Знову вгору: українцям прогнозують зростання цін
Харків, ринок у спальному районі. Ціни тут станом на неділю, 18 листопада, були такі:
- морква (кг) – 14 гривень
- буряк (кг) – 10 гривень
- цибуля (кг) – 14 гривень
- картопля (кг) – 8 гривень
- капуста білокачанна – 6,5 гривні
- яблуко (кг) – 8 гривень
- яйця (10 шт.) – 24,5 гривні
- буханець житнього хліба (кг) – 15 гривень
- батон (600 г) – 13 гривень
- молоко (0,9 л) – 20 гривень
- вершкове масло (200 г, 82,5 % жирності) – 41,7 гривні
- сметана (кг, 25 % жирності) – 33 гривні
- свинина (кг) – від 120 гривень
- сало (кг) – від 130 гривень
Листопадові ціни – помітно відрізняються від жовтневих і вересневих і навряд чи залишаться такими й у грудні. Принаймні статистика та аналітики говорять про те, що до кінця 2018 року вартість усього підвищиться ще.
Як свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України, за жовтень ціни зросли на 1,7 %, а з початку року – на 7,4 %. А якщо порівняти з жовтнем 2017-го, то на 9,5 %. За цей місяць споживча інфляція в річному вимірі прискорилась до 9,5 % (8,9 % у вересні). Минулого тижня Національний банк України (НБУ) погіршив прогноз інфляції за підсумками цього року з 8,9 % (закладених у Держбюджеті) до 10,1 %.
«Як і очікувалося, фундаментальний інфляційний тиск залишився значним, що пов’язано зі збільшенням витрат, у тому числі на оплату праці, та стійким внутрішнім попитом. Також очікувано посилився вплив на внутрішні ціни внаслідок підвищення світових цін на енергоресурси та зернові», – йдеться в коментарі НБУ щодо рівня інфляції в жовтні 2018-го.
Фахівці НБУ роз’яснили, що базова інфляція в жовтні прискорилася незначно – до 8,8 % річних. Це відповідало прогнозу Нацбанку. Динаміку цього показника зумовило, насамперед, зростання цін на послуги під впливом подальшого зростання виробничих витрат, зокрема на оплату праці, а також тиску з боку споживчого попиту, вказують у відомстві. Так, прискорилося зростання вартості послуг перукарень, кабельного телебачення, окремих послуг з ремонту та утримання житла, мобільного зв’язку тощо.
«Борщовий набір» подорожчав
Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої на Харківщині за минулий місяць зросли в середньому на 1,6 %. Відповідно до даних Головного управління статистики у Харківській області, у жовтні піднялися на 5,2–2,2 % ціни на сало, живу й охолоджену рибу, яйця, молоко та кисломолочну продукцію, сир і м’який сир, масло, хліб, яловичину. Водночас подешевшали на 3,8–2,6 % гречані крупи, цукор, куряче філе та мед.
Через те, що подорожчало борошно, піднялися ціни й на макаронні, кондитерські та здобні вироби.
У жовтні збільшилися темпи зростання цін на овочі борщового набору, оскільки протягом першої половини місяця все ще спостерігався їх дефіцит на ринку через більш пізнє збирання врожаю. У нашому регіоні найбільше подорожчали овочі – на 7,7 %. Вони, до слова, могли б подорожчати ще суттєвіше, однак ситуацію згладило розширення пропозиції тепличних овочів.
А от фрукти в жовтні знижували свою вартість – завдяки хорошому врожаю, передусім яблук. Наприкінці жовтня яблука на оптовому ринку рекордно впали у вартості – середня ціна на фрукт знизилася більш ніж на 70 % порівняно з таким самим показником минулого року. Кілограм сортів Айред, Чемпіон і Гала ще два тижні тому можна було купити за 3–6 гривень.
Подорожчали одяг і взуття (на 6,4 %). Суттєвіше, власне, останнє – на 8,1 %.
У НБУ інформують, що зросли адміністративно регульовані ціни (до 14,6 % річних). Через підвищення мінімальних цін прискорилося подорожчання алкогольних напоїв і тютюнових виробів (у Харківській області на 2,5 %). Зросла і вартість проїзду в автодорожньому транспорті (на 3,2 % на наших теренах) унаслідок підвищення світових цін на паливо (на 5,8 %) та подальшого тиску з боку витрат на оплату праці. Крім того, з 1 жовтня пішли вгору тарифи на залізничні пасажирські перевезення.
У сфері зв’язку ціни зросли на 3,5 %, що пов’язано з подорожчанням поштових послуг на 9,4 % та мобільного зв’язку – на 6,9 %. Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива зросли на 0,3 % за рахунок підвищення тарифів на водопостачання на 5,7 % та водовідведення – на 2,4 %.
