Протести й листи до Президента: чим лякає медиків Харківщини другий етап реформи

Просять відстрочку

15 лютого жителі Дворічанського району збираються виходити на мирну акцію протесту щодо можливого закриття відділень стаціонару. За словами заступниці голови райдержадміністрації Олени Павленко, сьогодні в районній лікарні стаціонар працює в терапевтичному, дитячому та неврологічному відділеннях. Проте фінансувати ці послуги з державних коштів, уклавши контракт з Національною службою здоров’я України, з 1 квітня в районі не зможуть. Нагадаємо, з квітня замість медичної субвенції, яку до цього медзаклади отримували з державного бюджету, тепер запрацює нова система – контрактування з НСЗУ, яка закуповуватиме конкретні медичні послуги в закладу.

– Відповідно до умов закупівлі послуг, які опубліковані НСЗУ, аби лікарня й далі надавала послуги стаціонару, у закладі мають працювати два лікарі-анестезіологи. Оскільки багато років тому хірургічне відділення в закладі закрили, такого фахівця в нас немає, і все наявне на той час обладнання було передано до найближчої лікарні в Куп’янськ, – розповіла заступниця голови Дворічанської РДА.

За її словами, закриття стаціонару – болюче питання для місцевих, адже, попри невелику кількість наявних ліжок, ця послуга є затребуваною в населення.

– Тільки у стаціонарі минулого року медичну допомогу отримало 1284 хворі, проведено понад 13 тисяч ліжко-днів. Зараз, у період підвищення рівня захворюваності, люди лікуються від пневмонії, і не кращий варіант – відправляти їх у найближчу Куп’янську лікарню, де стаціонари й так переповнені, – розповіла Олена Павленко.

Тому представники районної влади планують звертатися листом до обласного керівництва та Президента України з проханням відстрочки старту другого етапу медреформи або ж фінансового забезпечення безперебійної роботи лікарень.

– У бюджеті району немає коштів, щоб самостійно утримувати стаціонар. За попередніми підрахунками, для цього необхідно близько 4–5 мільйонів гривень у рік. Якщо була б відстрочка, ми б могли підготуватися до старту другого етапу медреформи, адже умови НСЗУ з’явилися запізно – тільки наприкінці січня, – додала заступниця голови РДА.

Читайте також: Медреформа на Харківщині: чому лікарням області може не вистачити коштів

Запасний план

Власники лікарень мають фінансово підтримати свої підприємства в умовах перехідного періоду медичної реформи. Про це 11 лютого під час брифінгу, присвяченого підготовці регіону до старту другого етапу медреформи, заявив заступник голови Харківської облдержадміністрації Михайло Черняк. За його словами, оскільки самі заклади поки що не розуміють, скільки пацієнтів вони будуть обслуговувати та обсягів фінансування від НСЗУ, в області розробляють запасний план, який має допомогти забезпечити лікарні безперебійним функціонуванням.

– У Харківській області є низка закладів, які завдяки новій системі фінансування будуть у плюсі. Приміром, в обласних медзакладах лікується велика кількість пацієнтів і з Харкова, і з області. До цих лікарень потрапляють люди і з інших регіонів. Тому коли «гроші підуть за пацієнтом», заклади з великим потоком пацієнтів виграють, – пояснив Михайло Черняк.

Для тих лікарень, які недоотримають необхідні кошти від НСЗУ, у рамках перехідного періоду на наступну сесію Харківської обласної ради буде винесено питання про виділення додаткових коштів для дофінансування.

– Десь ці кошти спрямуємо на зарплати, десь – на енергоносії чи інші види діяльності, необхідні для утримання лікарень. Але закривати заклади ніхто не збирається, – розповів Михайло Черняк.

Йдеться про 462 мільйони гривень з обласного бюджету. Для розрахунку цієї суми, за його словами, було використано минулорічні бюджетні показники самих медзакладів.

– Безумовно, у будь-якого комунального підприємства є власник, який теж має допомогти фінансово на розвиток закладу чи на зарплату працівників. Тому місто Харків, область і районна влада мають знайти можливості й визначилися з обсягом коштів і спрямувати їх на функціонування закладів протягом перехідного року, – додав чиновник.
За оцінками фахівців, перехідний етап триватиме протягом 2020 року. За цей час лікарні мають визначитися з обсягом необхідного фінансування, потоком пацієнтів і ефективним менеджментом.

– У нових умовах створюють конкуренцію для медзакладів. Йдеться як про державні, так і про приватні клініки. Дуже часто люди обирають останні тому, що там створено комфортніші умови, є необхідне обладнання та немає черг. І багато чого залежатиме саме від керівників лікарень. Від їх менеджменту й можливостей створити на місцях перелік тих послуг, які будуть затребувані пацієнтами, – зазначив Михайло Черняк.

Щодо закриття чи скорочення відділень, то, за словами заступника голови ХОДА, на території Харківщини не планується закриття жодного медичного об’єкта. Також на рівні держави є відповідні критерії роботи відділень щодо кількості та якості наданих послуг.

– Скорочення відділень – не новий процес. Це системна робота, яка продовжується в області багато років. І коли в районних лікарень ми бачимо показник хірургічних відділень у 800 операцій на рік, з них левова частка – це переломи пальців чи рук, то це не той показник, який забезпечить якісну послугу, – пояснив Михайло Черняк.

За його інформацією, на рівні області реформи в медичній сфері впроваджуватимуться під наглядом Госпітальної ради, яку найближчим часом буде створено за розпорядженням голови ХОДА. До ради ввійдуть близько 60 фахівців – представників районів, закладів охорони здоров’я тощо.

Читайте також: Сімейні лікарі Харківщини можуть отримати кошти на відкриття приватної практики

Зміни в оплаті праці

Також у Харківській облдержадміністрації пояснили, чому працівники медзакладів вторинного та третинного рівня почали отримувати листи-попередження про «зміну умов праці». Так, за словами радника заступника голови ХОДА Олександра Галацана, сьогодні ні міністр охорони здоров’я, ні керівник НСЗУ, ні будь-який головний лікар не може сказати, який рівень заробітної плати матимуть лікарі в перші місяці перехідного періоду.

– Тому керівники лікарень у межах трудового законодавства попередили своїх співробітників про можливі зміни в умовах праці. До цих змін належать і зміни в умовах оплати. Вони не можуть гарантувати ту зарплату, яку отримували в межах бюджетного фінансування, – заявив радник.

Як додав Михайло Черняк, на сьогодні модель співпраці медзакладів з НСЗУ ще доопрацьовується. Приміром, у ХОДА не згодні з фінансуванням спеціалізованих установ, таких як психіатричні, туберкульозні, ветеранські та чорнобильські лікарні, за принципом «гроші йдуть за пацієнтом».

– Можливо, для цих закладів має бути передбачена додаткова субвенція. Також виникають питання щодо тарифів (ставок і коефіцієнтів), які на сьогодні запропонували в НСЗУ. Свої пропозиції ми вже напрацювали та подали до Києва, щоб нас почули, – розповів заступник голови облдержадміністрації.