Захворів на ковід: хто може отримати компенсацію

«Лабораторно підтверджені випадки інфікування COVID-19 медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), розслідуються як випадки гострого професійного захворювання відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», – наголосив адвокат Роман Чумак.

Читайте також: Продаж землі: як платити податок нерезиденту України

Відомо, що гостре професійне захворювання отруєння – це таке, що виникло після однократного (тобто протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру, зокрема інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

В українському законодавстві існує перелік професійних захворювань. Також пунктами 4, 5 та 7 Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Академією медичних наук України, Міністерством праці та соціальної політики України від 29.12.2000 № 374/68/338, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 68/5259, визначено, що якщо етіологія професійного захворювання не вказана в Міжнародній класифікації хвороб і споріднених проблем (МКХ-10), застосовують код Y 96 – фактори, пов’язані з умовами праці.

Діагноз гострого професійного захворювання (інтоксикації), що виникає на виробництві, встановлюється лікарем будь-якого лікувально-профілактичного закладу після обов’язкової консультації з профпатологом та лікарем з гігієни праці. При гострих професійних захворюваннях інфекційного походження (вірусний гепатит, бруцельоз, сибірська виразка, кліщовий енцефаліт та інші) діагноз установлюється лікарем-інфекціоністом та профпатологом з урахуванням епідрозслідування.

Роман Чумак пояснив, що суб’єктами, тобто тими, на кого може розповсюджуватися компенсація, є медичні та інші працівники, які пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19. Це може бути надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо. Але треба ще довести, що зараження сталося саме через виконання службових обов’язків.

Для цього адвокат радить, по-перше, мати в наявності позитивний ПЛР-тест та/або ІФА-тест на наявність антитіл.

«Є тест – комісія починає розслідування. Тут починається найскладніший етап – довести, що Ви заразилися саме на роботі. По суті, процес доказування дуже складний: будь-який сумнів – прощавай компенсація», – зауважив Роман Чумак.

Читайте також: Як правильно укласти договір довічного утримання 

По-друге, для цього треба виявити весь ланцюжок захворюваності. Найкраще – знати конкретну особу або декілька вірогідних осіб, які мають позитивний ПЛР-тест та від яких Ви могли заразитися. Крім того, краще заручитися показаннями свідків, які підтвердять, що Ви контактували з особами, у яких був підтверджений факт хвороби на COVID-19.

«Якщо буде встановлено конкретну особу, яка заразила Вас на роботі, та причинний зв’язок між зараженням і виконанням Вами професійних зобов’язань, Вам буде призначена виплата компенсації, – підкреслив адвокат. – Тільки-но комісія визначить, що ви заразилися не на роботі, – ніякої компенсації Вам призначено не буде».

Роман Чумак зазначив також, що в кожному конкретному випадку комісія буде вирішувати: чи є факт захворювання на роботі, чи ні.