Як поліпшити погоду в домі

Клаптикова «ковдра»
Найпоширеніший метод енергозбереження – поміняти старі вікна й двері на енергозберігаючі та утеплити фасад. Саме так зробила минулого року родина Овчаренків у Харкові. Як розповідає тато Олексій, квартира знаходиться на другому поверсі старої дев’ятиповерхівки. Опалення у під’їзді подається зверху вниз, а стіни з вікнами продуваються. Узимку температура у квартирі ледь дотягувала до рекомендованих санітарними нормами +18 °С.

– Вирішили спочатку утеплити фасад. Наші 18 кв. м коштували близько 6 000 грн (матеріали з роботою), – розповідає чоловік. – Згодом замінили старі вікна на металопластикові, це ще 4 000 грн.

Уже найближчого опалювального сезону родина відчула різницю: у квартирі стало тепліше на 2–3 °С. Однак суму у квитанції за «комуналку» це не зменшило, адже платити все одно доводиться за встановленим нормативом. До того ж, така «клаптикова модернізація» має технологічні недоліки.

– Якщо ви утеплюєте частину стіни умовно навколо свого вікна, то на межі утепленої і звичайної стіни виникає так звана «точка роси», де буде накопичуватися конденсат, внаслідок сусідства «холодних і теплих зон». Це призведе до появи грибка в інших мешканців цього будинку, і поступового руйнування капітальних стін будинку, – вважає аналітик Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» Ольга Науменко. І додає, що енергомодернізація багатоповерхівки має бути комплексною: встановлення теплопунктів дозволить регулювати температуру в будинку, лічильники тепла покажуть реальні показники використання тепла, і власне утеплення напряму зменшить витрати енергії. За даними експерта, тоді економія може досягти 50 %.

Однак самотужки таку комплексну модернізацію зробити неможливо, з 1 липня мешканцям будинку треба вирішити, хто буде управляти їхнім будинком: управитель (призначений місцевою владою замість ЖЕКу) чи об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). У першому випадку власники квартир не зможуть впливати на вибір підрядника, закупівлю матеріалів і хід виконання робіт. У другому випадку в руках співвласників більше і повноважень, і обов’язків. Адже крім своєї окремої квартири, кожен є співвласником і частини даху, підвалу, під’їзду і т. д.

Тепло у кредит
Енергомодернізація – справа недешева: один лише теплопункт може вартувати (разом з установкою) до 300 тис. грн. Зібрати таку суму з мешканців будинку за раз досить важко, тому треба брати кредит. Але можна скористатися державною допомогою відшкодування частини витрат на утеплення будинків, яку запровадило Держенергоефективності. Банки видають ОСББ кредит на придбання енергоефективних матеріалів, заміни вікон і дверей у під’їздах, встановлення індивідуальних теплових пунктів, приборів обліку тепла тощо. А держава повертає від 30 % до 70 % тіла кредиту. Якщо хочуть утеплитися фізичні особи (власники квартир), їм повертається 30 % суми кредиту (але не більше 14 000 грн).  40 % суми кредиту відшкодовується для ОСББ та ЖБК як юридичних осіб (але не більше 14 000 грн на одну квартиру). Якщо позичальником є фізична особа-отримувач субсидії, йому відшкодовується 70 % суми кредиту. Якщо в складі ОСББ є отримувачі субсидій, воно отримує відшкодування від 40 % до 70 % – залежно від кількості субсидіантів.

У 2015 році в Харківській області було видано 11 «теплих кредитів» для ЖБК та ОСББ на загальну суму близько 1 млн грн. З них 300 000 грн компенсував держбюджет.

– Наразі на розгляді в банках 15 заявок на отримання кредитів на загальну суму 2,4 млн грн. Кількість ОСББ та ЖБК, бажаючих взяти «теплі кредити», може зрости з початком реалізації «Програми стимулювання ОСББ і ЖБК Харківської області до впровадження ефективних технологій на 2016–2020 роки», – зазначила начальник управління реформування інфраструктури та економічного аналізу Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури ХОДА Наталя Горбаненко. Згідно з цією програмою, з обласного бюджету додатково відшкодовуватиметься ще 20 % від суми кредиту, залученого ОСББ/ЖБК. На це планують передбачити додатково 1,1 млн грн.  

Перший будинок у Харківській області, утеплений за рахунок пільгового кредиту –  десятиповерхівка по вул. Дмитрівській, 5 у Харкові, яким розпоряджається ОСББ «Альма-центр».

– Наш будинок розташований у старій частині міста, це висотка, і головна його болячка – недоопалювання. Температура носія на вході в будинок +46 ºС. Для прикладу, при –20 ºС на вулиці температура носія має бути +90 ºС. У нас бувала температура у квартирах +11 ºС, і кожний мешканець намагався зробити так, щоб йому було тепліше, не піклуючись про сусідів, – розповідає голова правління ОСББ Юлія Самойлова.

