Як позначиться рекордна посуха на врожаї

Поливні площі зменшилися

Цей серпень у Харківській області видався рекордно засушливим. Як повідомили минулого тижня синоптики Харківського регіонального центру з гідрометеорології, востаннє подібну посуху спостерігали в 1849 році. Минулого місяця середня кількість опадів в області склала 0,08 мм. Найбільше дощило у Великобурлуцькому та Коломацькому районах, там випало 0,8 мм опадів.

Цьогорічна посуха вдарила по слобожанських сільгоспниках. Фермер із села Бурбулатове Близнюківського району Сергій Литвиненко, господарство якого розташовано в зоні з недостатнім зволоженням, каже, що посуха, звичайно, приносить неприємність. Та він знає, як не бути у збитку від цього – головне, щоб вологи вистачало на вегетаційний період рослин.

– А ще треба тримати пар. Без цього невдовзі не отримуватимемо пшениці взагалі, – радить аграрій.

Цього року пшениця в Сергія Литвиненка уродила на 44 ц/га. Непогано показав себе й соняшник – приблизно 24 ц/га.

Як варіант боротьби проти посухи може бути іригація. Та для багатьох сільгосппідприємців це неприпустима розкіш.

– Фінансово цього я не потягну, – каже Сергій Литвиненко. – Раніше полив здійснювався за рахунок держбюджету. Пам’ятаю, у нашому колгоспі зрошувалося 150 га. Уявіть, державі це обходилося в мільйон ще тоді радянських карбованців! Тому щодо поливу сьогодні й мови не ведемо.

А от його колега із села Новонадеждине Близнюківського району Володимир Івахненко поділився із «СК», що розглядає для себе варіант відновлення зрошувальної системи. У планах – узяти в оренду довколишні ставки, привести їх до ладу й на певних площах застосовувати полив.

– Коли потрібно було збирати пшеницю, пішли дощі. Це призвело до того, що з 3000 тонн зерна третина проросла. І першокласна пшениця перетворилася на фуражну. Потім прийшла посуха. Ріпак зійшов і почав засихати. Гроші витратили великі, але бачу, що, мабуть, він пропаде, – говорить аграрій з Близнюківщини й додає, що червневий дощ був на користь хіба що соняшнику й кукурудзі.

Урожайність пшениці в його господарстві була 35 ц/га, ячменя – 43 ц/га.

Причини того, чому аграрії переважно не поспішають вкладатися в розвиток іригації, у Департаменті агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації вбачають і в тому, що це потребує великих фінансових витрат.

Директор Департаменту Олександр Нездюр розповідає, що Харківщина має інвесторів, які готові вкладатися в розвиток сільського господарства по частині іригації. Вони можуть постачати відповідну техніку, брати участь у процесі вирощування культур.

– Але є питання: чи мають бажання товаровиробники займатися такою співпрацею? Для них ціна одного куба води зависока. Тому полив підвищує собівартість виробництва, затрати збільшуються, – коментує Олександр Нездюр.

Він додав, що використання зрошувальних систем на Харківщині сьогодні, за попередньою інформацією, охоплює до 15 000 га, а на практиці використовується на 10 000 га (два роки тому в Департаменті озвучували цифру у 25 000 га).

– За необхідності можна відновити системи для поливу до 25 000 га, – додає директор Департаменту. – Дійсно, посуха, яка відвідує нашу область дедалі частіше, просто підштовхує до переходу на полив. Ми бачимо, що за результатами використання поливних систем на 30–40 % відразу додається врожаю. Сьогодні зрошуванням у нас займаються в основному підприємства, які вирощують насіння.

Фермери ж кажуть, що за нинішніх орендних земельних відносин ніхто не вкладатиме гроші у зрошування.

– Мабуть, це правильно. Поки не пройде земельна реформа, керівники підприємств не будуть замислюватися над цим. З іншого боку, сьогодні є нестаціонарні системи для поливу, і їх можна використовувати, – каже фахівець і як приклад наводить агрофірму «Сади України», яка використовує такі поливні системи вже дуже давно.

