Не за метри, а за калорії. Як платити за тепло менше

Зараз на Харківщині лічильниками тепла оснащено 66 % житлового фонду. Лічильники ставлять або економні мешканці багатоповерхівок, або місцеві теплокомунерего в рамках своїх інвестиційних програм. Наразі ця справа – скоріше питання громадянської свідомості, а не загальнодержавна політика. Однак ситуація може змінитися, якщо у Верховній Раді буде прийнято Закон «Про комерційний облік комунальних послуг», який наразі проголосований у першому читанні. Проектом закону № 4901 передбачено саме обов’язок підприємств – постачальників тепла до кінця 2017 року оснастити лічильниками всі нежитлові, а до кінця 2018-го – і всі житлові будинки. Якщо теплокомуненерго не впораються із завданням до 31 грудня 2018 року, то їх очікують штрафи. Ціна питання – 3 млрд грн для всієї країни (треба обладнати 43 000 житлових будинків).

Від упровадження закону в дію виграють усі, а у сфері ЖКГ нарешті почнуться реформи, вважає експерт Національного екологічного центру України Андрій Желєзний:

–Усе змінюється, коли споживач платить лише за спожите. Комунальна теплопостачальна компанія (теплокомуненерго) змушена відповідати за втрати теплоенергії на теплотрасах і недбалість, а отже, буде зацікавленою в пошуку інвестицій та покращенні рівня надання послуг. Держава нарешті отримає об’єктивні дані обліку використання енергії.

Попри переваги, є і «вузькі місця» закону. На думку експерта, не всі теплокомуненерго захочуть відходити від звичних корупційних схем. Та й з огляду на проблеми клірингового розрахунку таких компаній з Нафтогазом у них заморожені рахунки, що формально дає змогу оголосити про свою неспроможність, наприклад, купувати лічильники. Крім того, недобросовісні споживачі можуть пошкоджувати лічильники через те, що їхні помешкання зовсім не термомодернізовані й на опалення витрачається багато енергії, тож і платити тепер доведеться більше.
Утім, установлення лічильників є прямою вимогою директив ЄС.

– Нова директива ЄС із енергоефективності (2012/27/ЄС) має також положення, що всіх кінцевих споживачів потрібно буде обладнати індивідуальними лічильниками на всі види комунальних послуг, але там, де це технічно, фінансово та з точки зору вигоди з економії енергії можливо, – каже аналітик Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» Дмитро Науменко.

Страшні квитанції

Уже зовсім скоро, 5 листопада, мешканці багатоквартирних будинків почнуть отримувати від комунальних служб квитанції на опалення. Найбільше лякають показники за централізоване опалення та гарячу воду. І недаремно: порівняно з минулим сезоном «тепла» стаття витрат зросла вдвічі. Мешканці будинків без засобів обліку платитимуть за нормою 32,14 грн за 1 кв. м, а тариф для будинків з лічильниками – 1 256,65 грн/Гкал. Тож якщо у вас нема лічильника, готуйтеся заплатити за тепло в однокімнатній квартирі приблизно 1220 грн, за двокімнатну – 1500 грн, за трикімнатну – близько 1900 грн.

Для харківських багатоповерхівок стандартною є ситуація, коли, приміром, при нижній подачі тепла на нижніх поверхах люди відкривають кватирки, а мешканці верхніх поверхів замерзають. А от у будинку по Московському проспекту, 97 регулюють температуру, принаймні в цілому, по під’їздах. Як розповідає голова правління ОСББ Лариса Проніна, зараз, коли на вулиці не дуже холодно, тепло в будинку дають десь на третину потужності. Коли ж будуть морози, відкрутять вентиль на повну. Рахуватимуть використані будинком гігакалорії нові п’ять лічильників тепла, які установили щойно, на початку сезону.

–Ми вирішили встановлювати лічильники саме через підвищення тарифів. Дорожчає все, тоді як пенсії не підвищуються, а в нас пенсіонерів багато. До того ж, тепломережі іноді дають таке сильне опалення, що, бувало, дивишся на дім – а всюди відкриті кватирки, вікна, балкони, – говорить голова ОСББ «Московський».

