Ревізори в Мурафі. Село з Харківщини бореться за перемогу у всеукраїнському проекті
Зустріли з острахом
Восени 2018 року розпочався третій сезон проекту «Сільський ревізор». Ця програма показує життя зсередини конкретного села України, в якому знімальна група проводить кілька днів. Мета ревізорів – виявити сильні й слабкі сторони того чи іншого населеного пункту, а також порушити проблему інфраструктури українського села на національному рівні.
Уперше «Сільський ревізор» завітав на Харківщину минулого року в рамках другого сезону програми, коли інспектував село Червона Хвиля Великобурлуцького району. А тепер, у третьому сезоні, знімальна група приїхала в Мурафу.
Як зізнається режисер «Сільського ревізора» Роман Руденко, приїзд їх команди місцеві жителі сприйняли з певним острахом.
– Спочатку мурафівці нас зустріли з певним побоюванням. Потім вже сільський голова Вадим Липовий розповів, що народ спочатку придивляється, а потім уже йде на контакт. Так воно й було. Першого дня приїхали до сільради, голова не відповідав. Приїхали хлопці в камуфляжі, почали розпитувати про мету візиту. Ми представилися, вони переписали наші дані, й нам дозволили знімати. Другого дня вже і голова нас райдужно прийняв, і самі люди, – згадує Роман Руденко.
Голова Мурафської сільради Вадим Липовий пояснив, чому з такою обережністю підійшли до приїзду гостей.
– Нам за кілька днів у сільраду зателефонували і сказали: «Ми такі-то такі-то, хочемо приїхати провести ревізію». Ми це серйозно не сприйняли, оскільки знаємо телевізійну програму, яка інспектує готелі, ресторани тощо, до сіл діло не доходило. Подумали: або це якийсь жарт, або хтось помилився, – розповідає очільник Мурафської сільради. – Потім вводять воєнний стан (26 листопада в десяти областях України, у тому числі й у Харківській, було оголошено воєнний стан на 30 днів. – Ред.), начальник районного військкомату нам сказав: «Стежте за тим, щоб не було ніяких провокацій». І тут майже відразу йде оголошення по селу: «Мурафівці, підходьте до людей у червоному, поспілкуємося». Ці гості почали бігати селом – брали інтерв’ю і розпитували про діяльність сільської ради. Ми відразу проінформували райдержадміністрацію та військкома. Вони перевірили всю інформацію про гостей і санкціонували спілкування. І вже потім ми знайшли з ними спільну мову.
Як каже Роман Руденко, усе пройшло добре, люди виявилися привітними та згуртованими. Особливо гостям були ради дітлахи, які залюбки позували перед камерами та ще отримали в подарунок розмальовки.
Фермери-супергерої
Усього «Сільський ревізор» гостював у Мурафі чотири дні – з 5 по 9 грудня. За цей час Гусаки-ревізори перевірили місцеві інфраструктурні об’єкти – сільську раду, дитсадок, школу, амбулаторію, магазин, а також подивилися, що за ситуація з вуличним освітленням та дорогами. За підсумками огляду гості винесли вердикт з оцінкою у 33 бали (із 40 можливих) і визначили слабкі й сильні сторони села.
– Ми цілком згодні з оцінкою у 33 бали. Вважаю, що вона об’єктивна – є над чим працювати, є що вдосконалювати. Треба підтягувати соціальну сферу та інфраструктуру, доводити село до певного рівня, до європейського стандарту, – вважає очільник Мурафської сільради.
«Сільського ревізора» у Мурафі найбільше здивувало духовне життя села, школа та місцеві супергерої.
– У селі є три храми – такої кількості церковних споруд не пригадаю в жодному селі за всі сезони «Сільського ревізора». На Пронаталівському храмі, який розташований на межі двох сіл – Наталівки та Мурафи, є дивовижна фреска з ликом Спасителя. Нам казали, що її не раз змивали, а вона все одно проявляється. Ще біля цього храму є унікальний дуб, якому 350 років. Нам розповіли, якщо до нього доторкнутися спиною і так простояти кілька хвилин, то він зніме негативну енергетику, – розповідає Роман Руденко. – Завдяки цим церквам і Шарівському палацово-парковому комплексу, що за 20 кілометрів від Мурафи, цей населений пункт може стати туристичним селом. Саме завдяки цим історичним цінностям село нам здалося цікавим, і ми приїхали його інспектувати.
Також високо ревізори оцінили Мурафську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів.
– За весь час програми такого навчального закладу ми майже ніде не бачили – у кожному кабінеті є медіадошка, Інтернет – його проводили, коли ми прийшли,
роблять медіатеку. Ще нас дуже здивувало те, що школярам дозволено сидіти на підвіконнях медіатеки. Це дійсно хіт, такого ми ніде не бачили, – розповідає Роман Руденко.
Також у вічі ревізорам впали місцеві супергерої – керівники ПСП «Явір» брати Юрій і Віктор Слончаки.
– Нас дуже здивувало те, що, куди би ми не прийшли – у дитсадок, школу чи амбулаторію, – усі хвалять ПСП «Явір», який, як справжній супергерой, завжди приходить на допомогу. Також позитивне враження на нас справив сільський голова Вадим Липовий, який, зі слів жителів, вирішує всі питання, з якими до нього звертаються, – каже Роман Руденко.
