Різні види рушників: як правильно за ними доглядати
Спільне для всіх
Рушники слід прати часто, навіть якщо вони здаються чистими. У сім’ї, яка складається з 2–3 осіб, рушники для рук потрібно міняти кожні три дні. У дітей мають бути свої окремі рушники, у дорослих — залежно від традицій і звичок.
Фото: domiksna.com
Крім того, не варто залишати брудні рушники,щоб вони залежувалися, прати їх краще відразу. Якщо ж прання відкладається на деякий час, обов’язково слід подбати, щоб брудні рушники були сухими, а не скрученими у вологий клубок. На мокрій тканині дуже швидко з’являється сірий наліт цвілевих грибків, а позбутися цвілі дуже важко.
Класичні натуральні
Колись повсякденними були гладкі рушники з натуральних тканин — бавовняні, як варіант — вафельні, лляні. Зараз вони стають майже елітними, хоча у скринях господинь поважного віку ще можна знайти «стратегічні запаси» таких виробів. Тож розпочнемо з них.
Рушники з бавовни практично універсальні: хороші і для тіла, і для потреб на кухні. Ця тканина добре вбирає вологу й доволі міцна, завдяки чому не рветься після великої кількості прань. Також вона стійка до високих температур і зносу тертям. Але після прання рушники довго сохнуть, а також значно зсідаються і дуже мнуться.
Фото: homebook.pl
Білі бавовняні рушники можна прати в машинці з такою самою постільною білизною при максимальній температурі, а от для кольорових найгарячіша припустима — 60 ºС. При цьому для білих виробів можна брати універсальні миючі засоби, а для кольорових — м’якими і без відбілювача.
І ті, і інші рушники можна сушити в машині, проте там вони найбільше зсідаються. Тому бавовняні рушники краще розвішувати для просушування мокрими. Прасувати краще трохи невисохлими або праскою зі зволожувачем.
Вафельні рушники, як і їхня «рідня» з гладкої бавовни, практично універсальні. Вони однаково функціональні і практичні на кухні, у ванній кімнаті і в подорожі, добре вбирають вологу, тривалий час не стоншуються і залишаються привабливими. Їх легко відіпрати, вони швидко сохнуть. І прасувати їх теж нескладно.
Фото: rus-tradition.club
Вафельні рушники невибагливі, але слід пам’ятати, що прати їх потрібно вручну і в пральній машині за температури не вище 40 ºС — зате практично будь-яким порошком. Вибілювати їх не рекомендується. Віджимання і сушіння не мають якихось обмежень і особливостей. Прасувати вафельні рушники слід гарячою праскою (до 200 ºС).
Як і рушники з гладкої бавовни та вафельні, лляні — з розряду універсальних: і для кухні, і для тіла. Хоча як банні лляні рушники практично не використовуються (жорсткі на дотик) — частіше для рук.
Фото: montiton.com
Якісні рушники з льону мають гладку поверхню і матовий блиск. Ця натуральна тканина мало брудняться, слабо ворсуються, відмінно вбирають вологу, швидко сохнуть. До того ж, льон — дуже міцна тканина.
Білі лляні рушники можна кип’ятити, але такі, що оздоблені, перуть при температурі не вище 60 ºС. Льон зазвичай не линяє, але кольорові вироби все-таки краще прати окремо від білих.
Сушити краще на свіжому повітрі: тоді рушник буде майже без зморшок і пахнутиме свіжістю. Але можна і в сушарці: головне, правильно підібрати режим (краще «провітрювання» без нагрівання). Прасувати лляні рушники слід добре розігрітою праскою, поки тканина ще трохи волога, або використовуючи зволожувач.
Махрове прання — машинне...
От, нарешті, дійшли до махрових рушників. Спочатку — про матеріал, з якого виготовляють ці універсальні (і для кухні, і для тіла) вироби. Якщо розглянути його під сильною лінзою, можна побачити безліч ворсинок-петельок. Саме вони відповідають за м’якість, пружність і хороше вбирання вологи. Від неправильного прання ці петельки збиваються, втрачаючи здатність тримати форму. Як результат — колись м’яка поверхня рушника стає жорсткою, він втрачає здатність всотувати воду. Тож далі — спочатку про машинне, а потім — про ручне прання махрових рушників.
