно-бобові культури, які вже зійшли.

Водночас на півдні та сході України – у Донецькій, Луганській, Миколаївській, Херсонській, Одеській областях – опади пройшли помірні. А в деяких районах Запорізької області впродовж місяця була посуха.

Тим часом у профільних спілках агропромислового комплексу країни аналізують ситуацію і намагаються зрозуміти, які разом з дощами і градом випали на них ще й наслідки.

Буряк поплив

Так, у Національній асоціа­ції цукровиробників України (НАЦУ) «Укрцукор» цього тижня заявили, що перші посіви цукрового буряку цьогоріч постраждали від перезволоження верхніх шарів ґрунту та високої відносної вологості повітря. Це своєю чергою зумовило часткове вимивання посівів цук­рових буряків.

«Унаслідок великої кількості опадів рослини уражуються хворобами, які впливають на ріст, розвиток і цукристість цукрових буряків. Під  час підвищеної зволоженості неможливо проводити жодні агро-хімічні роботи, оскільки засоби захисту не встигатимуть проявити свою дію на кідниках чи забур’яненості», –  пояснили в аналітичній службі НАЦУ «Укрцукор».

В Асоціації прогнозують, що цукристість і врожайність будуть нижчими за очікуваний рівень, що своєю чергою вплине на виробництво цукру. Там очі­кують отримати цьогоріч у межах 1,1–1,2 мільйона тонн цукру. Така кількість може призвести до певного дефіциту на ринку.

За даними Мінагрополітики, станом на 13 травня в Україні буряки посіяно на площі 218 тисяч га, що становить 89 % до прогнозу. У нашому регіоні, як розповіли в Департаменті агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації, цьогоріч аграрії вполовину зменшили площі під буряком. Станом на 14 травня його посіяли на площі у 5000 га.

Крім буряків, на заході Украї­ни фермери побоюються, що втратять до 30 % полуниці. Пасічники у свою чергу заявляють, що через рясні весняні дощі не доберуть третину із запланованого весняного меду.

Читайте також: НапереКІР інфекції: в Україні змінюють правила вакцинації

Що посіяли в області

На Харківщині майже завершилась посівна ярих зернових та зернобобових культур – площі складають 418 000 га (91 % до прогнозу).

– Наші аграрії встигли вчасно посіяти ранні зернові. Площі під цими культурами трохи більші, ніж торік, – 188 000 га. Сходи отримані на всій площі, – розповіла начальник відділу землеробства, насінництва, інженерно-технічної роботи та охорони праці Департаменту агропромислового розвитку ХОДА Оксана Федишина.

Озимі культури під урожай 2019 року, нагадаємо, посіяли на площі 547 900 га (на 3 % більше, ніж торік), у тому числі озимої пшениці і тритикале – 534,3 тисячі га, жита – 2,4 тисячі га, ячменю – 11,2 тисячі га, ріпаку – 14,6 тисячі га.

Зараз тривають роботи з посіву пізніх зернових культур: кукурудзи, проса, гречки.

– Найбільш активно сіють кукурудзу. На сьогодні вже засаджено 227 000 га, що складає 86 % до прогнозів. Якби не дощі, уже б завершили посівну, – додала фахівець.

Водночас сіють технічні культури – соняшник і сою. Аграрії за кожної сприятливої нагоди виходять у поле.

Як розповіла Оксана Федишина, нині фахівці Департаменту бачать, що в місцевих аграріїв з’являється зацікавленість новими нішевими культурами, тож цьогоріч на наших теренах ростиме гірчиця, коріандр, нут, льон олійний, сорго тощо.

Аграрії вносять добрива, а також засоби захисту від бур’янів, шкідників і хвороб під рослини, які вже зійшли. До речі, про хвороби. Надмірна вологість провокує появу кореневої гнилі, борошнистої роси та септоріозу на зернових. Як запевнили у профільному департаменті, поки що жодних подібних загроз у нашому регіоні не бачать.

