Від буряків до космосу: чим жила Харківщина 50 років тому

Газета «Соціалістична Харківщина» в номері 203 від 14 жовтня повідомляла: «Продовжуючи намічену програму науково-технічних досліджень і експериментів кораблів «Союз», 12 жовтня 1969 року о 13 годині 45 хвилин московського часу в Радянському Союзі проведено запуск другого космічного корабля – «Союз-7».

Завданням космічного корабля «Союз-7» є проведення ряду наукових експериментів і досліджень у навколоземному космічному просторі, зокрема: маневрування на орбіті; комплекс спільних навігаційних спостережень космічних кораблів «Союз-6» і «Союз-7» у груповому польоті; спостереження небесних світил і горизонту Землі, визначення справжньої яскравості зірок, вимірювання освітленості, створюваної Сонцем, та інші наукові експерименти».
Номер 206 від 17 жовтня повідомляє, що в космосі вперше здійснено зварювання, що політ космічного корабля «Союз-6» успішно завершено, а кораблі «Союз-7» і «Союз-8» продовжують політ.

№ 200 від 10 жовтня

Дійницю – в музей!
– Тепер дійницю – в музей, – сміється жінка. – З доїльною установкою «Імпульс» добре подружились. Вим’я помив, апарат підключив – зняв, от і вся ручна робота. І молоко вже стерильної чистоти, бо з повітрям не стикається: по молокопроводу в спеціальні герметичні танки зливається. Зовсім не та робота у нас стала: ми ж фактично робітниці на нашій фабриці молока...
Добре сказано! Ферма комплексної механізації колгоспу імені Леніна за своєю оснащеністю справді нагадує фабрику. І працюють тут по-ударному.
Ганна Нечволода, яку ви бачите на знімку, за 8 місяців від кожної з 60 корів, яких вона обслужує, одержала по 2,040 кілограма молока. То як же не бути хорошому настрою у Ганни!

Фото Й. Пітельмана

№ 204 від 15 жовтня

Харківська область. Слюсар Ізюмського оптико-механічного заводу Павло Жабський на дозвіллі займається скульптурою. Багато його робіт експонуються в місцевому краєзнавчому музеї. Тепер він працює над скульптурним ансамблем, присвяченим героям громадянської і Великої Вітчизняної воєн. Він стоятиме в Ізюмі на горі Кременець, де точилися запеклі бої з фашистськими загарбниками.

На знімку: Павло Жабський за роботою.
Фото О. Татаренка (Фотохроніка РАТАУ)

А тепер – буряки

Сьогодні в газеті друкується повідомлення про те, що трудівники Красноградщини з честю дотримали слова: зібрали кукурудзу за 20 робочих днів. Вагомий вклад у трудову перемогу кукурудзоводів району внесли і механізатори колгоспу імені Ілліча.
Тепер на черзі – завершення бурякових жнив. І буряководи працюють з повною віддачею, якнайпродуктивніше використовують кожен погожий день. Успішно веде збирання цукристих екіпаж механізованої ланки, яку очолює кращий комбайнер артілі, ударник комуністичної праці Г. Ф. Яковенко. Виручає їх потоково-перевалочний метод збирання. І тому вони при нормі 2,1 гектара щодня викопують корені з 3,1– 3,2 гектара.
Буряківники дали слово одержати по 240 центнерів сировини. Тепер вже можна впевнено сказати: зобов’язання своє вони виконають.

В. Петренко

№ 201 від 11 жовтня

300 років тому в Чугуєві

В серпні цього року в центрі міста Чугуєва на високому правому березі річки Сіверського Дінця під час земляних робіт були викопані разом з кістками людей кілька металевих речей. Металеві речі відправили у Харківський науково-дослідний інститут судової експертизи. Кандидат юридичних наук Б. Н. Єрмоленко очистив їх з допомогою хімічних розчинів. Виявилось, що це п’ять монет з літерами рельєфного тексту і два натільних хрести, один з яких мідний, а другий нібито золотий.
Працівники Чугуївського міськвиконкому звернулись до Харківського історичного музею з проханням надіслати в Чугуїв археолога.

І ось оглядаю місце знахідки. Так, саме тут був заснований Чугуїв. А у Чугуївському Художньо-меморіальному музеї нам показали згадані вище речі, знайдені на місці Чугуївського городища разом з людськими кістками. Монет 5. Вони ніколи не мали круглої форми. Замість того, щоб круглу монету вирубати з срібного листа, брали невеличкі відрізки срібного дроту потрібної ваги, а потім розплющували їх у овальні пластинки. Ці пластинки накладали на нижній залізний штемпель, потім клали верхній і ударяли молотком. У зв’язку з цим не всі літери штемпеля вміщувались на поверхні заготовки, а іноді штемпелі не були почищені, і літери відбивались неясно...
І все ж на чугуївських монетах можемо прочитати напис: «великий князь Михаил Федорович всея Руси» (в цій або трохи зворотній редакції).
На зворотному боці всіх монет, за винятком однієї, зображення вершника зі списом. На останній – вершник в короні. По напису деяких літер 2 і 3 монети подібні до монет, що карбувалися у м. Пскові. Зображення вершника на 5-й монеті аналогічне зображенням на московських копійках.

Два натільних хрести також російського походження. Один з них, на вигляд золотий, має навколо променів коло-вінок і нагадує хрести Ізборська XIV–XV століття. Другий хрест має коло суцільне, але також подібне до першого. Таким чином, географія наших знахідок більш-менш ясна. Це: Москва, Псков, Ізборськ. У зв’язку з цим цілком природно припустити, що належали вони російським воїнам, які з українськими переселенцями будували Чугуївську фортецю. Ці п’ять монет коштували у XVII столітті дорого, і покласти їх у могилу разом з померлими могли лише ті, хто дуже любив і поважав цих людей за їх життя.

В 1642 році, коли татарський загін у 150 чоловік намагався взяти в полон чугуївців, які працювали за стінами фортеці, російські стрільці та українські козаки розгромили ворогів, і ті ледве врятувалися втечею у степи. Можливо, саме після цього бою українці поховали своїх двох загиблих товаришів – російських воїнів – на найкращому місці у Чугуївській фортеці разом з тими речами, про які ми розповіли.

Є. Пузаков, старший науковий працівник Харківського історичного музею