Трансплантологія та кріобіологія: що винайшли харківські медики 50 років тому
Газета «Соціалістична Харківщина» № 185 від 19 вересня:
«Трансплантат… у конверті
Хірург-травматолог обласної клінічної лікарні В. М. Гуц задоволено глянув на свою пацієнтку, а потів перевів погляд на гостей, що приїхали з інших міст, з-за кордону. Жінка, яка сім днів тому поламала руку, тепер вільно нею рухає. Це викликало великий подив колег харківського травматолога. Адже відомо, що такі переломи загоюються не менш як за двадцять днів. І тоді ми принесли схеми, діаграми, докладно розповіли, що це результат нового методу збагачення пересаджуваних кісток біологічно активними речовинами, що дозволяє гіпсову пов’язку після кісткової трансплантації знімати значно раніше від відомих усім травматологам строків.
А дорога до цього методу була така. Довгий час ми працювали над проблемою консервування тканин (шкіри). Виявили, що обмінні процеси лише уповільнюються в частково обезводнених ізольованих тканинах, заморожуваних до 25–30 градусів Цельсія. Отже, під час обмінних процесів вони витрачають свої обмежені енергоресурси (глікоген, глюкозу тощо), нагромаджують проміжні й кінцеві продукти обміну. Пізніше виявилось, що вони витрачають і такі активно біологічні речовини, як ферменти, вітаміни. Саме це поширюється і на кісткові гомотрансплантанти, що погано впливає на результати їх пересадок. Спеціальні експерименти підтвердили, що убування біологічно активних речовин знижує строки відновлення цілості кістки. Як підвищити її пластичні активності? Вирішили наситити гомотрансплантат аскорбіновою кислотою, яка відіграє винятково важливу роль у процесі утворення кістки. І знову трудність. Виявилося, що аскорбінова кислота швидко вимивається з пересадженої кістки. Лише при застосуванні методу електрофорезу, завдяки якому кислота краще всмоктувалася в кістку і надовго лишалася в ній, вдалося досягти бажаного результату.
Читайте також: Як у Харкові вперше в країні ЕОМ застосували
Під час клінічного застосування нового методу виявилось, що він надзвичайно ефективний при зрощуванні уламків кісток (остеосинтез), у випадках найбільш важких суставних переломів, при усуненні дефектів кістки, після видалення пухлини, а також при стабілізуючих операціях на хребті. Друга, не менш цінна особливість нової методики, – скорочення кількості нагнивань – частини ускладнень кісткової гомопластинки. Важливо й те, що нові пластичні властивості, набуті кісткою, надзвичайно стійкі. Завдяки цьому трансплантат можна зберігати (він звичайно знаходиться у спеціальному прозорому мішечку) навіть при кімнатній температурі. І якщо раніше його розвозили лише в спеціальних контейнерах з певною пониженою температурою, то тепер можна надсилати поштою, а невеликі кісткові трансплантати – навіть у звичайних поштових конвертах.
Трансплантати підвищеної біологічної активності мають широку географію. Посилаємо їх до Бєлгорода, Луганська, Сум, Кишинева, Сімферополя та інших міст. Незвичайні поштові посилки ідуть тепер з інституту у Варшаву. До дальшої роботи над важливою темою підключились Київський інститут ортопедії, Берлінський університет ім. Гумбольдта (НДР)».
Автор - Ю. Делєвський, керівник лабораторії консервування і пересадки тканин Науково-дослідного інституту протезування, ортопедії і травматології імені Ситенка, кандидат медичних наук.
Газета «Соціалістична Харківщина» № 174 від 4 вересня:
«Холод і життя
Чоловік умирав. Молодий, сильний, сповнений цікавих задумів і планів. У крові одночасно почала катастрофічно змішуватися кількість червоних і білих тілець.
…У проблемній кріобіологічній лабораторії Харківського інституту вдосконалення лікарів задзвонив телефон. Лаконічно і точно лікар повідомив про стан хворого і про висновки своїх колег: «Тільки ви можете допомогти».
Дослідники відгукнулися відразу. Були зроблені проби на імунологічну сумісність тканин хворого з консервованим кістковим мозком, який зберігається у лабораторії при 196 градусах нижче нуля. А через півгодини підготовлений особливим способом цей мозок був введений хворому. І відразу почалася перебудова організму. Через місяць молода людина прощалася з лікарнею.
