Рецепт спасіння від бур’яну. «Ковдра» для городу
З точки зору агробіології, город – це, як кажуть фахівці, штучний біоценоз (сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, що населяють певну ділянку). І в нашому маленькому біоценозі є вільне й тепленьке (зазвичай для бур’яну) містечко – міжряддя. Тож нам, городникам, залишаються два варіанти: або ми заповнюємо простір корисними рослинами, або некорисні захоплюють вільну територію самостійно. Загущувати окультурені рослини неможливо, стримати ріст бур’янів за один раз – теж. Виходить халепа.
– Матінка природа дуже розумна, – розповідає агроном-насінник Ольга Михальска. – Більшість насіння дикорослих «запрограмовано» на, скажімо так, «сплячий режим». Вони не проростають усі відразу, а йдуть у ріст по черзі: у перший рік одна частина, у другий рік – інша, і так далі. А запаси бур’янистого насіння в кожному кубічному сантиметрі будь-якої ділянки величезні. Навіть якщо сапати город кожні кілька днів, насіння для нових рослин-шкідників вистачить років так на десять. Після знищення першої партії бур’янів відразу ж починає працювати механізм «пробудження» нової порції насіння. Город знову колоситься рослинним «сором».
Відбувається це тому, що сонячне світло – один з могутніх каталізаторів «пробудження» насіння до розвитку. Тому головна задача – не лише механічно знищити те, що вже несанкційовано росте в городі, а й не дати можливості «прокинутись» сплячим загарбникам. Виходячи з цього, стає зрозуміло, як можна призупинити небажаний процес – затінити міжряддя. Наприклад, мульчею.
Мульча – це захисний шар, яким вкривають поверхні поля, городу, саду. Різновидів мульчі та технологій її використання досить багато. Як мульчу використовують: торфокрихту, солому, тирсу, гній, гнойові компости, перегній, рослинні залишки, хвою, очерет, опале листя. Іноді роль мульчі відіграє скошена трава. Ніхто не забороняє також і комбінувати мульчу з двох-трьох матеріалів. Головне – усе це добре подрібнити.
Зазвичай мульчують досить рано – на початку літа, але тільки після прогрівання ґрунту (виняток становить мульчування чорною плівкою), при цьому ґрунт має бути обов’язково пухким. Якщо на вподобаних для мульчування площах бур’яни вже встигли вирости, то їх доведеться заздалегідь видалити. Потім по підготовленому ґрунту навколо культурних рослин розподіляють мульчу шаром 3–5–8 см (у багатьох випадках чим товщий шар, тим краще). Однак слід пам’ятати, що шар мульчі має трохи не доходити до стовбурів або стебел вирощуваних рослин.
Прихильники органічного землеробства взагалі намагаються ніколи не залишати ґрунт голим. Він має бути завжди покритим. Або рослинами, або мульчею. Адже відкритий верхній шар ґрунту постійно піддається впливу дощів, вітру і перепадів температури, призводить до несприятливих наслідків.
Альтернативою мульчі (особливо для тих городників, які ще не мають достатнього досвіду) може стати спеціальна плівка, яка коштує приблизно 20–25 грн за 10 м2. Для антибур’янової мульчі – чорного кольору, адже прозорою вони все одно проростатимуть. Особливо корисно застосовувати таку плівку під садові полуниці, адже така мульча не тільки захищає від небажаної рослинності і зберігає та вирівнює відсоток вологості ґрунту, а й запобігає підгниванню ягід – великій проблемі для всіх любителів полуниць. Також мульчують чорною плівкою овочі, особливо кабачки, перець, кукурудзу, баклажани.
Артем Богдан, матеріал з газети "Слобідський край" №74 від 21.06.2014