– Більше того, сьогодні вони зробили кілька кроків уперед – очищують водойми, що підсохли й у яких забилися джерела, наповнюють їх. Усі знають, що є різниця між поливом «з-під колонки» і з водойми. Вода, якою поливають рослини, має бути біологічно насиченою, – розповідає Олександр Нездюр.

А загалом, заспокоює він, наші аграрії вже пристосувалися до таких погодних негараздів.

– Якщо ще три роки тому ми думали, що нам робити з подібною посухою, коли в метровому шарі ґрунту не було і граму вологи, тоді говорили про зміщення посівних строків. То зараз ми сміливо сіємо за таких погодних умов, – заявляє Олександр Нездюр.

– Пристосовуємося, звичайно, – погоджується Володимир Івахненко. – Колись у нашій зоні озимі сіяли, починаючи з 25 серпня. Згодом змістилися у строках, аж на місяць. Сіяли ми і 25 вересня, але тоді пшениця не встигає розпуститися, і як результат – поганий урожай. Та, на мою думку, треба сіяти раніше.

 Закладається врожай – 2019

Для аграріїв нашого краю прийшла пора братися до осінньо-польових робіт. Як завше, для Харківщини науково обґрунтована площа посіву для озимих культур складає близько 500 000 га. І цього року вона залишається незмінною, запевнили у профільному департаменті. Господарства здебільшого розпочали роботи. На 6 вересня вже було висіяно 74 % озимого рапсу. Також сіють озиму пшеницю.

Володимир Івахненко з Близнюківщини розповідає, що в його господарстві озиму пшеницю на 900 га посіяли ще 1 вересня, зробили це після збирання ріпаку й гороху.

– Де-не-де в сирій землі вже й сходити почало, решта – у сухій землі. Сподіваємося, що піде дощ, – каже Володимир Івахненко.

Господарство Сергія Литвиненка з Близнюківщини сіяти озиму планувало розпочати 11 вересня.

Чи подорожчають хліб і овочі

З огляду на посуху актуальним стало питання можливого подорожчання овочів та, головне, хліба. У Харкові, до слова, минулого тижня вже фіксувалося зростання цін на хліб окремих виробників.

Олександр Нездюр запевнив, що керівництво ХОДА має домовленість із хлібзаводами Харківської області стосовно того, щоб хліб простої рецептури – так званих соціальних сортів – не дорожчав. Це:

• хліб «Пшеничний» подовий, з борошна пшеничного першого ґатунку
• хліб «Український новий» подовий, з борошна житнього та пшеничного другого ґатунку (ТОВ «Українсько-словенське підприємство «Хлібопекарський комплекс «Кулиничівський»)
• хліб «Орільський пшеничний» формовий, з борошна пшеничного першого ґатунку
• хліб «Дарницький» формовий, з борошна житнього та пшеничного першого ґатунку (ТДВ «Салтівський хлібзавод»)
• хліб «Сергіївський» подовий, з борошна житнього та пшеничного вищого ґатунку (ТОВ Хлібозавод «Ново-Баварський»).

– Те, що подорожчало, – це не соціальні сорти, – додає Олександр Нездюр. – Хлібопекарні теж заробляють свою копійку, і ціна на борошно змінюється так само. І якщо соціальні сорти тримають в одному ціновому діапазоні, то треба їм давати заробляти на іншому. Тому, звичайно, якісь тістечка, батони можуть дорожчати. Однак ми слідкуємо за ціновими змінами, щоб вони були помірними. І навіть більше – з нами їх погоджують.

Розмови ходять про здорожчання й овочів, зокрема моркви. Як пояснив Олександр Нездюр, ціни зросли на ту моркву, яку було завезено з Туреччини.

– Наші виробники моркву тільки-тільки починають прибирати. Результатів поки що нема. У цілому, на 6 вересня в нас немає сигналів, що є проблеми з овочами, – запевняє директор Департаменту.