За словами самого Вадима Липового, брати Слончаки, які є почесними громадянами Мурафи, надають серйозну допомогу в розвитку села.
– Вони роблять усе для односільчан, від розчищення доріг, мішка цукру пенсіонерам – до ремонту садка чи школи, – підкреслює очільник Мурафської сільради.
За його словами, розвитку соціальної сфери села допомагають й інші почесні громадяни Мурафи – депутат Верховної Ради Олександр Біловол і депутат Харківської обласної ради Тетяна Біловол.
Читайте також: За електроенергію – по-новому: що необхідно знати про законодавчі нововведення
«Покладіть «поліцейського» біля школи»
За підсумками візиту Гусаки-ревізори визначили як сильні, так і слабкі місця Мурафи. Наприклад, галузь освіти гості оцінили в чотири бали. До «відмінно» селу не вистачило трьох кроків – закінчити ремонт актової зали та «лежачого поліцейського».
– Косметичний ремонт школи ми робимо щоліта, а медіатеку вже закінчуємо, залишилися останні штрихи. Щодо актової зали, то за проектом у школі актовий зал іде разом зі спортивним в одному приміщенні. Це недоробка проектантів, – зазначає Вадим Липовий.
Відсутність «лежачого поліцейського» біля школи дуже збентежила команду «Сільського ревізора».
– Школа розташована біля жвавої дороги, там обов’язково має бути «лежачий поліцейський». Ще біля пішохідного знака можна поставити макети дітей, які б змушували водіїв зменшити швидкість. Це в будь-якому разі потрібно, – зауважує режисер проекту Роман Руденко.
Вадим Липовий, у свою чергу, погоджується з цим зауваженням на всі 100 %.
– У нас біля переходів є знаки. Планували зробити й цю штучну нерівність. Думав, що це просто – поклав асфальт, і все, а виявляється, для цього треба багато узгоджень з різними інстанціями. Плануємо це зробити до кінця літа, до початку наступного навчального року, – пояснює сільський голова.
Спортивне життя села ревізори оцінили на скромну трієчку. Для «відмінно» Мурафі треба зібрати футбольну команду й відкрити більше спортивних секцій.
– Зараз у нас дві секції: футбол і баскетбол. По допомогу плануємо звернутися до Краснокутського ЦДЮТ, щоб вони нам відкрили додаткові секції. У нас дітей возять у Краснокутськ на бокс, карате. Можна відкрити секцію з цих видів спорту, – каже Вадим Липовий. – Колись була й доросла футбольна команда, але зараз у селі менше молоді, багато поїхало від нас, а ті, що залишилися, усі в телефонах і комп’ютерах. Якщо хтось до нас звернеться по допомогу в цьому питанні – вирішимо його, підтримаємо і допоможемо у фінансуванні.
Освітлення йде по плану
Медичну сферу Мурафи гості оцінили на чотири бали. До п’ятірки мурафівцям треба залучити ще одного лікаря, адже керівник амбулаторії загальної практики – сімейної медицини Ольга Хмара сама обслуговує все село, а це майже 2300 осіб. І ще ревізори відзначили незавершеність ремонту в амбулаторії.
– Ольга Хмара в нас працює більш ніж 30 років. Молоді лікарі не хочуть до нас їхати. Ми відправляли заявки в районну лікарню, там тримають це питання на контролі. Як тільки знайдеться відповідна кандидатура – з радістю приймемо її, – каже Вадим Липовий. – Щодо ремонту, то цього року плануємо зробити в амбулаторії внутрішньобудинковий ремонт – заміна дверей, підлоги, опалення тощо. На це з районного бюджету виділять 800 тисяч гривень. Роботи плануємо розпочати навесні цього року. Думаю, до початку осені впораємося.
Благоустрій села інспектори оцінили скромними трьома балами. Їм не сподобалася якість доріг і відсутність освітлення, яке є тільки в центрі села.
– Дороги в нас, вважаю, більш-менш нормальні. Центральна дорога села йде через трасу Краснокутськ – Харків. Там щороку робиться ямковий ремонт. Інші дороги теж ремонтуються. Так, є і проблемні ділянки, такі як дорога Мурафа – Мирне, але там багато грошей потрібно, – пояснює Вадим Липовий.
З проблемою освітлення населених пунктів сільради також знає, як боротися.
– На освітлення в нас є перспективний план. Ми нещодавно освітили село Сорокове, де 30 років не було освітлення. На черзі освітлення сіл Мирне та Оленівка, а також ряд вулиць у Мурафі. Тільки будуть вільні гроші – будемо займатися освітленням, робитимемо це поетапно, – каже Вадим Липовий.
Тепер улітку представника села з Краснокутщини чекають у селі Омельник Полтавської області – кращому селі 2018 року за версією «Сільського ревізора». Там буде оголошено переможця третього сезону, яким може стати й Мурафа. На тріумфатора чекає грошовий приз у 100 тисяч гривень. Певною номінацією відзначатимуть кожне село-учасника, яке, за словами Романа Руденка, отримає 10 тисяч гривень.
Допомогти перемогти Мурафі можете й ви, шановні читачі. Орієнтовно в липні цього року на сайті проекту silskiyrevizor.com розпочнеться голосування. Кожний голос допоможе селу наблизитися до бажаної перемоги і змін на краще.
Читайте також: Льодові баталії на краю Харківщини. Як на Близнюківщині відновлюють хокей. Фото
