Харківська компанія випускає продукцію для Henkel, Oriflame, Nivea
Він значно більший за будь-які інші ринки, та й вимогливіший, насамперед – до якості продукції.
Для того щоб українська продукція могла вільно постачатися на ринок ЄС, вона має відповідати тамтешнім вимогам. А для цього треба на законодавчому рівні змінити систему технічного регулювання виробництва. 15 січня Верховна Рада прийняла Закон «Про технічні регламенти та оцінку відповідності». Це – третій і останній закон (після ухвалених влітку законів про стандартизацію і метрологію), необхідний для усунення бар’єрів торгівлі промисловими товарами між Україною та ЄС.
– Такі зміни в законодавстві дуже важливі для гармонізації національних стандартів України і стандартів Європейського Союзу, – вважає перший заступник директора Департаменту з підвищення конкурентоспроможності регіону Харківської облдержадміністрації Денис Ткачов. – Оскільки ми відрізняємося навіть на рівні філософії підходу до стандартів: у нас стандартизується і сертифікується продукція, а у них – процес виробництва.
На думку чиновника, це питання цілком можливо вирішити харківським виробникам. Багато наших підприємств уже переорієнтувалися на європейські та світові ринки. Приміром, за 11 місяців минулого року обсяг торгівлі підприємств області на європейському ринку збільшився більше ніж на 11 %.
Серед експортерів області – ТОВ «Слобожанський миловар». Підприємство виробляє понад 90 найменувань туалетного, косметичного, дитячого і господарського мила, а також крем-мила для України, країн СНД та Східної Європи.
Як розповідає керівник підприємства Олександр Політуха, на заводі з самого початку було встановлено сучасне європейське обладнання, і виробництво сертифікували під Євросоюз. Згодом продукцію помітили світові косметичні компанії, такі як Henkel, Oriflame, Nivea, і харківське підприємство почало випускати для них продукцію.
– От і весь успіх: сучасне обладнання і сучасна сертифікація, що відповідає всім європейським вимогам. Треба вивчати і знати технологію, боротися за те, щоб ваша технологія відповідала європейським нормам і стандартам, – стверджує Олександр Політуха.
Проілюструвати відмінність вітчизняних і європейських стандартів на прикладі мила досить просто. За словами Олександра Політухи, вітчизняний ДСТУ допускає залишкову місткість солі у милі 0,05 %, у той час як європейський стандарт передбачає не більше 0,025 %.
– Залишки солі у милі – це те, що сушить шкіру. Як бачимо, у милі, що продається в Європі, солі вдвічі менше, ніж у тому, що допускається в Україні. А тому ми з упевненістю можемо казати, що наше мило не сушить шкіру, – каже підприємець і додає, що для того, аби прибрати надмірну кількість солі з продукту, треба мати величезний складний комплекс обладнання.
Олександр Томін, матеріал з газети "Слобідський край" № 11 від 27.01.2015
