Смертельно небезпечний сказ: що треба знати, щоб уберегтися
Лікарі б’ють на сполох: на Харківщині почастішали випадки сказу. Як поводитися з потенційно хворою на сказ твариною, що робити, якщо вас вкусив такий звір, та чи потрібно робити ті самі «40 уколів у живіт»? Відповіді на всі ці запитання ми зібрали в одному матеріалі.
Сказ – це вірусне захворювання, яке має найвищий рівень смертності серед усіх інфекційних хвороб. Якщо вірус уразив центральну нервову систему і в людини з’явилися симптоми, вилікувати її неможливо: 100 % людей помирають від цієї хвороби.
Для того щоб убезпечити себе, потрібно розібратися з питанням, хто та як сказ передає.
- По-перше, на сказ хворіють усі ссавці, тобто вірус може бути не тільки у свійського собаки або кота, а й, наприклад, у кажана, їжака, білки, борсука, вовка, гризуна. Зараз найчастіше джерело сказу – лисиці.
- По-друге, вірус передається через слину хворої тварини, але ніяк не через кров або сечу. Ця слина може знаходитись не тільки в роті, але й на пазурах, коли тварина лиже лапи (тому навіть подряпини від кігтів можуть бути небезпечними). Крім того, вірус може потрапити в організм людини через слизові оболонки очей, носа, рота, пошкоджену шкіру разом із слиною хворої тварини.
Ознаки сказу у тварини
Загальні ознаки сказу – слиновиділення, водобоязнь, агресивність, параліч – іноді можуть бути відсутні. У собак і кішок сказ протікає у двох формах: буйній і тихій.
Раніше ми писали також, що на Харківщині у корови виявили сказ
Хвора буйною формою тварина поводить себе не так, як завжди: стає агресивною, ховається по кутах, часто змінює місце проживання, тікає з дому, гризе неїстівні предмети. Водночас голос у неї пропадає.
Тварина стає дратівливим, відмовляється від їжі і води, не озивається на поклик, не слухається господаря. У собаки, наприклад, відвисає хвіст і нижня щелепа, рясно виділяється слина, з’являється хиткість ходи. Вона здатна мовчки, без гавкоту накинутися на зустрічних і вкусити їх.
Але найбільш небезпечна інша форма сказу – тиха. Основні ознаки хвороби можуть бути виражені слабо, і відрізнити таку тварину за поведінкою вкрай складно.
Іноді хвороба взагалі протікає у безсимптомній формі; у собак перші ознаки захворювання можуть проявлятися через 3–6 тижнів після зараження.
Читайте також: На Харківщині 70 % випадків сказу тварин виникли на деокупованих територіях
Як запобігти розповсюдженню
- Власникам свійських собак і котів треба щорічно обов’язково вакцинувати своїх улюбленців. Цим ви убережете від сказу не тільки тварину, а й себе та свою родину.
- Уникати контактів з дикими та безпритульними тваринами; роз’яснювати це дітям, щоб уникнути зараження не тільки сказом, але й іншими небезпечними захворюваннями.
- Проявляти насторогу в разі незвичної або без причини агресивної поведінки будь-якої домашньої тварини і повідомляти про це Держпродспоживслужбу.
- У разі виявлення трупів тварин не чіпати їх, не знімати шкіру, а в обов’язковому порядку повідомити Держпродспоживслужбу.
- Не слід вбивати домашню тварину, що покусала або подряпала людину: за нею має бути встановлено 10-денне спостереження.
- Ті, хто працює з тваринами – ветеринари, мисливці, лісники, зооволонтери тощо – мають завчасно вакцинуватися проти сказу та постійно робити бустерні щеплення проти нього згідно з графіком.
Перша допомога при підозрі на сказ
Якщо є хоча б натяк на можливість зараження сказом, потрібно діяти негайно. Ви повинні:
- не менше 10 хвилин промивати рану, садно, подряпину великою кількістю проточної води з милом;
- обробити рани йодною настоянкою;
- накласти стерильну пов’язку; відразу ж звернутися в медичний заклад.
Підступність цієї хвороби в тому, що у сказу довгий інкубаційний період, у середньому 4–6 тижнів. Іноді він скорочується до одного тижня, а іноді – розтягується на рік і більше.
Спочатку з’являються симптоми загального нездужання: температура, нудота, блювота, головний біль, загальна слабкість.
Поступово наростає сильне почуття тривоги, з’являються свербіж, поколювання, тягнучі болі по ходу найближчих до місця укусу нервових шляхів.
Далі хвороба переходить у стадію виражених клінічних явищ. Розвивається водобоязнь – хворобливе судомне скорочення м’язів глотки і гортані під час спроби пити воду, коли бачиш воду або чуєш звуки води, що ллється.
Урятувати людину можна одним-єдиним способом: зробити курс щеплень не пізніше 14 днів після контакту з потенційно хворою твариною.
А ще ми писали, що у Кегичівській громаді хворий на сказ кіт вкусив жінку
40 уколів у живіт – це міф
Медицина не стоїть на місці, і ті самі 40 уколів у живіт, яких колись так боялися діти, перетворилися на міф.
Зараз зазвичай графік вакцинації складається з 5 щеплень: 0-й день (день звернення до лікаря), а потім на третій, сьомий, чотирнадцятий і двадцять восьмий дні.
Варто пам’ятати, що антирабічна (проти сказу) вакцина запобігає виникненню захворювання в 96–99 % випадків.
Ні в якому разі не можна самовільно переривати вакцинацію, припиняти або скорочувати курс, інакше щеплення будуть неефективними.
Сучасна вакцина є якісною, а вакцинація – безоплатною: пацієнту не треба за неї платити.
Читайте також:
У промзоні Харкова запровадили карантин