Дружили 10 років та загинули в один день: історія двох патріотів України

Олександр Павленко і Андрій Гнідець  товаришували сім’ями більше 10 років. Обидва чоловіки любили полювання і зналися на зброї. Звістка про війну застала Олександра на роботі. Він працював у службі охорони і о 5-й ранку зателефонував дружині, аби повідомити, що сталося те, чого статися не повинно було.

– Саша подзвонив Андрію і сказав: «Я йду служити. Ти зі мною?». Андрій сказав: «Так». Мій Саша був справжнім чоловіком, він не міг ховатися і боятися, – розповідає його дружина Олена Павленко.

На другий день війни, 25 лютого, чоловіки вже збирали валізи і прийшли до військкомату. Вони були призвані за мобілізацією в один з підрозділів Нацгвардії в Харкові.

– Ми були разом 18 років, і це була наша така перша розлука. Саша постійно дзвонив мені у вільні хвилини і піклувався про мене. Нагадував, що потрібно бути пильною, щоб я берегла себе і сина, щоб не забувала розвиватися. Він ніколи не жалівся. В той день мені було дуже тривожно на душі. Саша заспокоював мене і сказав: «Ми закріплюємось»,  – ділиться Олена.

Олександр та Андрій як справжні друзі проходили службу в одному підрозділі і знаходились на одній позиції. 23 квітня російські окупанти вели прицільний обстріл позиції українських захисників поблизу міста Балаклія. 40 хвилин під щільними обстрілами гвардійці відбивали атаку, поки їх накривала крупнокаліберна артилерія. Один з російських снарядів потрапив у бліндаж, де знаходилися побратими. Старший солдат Павленко та солдат Гнідець отримали поранення, не сумісні з життям, і загинули на місці. 

Раніше ми писали також про снайпера «Арчі», який розповів, як гвардійці боронять Харківщину 

За матеріалами Відділення інформації і комунікації Східного територіального об’єднання НГУ