Пожежа та землетрус. Як під Харковом знайшли газове родовище
«Харківнафтогазрозвідка» ніякої біди не передбачалось. Роботи йшли за планом, бур досяг глибини 1,973 метра, як раптом з надр на поверхню вирвався газ, несучи за собою воду, дізнався наш журналіст зі шпальт старих газет.
Високо в небо над вишкою піднявся фонтан. На устя свердловини поклали сталеву плиту вагою майже чотири тонни, установили арматуру для глушіння фонтану, підготовили глинистий розчин, і 33 заливних агрегатів і шість бурових насосів почали закачувати розчин у свердловину.
Фонтан почав зменшуватися. І тут почалося: декілька підземних поштовхів, земля навколо потріскалась, і бурова вишка висотою 41 метр захиталася і несподівано швидко пішла вниз. Над нею з шумом зійшлися хвилі глинистої пульпи, вони з силою билися в берегах посеред утвореного на очах «озера».
Пішли в хід бульдозери, валували, ставили дамбу навколо нього. Та тут нова біда – вся місцевість сильно загазувалась, виникла небезпека вибуху. Тоді фонтан вирішили запалити. І ось над бурхливим «озером» піднялася ракета: мить – і вона своїм вогняним хвостом підпалила газ. У небо піднялася стіна вогню, а там, де стояла бурова вишка, тепер був кратер глибиною 50–60 метрів і діаметром не менше 80 метрів.
Щоб приборкати газовий вулкан, прийняли рішення з двох боків пробурити похилі свердловини і через них закрити шлях газу. Поряд з палаючим озером поставили дві вишки, і тепер кипить нова робота: похило-скеровані свердловини повинні на глибині 1,900 метра зустрітися зі шахтним стовбуром діаметром майже 25 сантиметрів.
Олег Аврамцев, матеріал з газети "Слобідський край" №14 від 01.02.2014