Відповідно до моніторингу фахівців Департаменту, станом на 1 серпня за кількістю прибраних овочів на область очікує врожайність на рівні минулого року. Це цілком має задовольнити потреби населення.

Урожайні показники

Нагадаємо, на Харківщині завершено збирання ранніх зернових та зернобобових культур. Із 736,1 тисячі гектарів зібрано 2,3 мільйона тонн зерна. Найбільший внесок у загальнообласний показник зробили хлібороби Вовчанського району, сільськогосподарські підприємства якого зібрали 147,4 тисячі тонн зерна. Також перевищили 100-тисячний рубіж господарства Балаклійського (121,6 тис. тонн), Барвінківського (100,2 тис. тонн), Великобурлуцького (100 тис. тонн) районів.

Середня врожайність цьогоріч склала 31,3 ц/га. Високого рівня врожайності ранніх зернових і зернобобових культур досягнуто й у Золочівському районі – 42,7 ц/га, Коломацькому – 39,0 ц/га, Великобурлуцькому – 36,5 ц/га, Дергачівському – 36,4 ц/га, та Нововодолазькому, Вовчанському, Харківському – 36,3 ц/га. Є окремі господарства, які показали результат і за 50 ц/га.

Озимої пшениці зібрали понад 1,7 мільйона тонн. Це, як запевнили у профільному департаменті, не минулорічний рекорд, однак цього цілком достатньо. За попередніми прогнозами, область матиме 1 мільйон тонн продовольчого зерна.

Усього зернових та зернобобових культур обмолочено на площі 758 тисяч га, або 75 % до прогнозу, намолочено майже 2,4 мільйона тонн при середній урожайності 31,4 ц/га.

Обмолочено 5,5 тисячі га посівних площ гречки (67 % від плану), намолочено 6,6 тисячі тонн при середній урожайності 11,9 ц/га. Проса намолочено 12,5 тисячі тонн при середній урожайності 22,1 ц/га (обмолочено 5,6 тисячі га, або 90 % від плану), кукурудзи на зерно намолочено 57,7 тисячі тонн (обмолочено 5,6 тисячі га, або 90 % до плану) при середній урожайності 53,6 ц/га (обмолочено 10,8 тисячі га посівних площ, або 4 % до плану).

Тим часом у Харківській області було розпочато збирання пізніх зернових і технічних культур. За даними Департаменту АПР, станом на 6 вересня соняшник обмолочено на площі 103 тисячі га, або 20 %, намолочено 249,2 тисячі тонн, середня врожайність склала 24,2 ц/га. Обмолочено 4,7 тисячі га сої, або 12 %, намолочено 9 тисяч тонн, урожайність – 19,0 ц/га.

– Почали прибирати й кукурудзу. Однозначно хочу сказати, що той дощ під час прибирання ранніх зернових відіграв свою позитивну роль для кукурудзи й соняшнику. Вони підтягнулися у вегетації. Незважаючи на те, що посуха, й температури зашкалюють, аграрії збирають урожай, і він обіцяє бути непоганим, – запевнив очільник Департаменту.

Він додав, що південні та північно-східні райони області завжди відрізняються температурними режимами та кількістю опадів. Так, за його словами, цьогоріч кращу врожайність пшениці та зернобобових показують Вовчанський, Богодухівський і Краснокутський райони. Водночас такі райони, як Близнюківський, Кегичівський – постраждали від посухи.

 Доля бурякова

Аграрії Харківщини цьогоріч засіяли цукровим буряком менші площі, аніж торік. Про це розповіли в Департаменті агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації.

– Про урожайність буряку можна буде говорити, коли вже почнемо копати його. Поки зарано, – прокоментував директор Департаменту Олександр Нездюр.

Щодо роботи цукропереробних заводів у нашому регіоні, то він додав, що точно працюватимуть чотири, ймовірно, п’ять. Це залежатиме від обсягів урожаю.

– Область споживає приблизно 100 000 тонн цукру щорічно, у нас буде перевищення з урахуванням минулорічного врожаю, – сказав Олександр Нездюр.