Не зростали минулого місяця хіба що ціни на непродовольчі товари. А от подорожчання окремих товарів тривалого споживання, як-от будівельних матеріалів, побутової хімії, ювелірних виробів тощо, було нівельоване здешевленням інших товарних позицій з цієї ж категорії, зокрема телевізорів та мобільних телефонів.
Під ялинку
Прогнози вітчизняних аналітиків невтішні: українцям слід готуватися до того, що цього місяця й у грудні основні продукти харчування подорожчають ще. Так, зокрема, експерти Інституту аграрної економіки, передає «Сегодня», прогнозують, що вартість овочів підніметься на 12 % до кінця 2018-го. Найбільше подорожчають морква та буряк, ціни на які й так побили десятирічний рекорд. Ціна за 10 яєць до кінця року може зрости й до 27 гривень, а молочна продукція подорожчає на 15 %. М’ясо і хліб теж піднімуться в ціні, підрахували експерти. Подорожчання в цих сегментах становитиме в середньому 5 %.
Крім того, подорожчають розваги. Так, Асоціація правовласників та постачальників контенту вже анонсувала підвищення цін на послуги телебачення. Залежно від регіональних особливостей, набору телеканалів і різних провайдерів, з 1 січня 2019-го на 15–40 % подорожчають послуги платних телевізійних сервісів (кабельне телебачення, IPTV та інші технології).
Такі тарифні зміни аргументуються підвищенням плати на використання прав інтелектуальної власності виробниками українського контенту знову ж таки підвищенням зарплати працівникам сфери і платою за електроенергію.
Залежно від регіону, мінімальна вартість пакетів з українськими телеканалами складатиме 56–70 гривень. Але це не остаточна ціна, після перегляду тарифи можуть бути й вищими.
Підвищення фінансування виробництва українського контенту також аргументується тим, що багато українських телеканалів залишаються безкоштовними для користування в мережі Інтернет для користувачів супутникового та ефірного цифрового телебачення.
Тому на 31 травня 2019 року заплановано припинити безоплатний показ українських телеканалів по супутниковому телебаченню з допомогою блокування сигналів. У цьому разі пакет з усіма каналами коштуватиме 70 гривень.
Що буде з інфляцією
Доктор економічних наук Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, професор Володимир Соболєв у коментарі «СК» зізнався, що подальші економічні прогнози песимістичні – інфляція далі посилюватиметься.
– До яких меж, я не беруся прогнозувати, але загальна картина не дуже сприятлива, – каже експерт. – Економічне підґрунтя інфляції закладено штучно монополізованою структурою економіки. Наша економіка природним чином значно монополізована, оскільки в нас багато природних монополій. До цього ще додається недолуга антимонопольна політика, коли очевидні для всіх зловживання ринковою ситуацією певних осіб (ситуація з цінами на пальне та завищені тарифи) не знаходять адекватної відповіді Антимонопольного комітету.
Щодо зростання цін до кінця року, професор певний, що далекоглядні люди вже почали готуватися до новорічного столу, заклавши в морозильній камері ту ж свинячу ніжку й півня на святковий холодець.
– А так, у людей узагалі немає грошей, щоб святкувати, принаймні в тій кількості, яка була торік. Ціни підскочать уверх, однак дозволити собі такі продукти зможуть одиниці. Високі ціни реально погіршать і без того поганий фінансовий стан більшості людей, – певний економіст.
У тему
Українці споживають менше норми
Державна служба статистики України на початку осені оприлюднила дані щодо споживання продуктів харчування в домогосподарствах. Як прокоментував їх директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, споживання основних продуктів харчування в Україні залишається нижчим за раціональні норми, розраховані Міністерством охорони здоров’я.
За його словами, найбільший розрив спостерігається у споживанні плодів, ягід і винограду – 44,4 кг у розрахунку на особу за 2017-й за раціональної норми 90 кг (49,3 %), а також по овочевій і баштанній продукції – 102 кг проти 161 кг (63,4 %).
Рівень споживання м’яса торік складав 56,4 кг проти 80 кг за раціональною нормою (70,5 %). Тоді як ще у 2007 році споживання м’яса в домогосподарствах складало 61,2 кг на особу і трималося майже постійно на цьому рівні до 2013-го.
Споживання молока минулоріч становило 231,6 кг проти 380 кг (60,9 %), а яєць – 240 шт. проти 290 шт. (82,8 %).
Раціональні норми споживання в домогосподарствах досягнуті лише з олії, а також хліба і хлібопродуктів, зазначив науковець. Споживання олії торік більш ніж на третину (+38,5 %) перевищило нормативні показники у 13 кг і склало 18 кг. Хлібопродуктів середньостатистичний українець торік спожив 100,8 кг при нормі споживання у 101 кг.
Читайте також: Євробляхи виїхали з протестом на харківські дороги. Фото
