На Дворічанщині ремонтують сільські школи, дитсадки та розвивають туризм
Культурний осередок для села
Понад 20 років не бачив ремонтів сільський будинок культури в селі Митрофанівка Дворічанського району. Попри занедбаний стан будівлі, місцеві жителі все одно проводили в закладі найбільші свята. Але минулого року в селі вирішили виправити ситуацію та взяли участь в обласному конкурсі міні-проектів «Разом в майбутнє».
Проект митрофанівської громади опинився серед переможців. Цього року тут відремонтували стелю та стіни, пофарбували підлогу, зробили перегородки на сцені та світло. До такого приємного перевтілення приєдналися і місцеві сільгоспвиробники – вони придбали жалюзі на вікна.
– Для села потрібен був культурний осередок, а наш будинок культури був у занедбаному стані, – каже голова Петро-Іванівської сільської ради Надія Гончарук. – Тепер усі культурні заходи, концерти та всі інші зібрання будемо проводити тут – в оновленому приміщенні. Досі невирішеним залишається питання з опаленням, але зараз ми саме думаємо над цим. Знову ж надії покладаємо на місцевий бізнес.
Загальний бюджет цього проекту склав 295 тисяч гривень. Серед них 147 500 гривень – кошти з обласного бюджету, 61 тисячу гривень виділили із сільського бюджету, 70 тисяч гривень зібрали підприємства-партнери, і 15 тисяч гривень – ініціативна група.
Загалом цього року громада Дворічанського району брала активну участь в обласному конкурсі. Від району було подано 27 проектних заявок, з яких дев’ять стали переможцями.
– Дворічанщина вирізняється креативними ідеями та проектами. Навіть серед цьогорічних дев’яти проектів-переможців є такі, що пов’язані зі сферою культури, історії, збереженням спадщини, – зазначив під час робочої поїздки до району голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.
За словами голови Дворічанської райради Галини Турбаби, за всі роки існування обласного конкурсу «Разом в майбутнє» район завжди брав у ньому участь.
– Найактивнішою була освітянська громада. Але коли люди почали бачити користь і зміни, підтягнулися й інші галузі, – додала очільниця райради.
Так, цього року низка проектів, поданих від району, мала культурний напрям. Приміром, у районі створили літню спортивно-туристичну базу «Стежками Іллі Мечникова». Вона почала роботу в районному Центрі дитячої та юнацької творчості, де працюють 39 гуртків і займаються 765 дітей.
Для роботи туристичної бази в рамках міні-проекту закупили спортивний інвентар: шість наметів, кухонне обладнання, меблі та посуд для кухні, душові та санвузли. Бюджет цього міні-проекту склав 273 тисячі гривень, з яких 136 500 гривень – кошти обласного бюджету.
Окрім цього, у ході реалізації міні-проекту «Популяризація минулого заради збереження майбутнього» у Дворічанському районному краєзнавчому музеї з’явився проектор з екраном в лекційній залі музею та цифрове обладнання. Також придбали нову вітрину – подіум з додатковим джерелом освітлення, замками та можливістю підтримувати необхідний температурний режим усередині. Бюджет цього міні-проекту склав 160 тисяч гривень, у тому числі 80 тисяч з обласного бюджету.
Освітяни – найактивніші
Не відставали цього року на Дворічанщині й місцеві освітяни. Так, завдяки перемозі в обласному конкурсі в Топільській загальноосвітній школі I–III ступенів з’явилося нове обладнання для кабінетів: цифровий лабораторний комплекс, інтерактивна дошка, проектор, персональний комп’ютер. Також у школу придбали новий комплект меблів. Усього витратили близько 200 тисяч гривень, половина з яких – кошти обласного бюджету.
– Ця школа пише проекти з 2012 року, і тільки один рік батьківський комітет не брав участі в конкурсі, – додає Галина Турбаба. – До того ж добрий приклад заохочує й інших, тому цього року в обласному конкурсі переміг й місцевий ясла-садок, де капітально відремонтували спортивну та ігрову кімнати.
У садок придбали спортивне та ігрове обладнання, комплект спорядження для скелелазіння, сухий басейн, батут із захисною сіткою, дитячу шведську стінку та велотренажер. Загальний бюджет міні-проекту склав 180 тисяч гривень, з яких 80 тисяч гривень – кошти обласного бюджету.
