Пандемія і робота: які права є у працівників

– Пане Романе, які права є у працівників на дистанційній роботі?

– Пандемія коронавірусу задала новий тренд – це дистанційна робота. Ті працівники, які виконують свою роботу, не перебуваючи в офісі або на підприємстві, можуть її здійснювати віддалено.

Особливістю дистанційної роботи є те, що працівник сам організовує свій процес роботи. Хоча формально залишається вимога щодо 8-годинного робочого дня і щодо перерви. Якщо ви працюєте на комп’ютері, то, згідно із санітарним законодавством, маєте робити перерву щогодини. Але контроль залишається за вами особисто.

Читайте також: Новий розподіл на карантинні зони: Харківщина залишилася у «жовтій»

Роботодавець має забезпечити працівника всім необхідним для роботи: канцелярія, техніка, мобільний зв’язок тощо. Навіть комунальні послуги теоретично мають бути відшкодовані роботодавцем.

Режим віддаленої роботи такий самий, як і в офісі, так само зберігаються відпустки й лікарняні. Якщо ви захворіли, маєте законне право оформити лікарняний. Процедура оформлення лікарняного нічим не відрізняється. Ви маєте попередити роботодавця, що захворіли, щоб був відкритий лікарняний лист.

Якщо ви збираєтесь у відпустку – та сама процедура. Ви пишете заяву. Якщо на підприємстві є графік відпусток, то потрібно відповідно до графіка обирати собі відпочинок.

– На який термін та скільки разів на рік можна брати так звану «карантинну відпустку»?

– Трудове законодавство в нас застаріле, дає право отримати відпустку без збереження заробітної плати до двох тижнів на рік і тарифну відпустку – зі збереженням заробітної плати. Якщо працівник має дитину, то до п’яти днів може бути надана додаткова відпустка за необхідності.

На сьогодні законодавчо не врегульоване питання щодо того, як надати відпустку працівнику, який має дитину, що не може ходити до школи або садка. Кожен це вирішує персонально. Або за умови надання роботи в неповний робочий день, або виконання надомної роботи, якщо це можливо технічно.

– Якщо працівник захворів на коронавірус і пов’язує це зі своєю професійною діяльністю, як довести, що інфікувався саме на робочому місці або через роботу?

– Дійсно, дуже важко довести, що ти захворів, перебуваючи на робочому місці. Це пов’язано із специфікою самого захворювання Covid-19. Його важко виявити та з’ясувати точний час інфікування. Якщо це випадок захворювання у лікарні, то керівники як правило доводять тим, що лікарі знаходяться там у захисних масках, і все законодавство щодо протидії коронавірусній хворобі дотримується.

Нагадаю, що обласна та міська ради пропонували страхувати лікарів на випадок інфікування ковідом, але станом на сьогодні такі страховки не укладаються. Життя та здоров’я медичних працівників не застраховане, і вони не можуть отримати додаткові компенсації. Але важливо з’ясувати, яким чином людина захворіла, і провести службове розслідування.

Порядок простий. Коли ви відчуваєте перші симптоми, треба констатувати, що ви захворіли, здати тест. Потім треба звернутися до роботодавця із заявою про проведення службового розслідування. Роботодавець має провести таке службове розслідування та надати обґрунтовану відповідь щодо того, чи дійсно ви інфікувалися на робочому місці, чи це відбулося поза його межами.

Якщо ви інфікувалися саме на роботі, тоді маєте право на додаткові гарантії, визначені законодавством.

Читайте також: На Харківщині посилюють карантин

– На які компенсації можна розраховувати у такому випадку?

– Має бути відшкодована вартість лікування. Хоча ми знаємо, що станом на сьогодні лікування здійснюється за кошти державного бюджету, тобто для пацієнта безкоштовно. Але часто лікарням не вистачає коштів або медикаментів, тому пацієнти вимушені купувати ліки за власні кошти.

Також працівник має право на отримання заробітку в повному обсязі за час лікування і можна вимагати відшкодування моральної та матеріальної шкоди залежно від того, чи буде в цьому вина працівника або роботодавця. Приміром, якщо роботодавець свідомо не повідомив працівникам, що в колективі мало місце захворювання або приховує факт коронавірусу у когось із працівників, за це передбачена кримінальна відповідальність. Звичайно, реального покарання немає, до в’язниці його не відправлять, але буде відкрито кримінальне провадження і накладено штраф за свідоме приховування факту захворювання на відповідному підприємстві.

– Якщо після тривалого лікарняного роботодавець наполягає на звільненні за власним бажанням, а людина передпенсійного віку. Що робити?

– Безумовно, не погоджуватися з формулюванням звільнення. Якщо ви пишете заяву за власним бажанням, то ви самі стаєте ініціатором розірвання трудового договору. Якщо роботодавець не зацікавлений у якості роботи працівника, є процедура скорочення. Він має попередити вас про це за два місяці і направити дані в Центр зайнятості. Тоді ви отримаєте право на отримання допомоги або на достроковий вихід на пенсію у зв’язку з такими обставинами. Якщо ви написали заяву на звільнення за власним бажанням, то потім довести, що роботодавець вас звільнив, майже неможливо.

На мій погляд, така ситуація несправедлива. Роботодавець має чесно сказати: якщо він не зацікавлений у працівнику, є законні механізми звільнення через скорочення посади. Або він має запропонувати працівнику відшкодування, щоб людина мала якісь кошти на той час, поки знайде іншу роботу.