Читайте також: І для рук, і для ніг: як харків'янин винайшов велосипед
Наведений випадок – не новина. Пересадження кісткового мозку стає звичайною практикою клініцистів. Харківські дослідники йдуть далі. Створено таку апаратуру і знайдено такі речовини, які при зберіганні особливо надійно захищають клітини тканин від холоду і дозволяють застосувати їх відразу ж після розмороження, чого раніше не було.
Холод і все живе, їх взаємодія – головне у пошуках дослідників лабораторії… Уявіть собі тривалу теплу осінь, коли сонячна погода перемежовується тихими дощами. І раптом лютий мороз. У таких випадках, як кажуть, дерева вмирають стоячи; вода в клітинах перетворилась на кристали і вбила їх. Так може статися і з клітинами тваринного організму, якщо не захистити їх від удару холоду. Але як це зрозуміти? Адже саме холод допомагає надійно консервувати тканини, зберігати їхню життєдіяльність і застосувати для пересаджень. Виявляється, треба примусити воду в тканинах поводити себе інакше: утворювати не грубі кристали, а однорідну скловидну масу, що зберігає клітини від розриву. Ось тут і починають діяти створені вченими спеціальні захищаючі речовини. Але як багато сил і часу витрачається на їх створення, які несподівані властивості вони часто виявляють…
Шукали найефективніші властивості кріофілактика (речовина, що захищає клітину від холоду), який був би малотоксичним і легко виводився з організму. Рік змінювався роком, а невдача – невдачею. І, як нерідко буває в науці, допоміг випадок. Відомо, що розморожений кістковий мозок перед пересадженням відмивають від кріофілактиків спеціальним розчином. Та одного разу лаборант через неуважність ввів піддослідній тварині, яка була смертельно опромінена, невідмитий біологічний матеріал. Ефект виявився таким же, як з відмитим кістковим мозком. Дослід повторили багато разів, і висновок підтвердився. Так було знайдено нову властивість кріофілактика, дуже важливого для клінічної практики. Відпала потреба в трудомісткій операції з відмивання тканин і в дорогокоштуючому устаткуванні.
Можливості застосування холоду в біології і медицині настільки багатогранні, що їх не охопить поглядом і далекозорий дослідник. І тому ми скажемо тільки про дещо з того, чим зайняті вчені кріобіологічної лабораторії.
Як бути, коли у людини мутніє рогівка очей, і вона поступово і невідворотно сліпне? Боротьба з цією підступною недугою ведеться давно. Знаменитий вчений-окуліст Володимир Петрович Філатов у таких випадках пересаджував рогівку від трупа, і вона добре приживалася, повертаючи людині світло і щастя. Та ось біда, зберігати рогівку можна короткий час. Тому часто цього матеріалу немає. Треба обов’язково знайти спосіб тривалого і абсолютно надійного зберігання. Група дослідників лабораторії перепробувала найрізноманітніші консерванти і знайшла такий, за допомогою якого, не дивлячись на холод у 196 градусів, рогівка може зберігатися довгі роки і після відтавання залишається життєдіяльною. Пересадили одному виду тварин: удача, іншому – хороший результат. Дослідження тривають, і вже недалекий той час, коли харківський вчений, доктор медичних наук Володимир Моїсейович Чередниченко застосує консервовану рогівку в операції на людському оці.
Коли людині пересаджують нирку, її беруть у донора. Проте така найскладніша операція далеко не байдужа для здоров’я донора, який виявив величезну душевну щедрість. Часто донора немає, а хворий не може чекати. Як бути? І тут та ж відповідь: потрібна консервована нирка, життя вимагає створення способу її тривалого зберігання.
В лабораторії йде пошук. Медики разом з інженерами створили унікальні апарати для відмивання нирок від крові і підтримання їх життєдіяльності до заморожування за допомогою спеціальних речовин. Після відтавання клітини нирок тварин виявилися живими, здатними до своїх функцій. На тваринах вже зроблено 15 операцій. Звичайно, до консервування людської нирки та її пересадження ще далеко. Але шляхи до цього обрано правильно.
Попереду захоплюючі дух пошуки. Мова йде про консервування з допомогою холоду найрізноманітніших органів людини та їх пересадження. Роботи вчених можуть мати велике значення і для освоєння Крайньої Півночі. Мається на увазі підвищення холодостійкості клітин людини, тварин і рослин. Мине час, і вчені знайдуть такі біологічно-активні речовини, котрі при введенні в організм зроблять його несприйнятним до згубних морозів.
Це – майбутнє. Щоб наблизити його, за рішенням уряду в Харкові буде створено інститут проблем кріогенної біології і медицини. Його ядром стане проблемна кріобіологічна лабораторія».
Автор - Л. Писаревський
