Дарча або заповіт: що обрати?
«Насправді чинне законодавство України прирівнює дарунок та спадок у частині оподаткування. Тобто ніякої різниці між даруванням та прийняттям у спадщину нерухомості не існує», – говорить адвокат Роман Чумак. Але тут є важливі обмеження, які стосуються і дарування, і прийняття в спадщину.
«Не платять жодних податків члени сім’ї першого (батьки, чоловік або дружина; діти, зокрема усиновлені) та другого (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки) ступеня споріднення», – пояснює адвокат.
Читайте також: Чи можливо вийти на пенсію на загальних підставах до досягнення 60 років
Юрист говорить, що всі інші особи, які мають статус резидента України, сплачують податок у розмірі 5 % та військовий збір 1,5 % від вартості.
Якщо ж спадкоємець або обдарований є нерезидентом України (громадянин іншої держави, громадянин України, що проживає за кордоном тощо), то він сплачує податок у розмірі 18 % від вартості нерухомого майна та 1,5 % військового збору. Однак у разі оформлення спадщини через суд нерезидент від сплати податків звільняється.
«Головна різниця між спадкуванням майна та оформленням договору дарування полягає в тому, що, оформляючи договір, обдарована особа стає власником майна одразу після укладення договору, а у випадку спадкування майна, зокрема за заповітом, нерухомість переходить у власність спадкоємця лише після спливання 6 місяців з дня смерті особи», – підкреслює Роман Чумак.
Читайте також:
Якщо вам заборгували пенсію