Фото: weike1000.net
Щоб рушники залишалися м’якими і пухнастими, не можна прати в режимі «економія води» і на дуже великих оборотах (максимум 800), а щоб петлі не витягувалися, потрібно заповнювати барабан білизною не менше ніж на 2/3, але стежити, щоб на іншій білизні не було кнопок і гачків, які можуть розірвати махрові петлі. Можна також додати до білизни спеціальні пластикові кульки, у процесі прання вони спушують петлі махри.
Для збереження кольору махрових рушників краще використовувати миючі засоби для кольорової білизни, бажано — якісні рідкі. А в разі прання порошком потрібно застосувати режим додаткового полоскання. Для пом’якшення води у відсік для кондиціонера можна додати 0,5 склянки оцту.
Щодо власне кондиціонерів, то перевагу краще віддати таким, які місять силікон (для збільшення всотування махровою тканиною).
Температурний режим — 30–40 ºС (максимум 60 ºС).
...І ручне
До ручного прання махрових рушників зараз вдаються не дуже часто — але все ж таки роблять це. Тому далі трохи про нього.
Спочатку рушники слід обов’язково замочити в не надто гарячому мильному розчині. Щоб зробити тканину м’якішою, можна замочити їх в оцтовому розчині (15–20 мл на 1 л теплої води).
Фото: stozabot.com
За 1–2 години можна прати. В ємності з теплою водою слід розвести рідкий засіб для прання, за бажанням для пом’якшення води можна додати оцет — 150–200 мл на 10 л води. Щоб не пошкодити петельки на тканині, не слід надто завзято терти тканину — процес прання має радше нагадувати масажування. Викручувати теж потрібно обережно, не прикладаючи значних зусиль.
Після прання рушники слід прополоскати, як мінімум тричі. Але щоб петельки на тканині розпушилися і виріб зберіг (а може, й повернув) свої первинні якості — всотуваність, м’якість і ніжність, після першого полоскання рушники рекомендується потримати півгодини в підсоленій воді. Потім добре прополоскати, і тільки тоді вивішувати.
Сушити краще на свіжому повітрі, але не на самому сонці. Його прямі промені пошкоджують волокна тканини, роблять їх жорсткішими. Повернути первинні властивості махровим рушникам після такого сушіння буде вельми проблематично. Добре також сушити їх на вітрі — він швидко видалить залишки вологи і збереже властивості тканини. Також не слід використовувати вбудовані в деякі пральні машини сушки — вони тільки зіпсують ваші махрові рушники, роблячи їх жорсткими.
Фото: stozabot.com
Махрові рушники не рекомендується прасувати. Якщо з якихось міркувань (для санобробки, приміром) це потрібно-таки буде зробити, то праска має бути не гарячішою за 150 ºС, і бажано — з парозволожувачем.
Як повернути м’якість і пухнастість
Якщо їх втрачено через пральний порошок — замочити рушник у великій кількості холодної води на всю ніч, а вранці добре прополоскати й висушити. Вода вимиє залишки миючого засобу з волокон, і рушник стане набагато м’якішим.
Фото: allaboutlady.ru
Старі жорсткі махрові рушники допоможе розм’якшити звичайна сіль. Потрібно залиште рушник на 30–40 хвилин у соляному розчині (2 ст. л. солі на 1 л води), потім прополоскати в чистій воді і просушити. Можна під час прання додати 1–2 ст. л. солі у відсік для порошку.
Можна скористатися харчовою содою, яку в невеликій кількості додають до звичайного миючого засобу під час прання. Сода знижує жорсткість води, розм’якшує махру, усуває плями та неприємні запахи.
Справитися з жорсткістю махрових виробів допоможе відпарювач, який потоком гарячого і вологого повітря розм’якшить і розпушить волокна тканини.