Як визначається місце проживання дитини у разі розлучення батьків
Якщо батьки живуть окремо, місце проживання дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Коли ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. А дитина, якій уже понад 14 років, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.
Що робити, якщо згоди досягнути не вдалося? У такому випадку спір між батьками вирішують органи опіки та піклування або суд.
Як розповів фахівець Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юрій Чумак, у такому разі треба подати відповідну заяву службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, до якої долучити копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про шлюб та докази розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття рішення.
Зацікавлена особа (один із батьків дитини) може звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно зі статтею 19 Сімейного кодексу України, участь органу опіки та піклування при розгляді даної категорії спорів є обов’язковою та передбачає подання таким органом до суду письмового висновку щодо розв’язання спору.
При визначенні місця проживання малолітньої дитини орган опіки та піклування або суд враховує наступні фактори: ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків; особиста прихильність дитини до кожного з батьків; вік дитини, стан її здоров’я; інші обставини, що мають істотне значення.
Читайте також: Чи реально виграти у банку суд за кредитку – коментар адвоката