Оновлення тривали й у Кам’янському навчально-виховному комплексі, де облаштували вхідний тамбур для дітей дошкільного підрозділу, обладнали кімнату для медичної сестри та кімнати прийому дітей, оновили застаріле електрообладнання, а також меблі та комп’ютерну техніку. На все знадобилося 190 тисяч гривень, з яких 95 тисяч гривень – з обласного бюджету.
Також поточний ремонт у кімнатах для занять й ігор дітей провели в Богданівській загальноосвітній школі. Цього року будівлю школи перепланували, і частину виділили дошкільнятам для занять та ігор. Саме тут тривали ремонти, на які витратили 294 тисячі гривень (147 тисяч гривень виділено з обласного бюджету).
Із дев’яти проектів-переможців два стосувалися медицини. Так, капітальний ремонт провели в Кам’янській амбулаторії загальної практики – сімейної медицини, на який витратили майже 300 тисяч гривень, з них майже 120 тисяч гривень – кошти обласного бюджету.
Окрім цього, у рамках конкурсу на Дворічанщині втілили в життя ще один проект, який стосується не тільки медицини, а й екології. Так, на території Дворічанської ЦРЛ усунули викиди іонізуючого випромінювання. Задля цього у приміщенні провели загальнобудівельні роботи, облаштували інженерні комунікації та вентиляцію, а також облаштували рентгенкабінет. Загальна сума цього проекту склала 285 тисяч гривень, з яких 142 тисячі – кошти обласного бюджету.
Співпраця бізнесу та влади
Ще однією особливістю Дворічанського району, на думку Сергія Чернова, є активна участь у співфінансуванні проектів місцевого бізнесу.
– Місцева влада разом з ініціативними групами залучають для співфінансування проектів кошти партнерів. Це дає можливість впроваджувати масштабніші проекти і свідчить про довіру між органами влади та бізнесом і розвиток публічно-приватного партнерства, – додав голова Харківської обласної ради.
За інформацією голови Дворічанської РДА Ірини Григоренко, район лідирує в області за показниками розвитку тваринницької галузі. За її словами, сьогодні на Дворічанщині працюють чотири великі підприємства, які не тільки є основою бюджету місцевих рад, а й часто допомагають районному бюджету.
– Ця співпраця проявляється в реалізації різних соціальних програм: підтримки шкіл і садків та інших об’єктів соцсфери. Окрім цього, господарства району забезпечують роботою місцеве населення. Приміром, тільки на підприємстві «Вільшанське» працюють більше ніж 100 осіб, середня заробітна плата тут складає майже 8000 гривень, – розповіла голова РДА.
Замість доярок – робот
Саме ПСП «Вільшанське» є базовим на території Вільшанської сільської ради, а також входить у першу п’ятірку господарств області, які спеціалізуються на виробництві молока, за продуктивністю дійної череди. Так, за інформацією генерального директора підприємства Віктора Лебединського, за період із січня по вересень цього року в середньому надій у «Вільшанському» склав 7695 кг від однієї корови.
Віктор Лебединський каже, що високі надої молока отримали завдяки впровадженню нової високоефективної технології – безприв’язне утримання корів та доїння в доїльному залі. Окрім цього, нещодавно на підприємстві запустили нову доїльну станцію, де працюють тільки два оператори й зовсім немає доярок.
– Коли тварина потрапляє до моноблока, де встановлений доїльний робот, за номером система зчитує дані про неї та висипає порцію прикорму. Робот під’єднує доїльні чаші до вимені, промиває та просушує його, а потім розпочинає процес доїння. Також система запрограмована таким чином, що в тому разі, коли тварина потрапила до боксу, але їй ще не час доїтися, процес не відбувається, і корова відправляється до залу, – розповів Олексій Антонов – менеджер компанії, яка займалася встановленням обладнання.
До того ж, як зазначив Сергій Чернов, додаткова цінність системи полягає в повному виключенні контакту молока із зовнішнім середовищем, забезпечуючи таким чином його відмінну якість.
– Сучасні інноваційні технології в молочне скотарство Харківщини йдуть дуже повільно, попри наявну їх перевагу та нові перспективи, що відкриваються перед галуззю. Але за впровадженням роботизованих технологій доїння корів – майбутнє. Це, насамперед, значно полегшить важку і кропітку працю тваринників на підприємстві та підвищить загальну рентабельність молочної ферми шляхом використання нових інструментів прийняття рішень і технологій автоматизації, – додав голова обласної ради.