Першим кроком до енергомодернізації в цьому будинку стала установка лічильника, ще у 1997 році. Так співвласники захистили себе щодо оплати спожитого тепла. Потім поступово поміняли вікна у під’їзді, забрали сміттєпровід, який є джерелом холоду, утеплили підвал. ОСББ допомагало співвласникам у встановленні металопластикових вікон у квартирах, заміні радіаторів. Але деякі квартири все одно промерзали, і керівництво ОСББ почало оббивати пороги владних кабінетів.

– Ми активно працювали з органами місцевого самоврядування та облдержадміністрацією, і нас рекомендували на виробництво тепловізійної зйомки. Її нам зробили безкоштовно, і показали усі наші недоліки, – розповідає Юлія Самойлова.  

У 2012 році співвласники вирішили за власний рахунок утепляти проблемні ділянки стіни від даху до підвалу. За три роки зробили всього половину будинку, а у 2015 році зрозуміли, що з тотальним подорожчанням вони більше не в змозі самі утеплити ще 2 200 кв. м стіни.

– Людей було важко умовити, бо їх відлякувало саме поняття кредитування.  Але оскільки це кредитування спеціальне для ОСББ, то у нас нема застави майна. Нашою заставою є розрахунковий рахунок у банку, а гарантує нам це держава, – розповідає Юлія Самойлова.

Тож, у 2015 році ОСББ взяло кредит у банку на 670 000 грн. Тільки-но зробили утеплення й віддали акт виконаних робіт, на їхній рахунок прийшла компенсація у 168 000 грн. Співвласникам залишилось погасити 500 000 грн тіла кредиту, це по 2 грн за 1 кв. м. За словами голови правління ОСББ, енергомодернізація дозволила суттєво знизити вартість спожитого тепла: коли інші харків’яни платили у середньому по 16,42 грн/кв. м, мешканці «Альма-центру» віддавали по 6,68 грн/кв. м. З кредитом виходить 8,88 грн/кв. м, або близько 355 грн з однокімнатної квартири.

Та на цьому мешканці будинку на Дмитрівській, 5 зупинятися не збираються. Тепер вони планують взяти кредит на індивідуальний теплопункт (ІТП). Це прилад, що автоматично регулює подачу тепла в будинок, залежно від температури повітря на вулиці.

– Ми взяли ІТП у борг, установили, щоб зрозуміти, наскільки він нам потрібен. У комплектації для нашого будинку він коштував 104 000 грн (стандартний – близько 200 000 грн). З 25 березня по 4 квітня з ІТП ми отримали вартість тепла 1,6 грн, тобто на місяць 4,8 грн. Кажуть, що окупиться він за два сезони, – розповідає керівник ОСББ.

Масштабні євроремонти
З кожним роком українці все більше витрачають на тепло. За даними Держстату, ще у 2014 році на оплату ЖК послуг мешканцям українських багатоповерхівок нарахували 47 млрд грн, а в 2015-му ця сума сягла 65 млрд грн. Це пов’язано не лише зі збільшенням ціни на газ і тепло, а й зі зношеністю житлового фонду. В Україні близько 10 млн багатоповерхівок, і на житловий сектор припадає понад 33 % загального обсягу споживання енергії. У середньому в Україні споживають 0,17 Гкал/кв. м, у той час як у ЄС – лише 0,09 Гкал/кв. м, тобто на 47 % менше. Водночас, не лише у нас більшість будинків споруджено у 50–60-ті роки. У ЄС реформували енергетичний сектор завдяки, в тому числі, енергомодернізації житла. Зробити це зобов’язалась і Україна, підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС.

–  Наприклад, Литва проводить досить масштабну програму реновації житлового сектору. Протягом 2013–2015 років було затверджено фінансування 2 069 проектів комплексної реновації. Це становить приблизно 7 % від загальної кількості житлового сектору Литви і до 2020 року планується профінансувати реновацію ще 20 000 багатоповерхівок. Умови кредитування дуже вигідні: грант на 35 % від вартості проекту і низька відсоткова  3 %, – говорить аналітик Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» Ольга Науменко.

Допоможуть країни ЄС Україні й коштами. Так, у квітні було презентовано програму ЄБРР «IQ energy», в рамках якої банк виділить 75 млн євро. Житлові комплекси, які організують ОСББ, матимуть можливість отримати кредитні кошти на масштабну термомодернізацію, приблизно 35 % суми кредиту покривається програмою.

А в Харківській області діє муніципальний компонент проекту ЄС і ПРОООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», направлений на підвищення енергоефективності у житловому комплексі міст із населенням від 10 000 до 150 000 чоловік. До участі у програмі були відібрані Чугуїв і Мерефа, де уже було реалізовано мікропроекти на умовах співфінансування: 50 % – ЄС і ПРОООН, 45 % – місцевий бюджет, і 5 % – ОСББ або інша місцева організація. В результаті у 13 будинках замінили вікна та двері, в шести – провели ремонт крівлі, у трьох – утеплили фасади і ще в двох домах зробили інші ремонтні роботи. У 2016–2017 роках проект триватиме.

Мовою цифр
На сьогодні в Харківській області створено 841 ОСББ, з яких 358 – у Харкові і 483 – в області. Вони об’єднують 1223 багатоквартирні, що складає лише 8 % від всього багатоквартирного житлового фонду регіону.

Тамара Кіч