Купити обновку будинку вдалося завдяки кредиту, частину якого відшкодувала держава через фонд Держенергоефективності, іншу частину оплатила обласна рада в рамках регіональної програми. Детальніше про фінансовий бік «теплих кредитів» ми розповімо в наступних номерах «СК». Мешканці будинку сподіваються, що теплолічильники дозволять їм платити за тепло на 25 % менше.

Як поділити гроші між сусідами

Однак експерти стверджують, що самі собою лічильники не економлять витрати. Вони лише обліковують використану енергію, а подають її в тому самому обсязі. Зменшувати його або збільшувати залежно від потреби дозволять індивідуальні теплові пункти (ІТП). А якщо при цьому ще утеплити дах, підвали, стіни, поміняти вікна і двері, то економія може сягнути 80 %. Це на своєму прикладі довело інше харківське ОСББ, «Альма-центр». Тепловий лічильник тут стоїть уже майже 20 років, а комплексне утеплення будинку завершили тільки у 2015 році.

Навесні 2016-го поставили ІТП, і він одразу показав результат: коли в середньому в місті за тепло платили 16,42 грн за 1 кв. м, мешканці «Альма-центру» віддавали по 8,88 грн за кв. м. Тепер, із зростанням тарифів, розраховують платити не більше 10 грн за кв. м, а це втричі менше за норматив.

Плату за тепло за наявності будинкового лічильника між квартирами можна розподіляти по-різному: пропорційно до квадратних метрів, за показаннями індивідуальних лічильників чи за даними розподілювачів енергії.

Перший варіант – найменш зручний. Адже ви можете економити, а ваш сусід – ні, при цьому суми все одно буде розподілено відповідно до норм.

Якщо є намір платити менше – потрібні регулятори температури опалення, які дозволяють регулювати температуру батарей безпосередньо у квартирі. І от тоді, коли є регулятори, треба купувати розподілювачі або лічильники.

Індивідуальний лічильник – оптимальне рішення. Коштує 3–4 тис. грн., але дуже швидко окупається. Недолік – установлюється лише в будинках з горизонтальним розведенням труб, а таких будинків у країні небагато.

Розподілювач – рішення для будинків з вертикальним розведенням. Його чіпляють на кожну батарею, коштує він близько 500 гривень і обраховує тепло, що виділяє радіатор. Покази цих приладів використовують замість обліку квадратних метрів, розподіляючи показання будинкового лічильника тепла між квартирами. Але користь є лише тоді, коли такими приладами обладнано не менше 75 % квартир.

Грошей не вистачає

Чи вдасться харківським комунальникам виконати вимоги цього закону, питання риторичне. Наразі, приміром, у КП «Харківські теплові мережі» існує інвестиційна програма, яку закладено в тариф підприємства. Вона передбачає установлення приладів обліку в 5000 багатоповерхових будинків. Вартість такого приладу обліку становить 30–35 тис. грн залежно від поверховості будинку. На сьогодні такі лічильники встановлено у 250 будинках.

– Коли ми тільки планували установлення лічильників, то тарифи були нижчими й рівень розрахунків споживачів перевищував 100 %. Тепер же тарифи підвищилися, а рівень розрахунків знизився. Тому зараз у нас не вистачає ресурсів, щоб виконати інвестпрограму. Але робота ця триватиме, – зазначив директор КП «ХТМ» Сергій Андрєєв.

Зокрема, установлення лічильників у Харкові відбуватиметься за кошти Світового банку. Ця організація виділить 107,5 млн грн кредитних коштів на заміну обладнання на ТЕЦ-3, а також установлення модернізованих лічильників з рамкою управління в 1000 багатоповерхівок. Наразі вже укладено контракт з переможцем тендера – литовською фірмою «Axis». Планується, що роботи з установлювання лічильників триватимуть 28 місяців і почнуться в березні 2017 року.

Довідка СК
За даними Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури ХОДА, протягом 9 місяців 2016 року в Харківській області облаштовано лічильниками теплової енергії 649 будинків. Станом на 1 жовтня 2016 р. житловий фонд області облаштовано приладами обліку: теплової енергії на 66 %, гарячої води на 8 % та холодної води на 37 %.

Тамара Кіч