Тепер, кажуть аграрії, голов­не, щоб рясні дощі не почастішали в червні, до формування колосків, бо тоді є ризики переходу пшениці у фураж, а це – пониження у класі.

– На врожайність культур впливає багато чинників. Може зберігатися підвищена вологість, і тоді ми можемо отримати неякісне насіння. Однак ми очікуємо отримати добрий урожай зернових, близько 40 центнерів з гектара, – підсумувала Оксана Федишина.

Щодо фруктів і ягід, то, як розповіли в Департаменті, на сади Харківщини погода не вплинула, бо перепади температур були нетривалими й незначними.

Читайте також: На Харківщині понад двадцять сімей отримають гроші на няню

Прогнози врожаю*

У Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» прогнозують в Україні зменшення на 2,3 % обсягів виробництва зернових і зернобобових культур – до 68,4 мільйона тонн проти минулорічних 70 мільйонів тонн. Заразом очікується збільшення урожайності пшениці – до 40,5 центнера з гектара, унаслідок чого прогно­зується зібрати пшениці на 8,7 % більше, ніж торік, – 26,7 мільйона тонн.

Переважно за рахунок збільшення врожайності виробництво озимих зернових зросте на 9,1 % – до 29,8 мільйона тонн, у тому числі пшениці – до 26,2 мільйона тонн (+9,4 %), а ячменю – до 3,2 мільйона тонн (+11,1 %). Виробництво ярих зернових зменшиться до 37,5 мільйона тонн (–9,9 %) переважно внаслідок зниження на 13 % урожайності кукурудзи – її очікується зібрати 31,6 мільйона тонн, тобто на 11,8 % менше, ніж 2018-го.

Унаслідок збільшення посівних площ на 5,1 % та врожайності на 11,5 % прогнозується збільшення виробництва проса – до 94,2 тисячі тонн (+17,1 %).

За рахунок значного підвищення урожайності – з 18,2 до 26 центнерів з гектара – очікується зростання виробництва гороху – до 878,9 тисячі тонн (+13,3 %).

Майже на рівні минулорічних показників залишиться виробництво вівса – 424,9 тисячі тонн (+1,5 %).

Виробництво гречки зменшиться проти торішніх показників на 10,6 % і становитиме 122,4 тисячі тонн.

Також очікується зменшення виробництва рису – до 65,3 тисячі тонн (–5,6 %).

Серед олійних культур прогнозується збільшення обсягів виробництва ріпаку – за рахунок збільшення посівних площ більш ніж на чверть (+25,6 %). 2019 року врожай ріпаку очі­кується на рівні 3,3 мільйона тонн, що на 20,4 % перевищить торішні показники.

Валовий збір сої через зниження врожайності на 16,2 % зменшиться порівняно з результатами 2018 року на 12,2 % і становитиме 3,9 мільйона тонн.

Унаслідок зменшення площ посіву на 7,1 % виробництво соняшнику у 2019 році прогнозується на рівні 12,7 мільйона тонн, що на 10,3 % менше, ніж торік.

Виробництво цукрових буряків унаслідок скорочення посівних площ (–11 %) знизиться на 7,9 % – до 12,9 мільйона тонн.

Картоплі прогнозується отримати на 8,6 % менше, ніж торік, – 20,6 мільйона тонн.

Щодо інших овочів, то їх валовий збір зменшиться на 5,8 % і становитиме 8,9 мільйона тонн.

Плодів і ягід буде зібрано 2,2 мільйона тонн, що на 12,7 % менше показників минулого року.

– З урахуванням досвіду останніх років по більшості продукції  рослинництва у 2019 році слід очікувати збереження досягнутого в попередньому році рівня виробництва, а за більш сприятливих погодних умов можливо перевищення очікуваних показників, як це було торік з кукурудзою, – підсумував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

*Прогноз виробництва продукції рослинництва здійснено на основі визначених площ посіву і збирання сільськогосподарських культур та врожайності, розрахованої відповідно до розробленої науковцями Інституту аграрної економіки методики, за оптимістичним, середнім і песимістичним сценаріями з подальшим визначенням можливого варіанта.