У рукавичках, масках і без гостей: історія карантинного весілля з Богодухівщини

Ганна і Артем Сириці познайомилися в 2014 році під час навчання в Богодухівському медичному коледжі, де були одногрупниками. Через рік вони почали зустрічатися, а 8 березня 2019-го Артем зробив пропозицію вийти за нього заміж, на що дівчина відповіла згодою. Молоді люди не поспішали відіграти весілля, оскільки хотіли всі витрати взяти лише на себе.

– У нас тоді було не дуже багато грошей, а за рахунок батьків весілля гуляти категорично не хотіли. Ми хотіли зіграти гарне весілля з великою кількістю гостей, але своїм коштом. Тому двічі їздили на заробітки в Чехію, де працювали у пекарні, – розповідає Ганна.

Через майже півроку після пропозиції в житті закоханих сталася ще одна важлива подія – Ганна завагітніла. За словами дівчини, вони хотіли, щоб дитина народилася в законній родині, тому в грудні пішли до Богодухівського ДРАЦСу подавати заяву. Весілля запланували на 28 березня, а до цього вдруге вирушили на заробітки до Чехії.

Повернулися вчасно

Під час їх перебування за кордоном у світі почалася пандемія коронавірусу. Ганна вважала, що інфекція не дійде до України й ніяк не втрутиться в їх весільні плани. А от Артем був не таким спокійним.

– Мій чоловік стежив за пандемією коронавірусу, коли вона ще почалася в Китаї. І тоді він каже: уяви, якщо він пошириться. А я йому відповідала, що нічого страшного, до нас не дійде. У підсумку він був правий, – згадує дівчина.

Майбутнє подружжя повернулося додому вчасно і без пригод. Віза закінчувалася на початку березня, тож на Міжнародний жіночий день вони вже були вдома – в селі Кручик Богодухівського району.

– Коли ми залишали Чехію, там карантину ще не було. Ми їхали з Праги до Львова автобусом, а далі додому потягом. В автобусі прикордонники тільки поміряли температуру і все. Ніяких паперів про самоізоляцію не підписували. Тільки згодом, десь через тиждень після приїзду, нам прийшло повідомлення, що рекомендують самоізолюватися на 14 днів. Утім вже до цього я ходила на обстеження до лікаря в поліклініку, оскільки була на шостому місяці вагітності, – каже Ганна.

Без огляду на те, що вона чекає дитину, особливих переживань через коронавірус у неї не було.

– Так, звісно, були легкі побоювання, але не більше. Я не дуже переймалася, втім елементарні рекомендації виконувала. Практично весь час була вдома, особливо не контактувала з людьми, – зазначає Ганна. – Батьки, які теж проживають у нашому селі, привозили їжу. У місто я вибиралася тільки на прийом до лікаря, і обов’язково в захисній масці, стерильних рукавичках, користувалася антисептиком.

Довелося відмовляти гостям

Карантин в Україні оголосили за кілька днів після приїзду Ганни та Артема з Чехії – 12 березня. Тоді вони серйозно почали перейматися щодо весілля, чи розпишуть їх узагалі. Артему в ДРАЦСі сказали, що заплановані раніше на карантинний період розписи будуть, проте нові заяви не приймаються. Також у ДРАЦСі уточнили, що на весіллі можуть перебувати не більше 10 чоловік, які повинні бути в рукавичках, масках, дотримуватися соціальної дистанції тощо.

Потім Артем почав вирішувати питання з кафе, де планували відіграти весілля. Передоплату вони не вносили, оскільки у майбутнього глави сімейства там працює знайома. Це дозволило зберегти кошти, чого не вдалося у випадку з тамадою, якій віддали передоплату в 10 % від загальної суми. В кафе Артему сказали, що заклад у зв’язку з карантином закривається, і тоді стало зрозуміло – відіграти весілля, як молодята хотіли, вже не вийде.

– Коли ввели карантин, спочатку говорили, що це все закінчиться на початку квітня, але чомусь у мене не було до цього довіри, – зазначає Ганна. – У чоловіка були думки перенести весілля. Він хотів справжнього свята з гостями. Втім я наполягла на своєму і казала, що треба розписуватися зараз, а якщо буде можливість, то відзначимо пізніше. Я була на шостому місяці вагітності і могла народити у будь-який момент, й не хотіла народжувати на весіллі. Плюс не хотіла виходити заміж з величезним животом.

Звісно, Ганна і Артем засмутилися, що не зможуть відіграти весілля в колі бажаних гостей.

– Ми склали список гостей, за місяць до весілля розіслали їм запрошення. В основному запрошували наших родичів, оскільки і у чоловіка, і в мене велика сім’я. Також у мене є подруги з інших областей, саме був чудовий привід побачитися, оскільки після навчання ні з ким і не бачилися, – каже дівчина.

Ганна згадує, що було незручно обдзвонювати і писати гостям, що весілля відміняється.

28 березня, як і було заплановано із самого початку, весілля відбулося. Це, до речі, було перше одруження в Богодухівському ДРАЦСі під час карантину.

Загалом під час суворих обмежень, з 12 березня по 20 травня, за даними Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), у Харківській області було зареєстровано 1080 шлюбів. За цей період було перенесено 663 шлюби. За час усього карантину станом на 14 серпня було укладено 4219 шлюбів.

Пророчі слова батька

На церемонії одруження Ганни і Артема були присутні, як і попереджали, до 10 людей – це тільки родичі молодят. Розписували їх у масках і стерильних рукавичках. Утім це, за словами Ганни, ніяк не завадило їм повною мірою насолодитися цим торжеством.

– Була настільки святкова атмосфера, що ти забуваєш про маски і рукавички. Це видно тільки на фотографіях. Відчуття свята бере гору в таких незвичних умовах, – зазначає Ганна. – Ніякого осаду в душі немає, що весілля пройшло без широких гулянь. Я себе відчуваю добре і щасливо, оскільки справа не в самому заході, а в тому, для чого воно і хто поруч. А поруч були мої найрідніші люди – коханий чоловік, батьки, родичі.

Святкували весілля в колі родичів удома в Кручику. За столом згадували слова тата дівчини Олександра Любчича, які, як виявилося пізніше, були пророчими.

– Коли ми розмовляли про пандемію, коли карантину ще не було, мій тато жартував: «Якщо буде карантин, меблі розсунемо, поставимо стіл і святкуватимемо вдома, всі помістимося». Ми сміялися з цього і серйозно не сприймали. Оскільки важко наготувати, накрити стіл, прийняти гостей. А коли вже на весіллі сіли за стіл, він сказав: «Пам’ятаєте, я ж вам тоді казав, що так вийде». Сміялися з цієї ситуації, – розповідає дівчина.

Ганна і Артем усе-таки сподіваються зустрітися за святковим столом з гостями, з якими не вдалося побачитися на весіллі через карантин. Тільки це вже буде святкування іншої визначної дати – або річниця весілля, або перший день народження дитини. 5 травня цього року у подружжя народився син Тимофій.

Через народження малюка у подружжя медового місяця не було, втім Ганна каже, що наступного року вони обов’язково кудись поїдуть відпочити, тільки вже втрьох.

Дякуємо богодухівській районній газеті «Маяк» за допомогу в підготовці матеріалу.