Розмноження кореневими живцями — методика для нашого саду
Метод кореневого живцювання більш прийнятний для розмноження кісточкових — вишні, сливи. Практично всі сорти домашньої сливи легко розмножуються кореневими живцями. Високою здатністю до вкорінення живців мають також Канадська і Уссурійська сливи. Серед сортів вишні добре вкоріняються живці Володимирської, Шубінки, Горьківської, Надії Крупської, Апухтінської тощо. Цим же способом можна розмножувати яблуню, грушу, клонові підщепи яблуні і груші, обліпиху, малину, ожину та інші культури.
Заготуємо
Після дорощування в розсаднику садівник може отримати високоякісний кореневласний посадковий матеріал — при висоті саджанців 120–150 см, товщині штамба 14–16 мм і з добре розвиненою кореневою системою.
Заготівлю живців проводять восени, до настання заморозків, відкопуючи і обрізаючи бічні корені діаметром 5–18 мм від рослин, які планується розмножити. У молодих дерев коріння викопують, відступивши від штамба на 0,7–1 м, у доросліших — на 1–1,5 м.
Після відділення від материнської рослини корені, які годяться для живцювання, миють, гострим ножем прибирають усі бокові грубоволокнисті відростки, а потім уже нарізають на відрізки необхідних розмірів. Оскільки такі живці в жодному разі не можна саджати «доверху ногами», варто, щоб не переплутати, нижній зріз робити вертикальним, а верхній — косим.
Довжина живців для висаджування у відкритий ґрунт має бути не меншою за 10 см, адже їм доведеться пролежати в землі близько 16 тижнів. У теплиці, яка не обігрівається, або холодному парнику температура вища, і регенерація починається приблизно через 8 тижнів — для цих умов годяться 5-сантиметрові живці.
У теплиці, що обігрівається, або камері для живцювання (температура 18–24 °С) час до початку відростання ще більше скорочується, наближаючись до 4 тижнів. Для цих умовах вистачить живців завдовжки 2–3 см.
Фото: sotki.ru
На рисунку: а — корені маточної рослини; б — нарізання кореневих живців; в — кореневий живець, підготовлений до посадки; г — рослина, вирощена з кореневого живця
Збережемо й посадимо
Живці зберігають у підвалі — пересипаними вологим піском, тирсою — або в моху при температурі +1…2 °С. Можна зберігати живці і в траншеях, обладнаних на садових ділянках або поблизу них. На дно такої траншеї насипають шар піску. Живці, пов’язані в пучки, встановлюють вертикально — верхніми кінцями вниз, що сприяє накопиченню поживних речовин у нижній їх частині і поліпшенню відростання коренів. Зверху живці пересипають піском, зволожують і закривають землею.
Навесні, у середині квітня, живці поміщають у теплицю або парник, де при температурі +20...25 °С їх тримають протягом 1–1,5 тижнів. За цей час на поверхні кори коренів з’являються білі горбки — це зачатки бруньок. Висаджують живці в добре оброблену землю — у парники або у відкритий ґрунт у «школку». Як субстрат для вкорінення живців у парниках використовують торфопіщану суміш (3 частини торфу та 1 частина річкового піску). За відсутності торфу використовують перегнійний ґрунт.
Доглянемо рослини
Кореневі живці набагато частіше, ніж стеблові та листові, уражаються патогенними грибами, тому перед висаджуванням їх обов’язково обробляють порошковим фунгіцидом.
Потім висаджують їх у попередньо ретельно политий ґрунт горизонтально або вертикально — базальним (віддаленим від кореневої шийки) кінцем — на відстані 7 см між рядками та 5 см у ряду, засипають шаром землі або піску висотою 2–3 см і поливають. Посадки мульчують торфом або тирсою.
Догляд за живцями, що вкоренилися, такий: щоденний полив уранці або ввечері протягом 2,5–3 тижнів. Далі можна поливати один раз у 2–3 дня, залежно від погоди. Ґрунту потрібно підтримувати в пухкому стані. І, звичайно ж, боротися з бур’янами.
Рослини 1–2 рази підгодовують комплексним (азофоска) або азотним (сечовиною) добривом (30 г на 10 л води). Можна використовувати і гнойову рідину, розбавивши її десятикратно.
За літо рослини досягають висоти 40–60 см. Восени їх викопують з парника і прикопують на високому місці, огороджуючи це місце канавою, щоб до них не добралися миші і не стікали талі води. Навесні рослини виймають з прикопки і висаджують у розплідник, де протягом 1–2 років дорощують. Догляд за рослинами в розпліднику аналогічний.
