Як на Краснокутщині півстоліття тому модний одяг шили
Газета "Соціалістична Харківщина" у номері 56 від 18 березня 1969 року розповідала про те, як краснокутці позбавлялись цього дефіциту, та ще й дефіле організували.
Творці красивого, модного одягу
Працівники побутового обслуговування Краснокутського району відомі на всю область не тільки високими показниками, а й своїми добрими зачинами. Тут не полюбляють протоптаних стежечок, а до кожної справи підходять творчо. Краснокутці з власної ініціативи освоїли в минулому році такий необхідний в районі вид послуг, як риття колодязів. Це було нелегко організувати, але вони відмінно справилися з ділом, за що й були відзначені грамотою республіканського конкурсу за найкраще побутове обслуговування сільського населення...
Виробничий план комбінат виконує і перевиконує щомісяця. Та не заспокоюються творчі люди, і народжується новий почин: підтягнути свої «найвужчі місця» в роботі. Працівники комбінату звернулися за допомогою до технологічної лабораторії обласного управління побутового обслуговування населення: «Хочемо, щоб одяг, виготовлений нашими майстрами, був модним, гарним, зручним і нічим би не відрізнявся від виготовленого в місті».
Модельєри, конструктори та технологи лабораторії жваво відгукнулися на це і поспішили на допомогу – разом з краснокутцями склали план. В цьому році виготовлення одягу докорінно перебудовується. Буде введено більш досконале планування виробничих процесів, запровадиться бригадний метод пошиву. Технологи і конструктори лабораторії проведуть семінари з питань обробки і конструювання виробів, забезпечать основними лекалами чоловічого та жіночого взуття.
Вже зараз колективно приступили до створення колекції моделей. Модельєр із лабораторії С. Вернер відібрала наявні в комбінаті тканини, створила ескізи кількох пальт і суконь, які пошили майстри під керівництвом технолога В. Степаненко.
Потім їх продемонстрували на вечорі відпочинку в місцевому Палаці культури. Моделі мали великий успіх, підвищили авторитет місцевих майстрів і збільшили число замовлень.
М. Камінська
Читайте також: Де знаходиться «сестра» Шарівського палацу